2. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень

 

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викли­кані в суд:

-                     поштою - рекомендованим листом із повідомленням;

-                     через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі;

-                     судовим розпорядником (п. 8 ч. 1 ст. 49 ЦПК), помічни­ком судді;

-                     через сторону чи її представника за їх згодою для особис­того вручення повістки або направлення її поштою;

-                     безпосередньо в суді у разі відкладення розгляду справи особам, які були присутніми у залі судового засідання (п. 10.5 Тимчасової інструкції про діловодство у загальному місцево­му суді): шляхом вручення повістки чи повідомлення про вик­лик до суду або оголошення про явку у судове засідання у інший день з роз'ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, яка додається до протоколу судового засі­дання;

-                     телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'яз­ку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх у суд надсилаються не пізніше наступного дня.

Незалежно від способу повідомлення осіб, передбаченого законом, у будь-якому випадку у суду повинні бути дані, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Вручення судової повістки фізичній особі

Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній орга­нізації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Щодо вручення повістки повнолітнім членам сім'ї, які про­живають з особою, під розписку, то виникає запитання, чи вважатиметься у такому разі, що особа належним чином пові­домлена та чи можна за таких умов слухати справу за її відсут­ності, зокрема коли йдеться про заочний розгляд справи (ст. 224 ЦПК). Для заочного розгляду справи за відсутності відповідача вимагається, щоб він особисто був повідомлений про розгляд справи. Уявімо таку ситуацію, коли в одній квар­тирі проживають декілька сімей, родичі. Особі, яка вручає повістку, нічого не відомо про їхні стосунки та можливим бу­де, що вони не повідомлять особу про розгляд справи, адже ніякої відповідальності цих осіб ЦПК не передбачено, а особа може бути позбавлена права на судовий захист.

У частині 5 ст. 76 ЦПК йдеться про те, що судова повістка, вручена представникові особи, яка бере участь у справі, вва­жається врученою і цій особі. Але таке положення викликає сумнів. Адже представник може брати участь у процесі разом із особою або за її відсутності. Він хоча і бере участь у процесі від імені особи, але за ст. 44 ЦПК представник може бути об­межений у вчиненні певних процесуальних дій. Судова повіс­тка може вручатися особам - сторонам спору, явка яких за­лежно від предмета спору є обов'язковою, така судова повіс­тка є підставою для увільнення особи від роботи на момент розгляду справи. Якщо особі така повістка не надійде, вона не зможе скористатися повісткою, виписаною на ім'я її представ­ника.

Повістки фізичній особі можуть вручатися через житлово-експлуатаційну організацію чи виконавчий орган місцевого самоврядування. Таке положення закону є сумнівним, оскіль­ки такі органи за невручення особі повістки не несуть ніякої відповідальності. На практиці у більшості випадків вони від­мовляються брати такі повістки, посилаючись на те, що не зо­бов'язані чергувати біля дверей цієї особи, чекаючи поки та з'явиться.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову по­вістку, повинна негайно повернути її до суду з відміткою про причини невручення. При цьому листоноша має залишити по­відомлення про обов'язок з'явитись на пошту та отримати ко­респонденцію на замовлення. Якщо особа у передбачений Правилами надання послуг поштового зв'язку термін (п'ять днів) не отримає судову повістку, лише тоді поштове відділен­ня, де зберігається ця судова повістка, може повернути її до суду з відміткою про причини невручення.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, поз­бавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, судові повіс­тки вручаються в порядку, визначеному міжнародними дого­ворами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра­дою України. В основному виконання таких доручень щодо вручення судових повісток та повідомлень покладається на Міністерство юстиції. Україна укладає договори про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах, у яких передбачено засади сприяння щодо вручення судових по­вісток та повідомлень. У разі відсутності міжнародних догово­рів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Ук­раїни, судові повістки та повідомлення вручаються через дип­ломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Так, ст. 5 (п. j) Віденської кон­венції про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. передба­чається функція консула щодо передання судових документів чи виконання судових доручень. Положення про вручення су­дових повісток та повідомлень підпадає також під дію ст. 415 ЦПК щодо виконання судових доручень іноземних судів.

Судова повістка може бути надіслана особі за її місцем ро­боти. Вручається, як правило, через відділ кадрів, де під роз­писку вручають повістку особі або повістку для передачі отри­мує начальник відділу кадрів чи інша службова особа. У разі відмови особи від отримання повістки ці особи можуть склас­ти акт у присутності свідків, який направити на адресу суду.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розгля­дає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК. Місце прожи­вання відповідача може бути невідомим як на момент пред'яв­лення заяви до суду, так і стати таким під час розгляду спра­ви. Якщо йдеться про пред'явлення заяви до суду, то слід ке­руватися положенням ч. 9 ст. 110 ЦПК, тобто позови до відпо­відача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи місцем його перебу­вання або за останнім відомим місцем проживання відповіда­ча чи постійного його заняття (роботи). Тому суд повинен нап­равляти повістку про розгляд справи, ураховуючи ці обстави­ни. Якщо повістку було направлено із застосуванням правил, передбачених ст. 110 ЦПК, але вона повернулася з повідом­ленням, що місцезнаходження адресата невідоме або адресат вибув, або особа за даною адресою не проживає чи не знахо­диться, то суд за наявності такої відмітки на судовій повістці повинен розпочати розгляд справи за відсутності відповідача, якому він у процесі розгляду справи за ст. 78 ЦПК може ого­лосити розшук, оскільки вручити відповідачу повістку у силу об'єктивних обставин не можна. Наприклад, суд розглядає справу про визнання особи такою, що втратила право користу­вання житловою площею, оскільки більше п'яти років вона не проживала на спірній житловій площі та місце проживання її невідоме. Повістка у такому разі направляється за останнім відомим місцем проживання особи, але повертається з відміт­кою листоноші про те, що особа за даною адресою не прожи­ває. Тому повістку із такою відміткою слід розцінювати як до­каз у справі, оскільки особа дійсно не проживає на спірній житловій площі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'я­зані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (пере­бування, знаходження) або місцезнаходження під час провад­ження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця про­живання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Ці особи зобов'язані також повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, бо у противному разі вва­жатимуться такими, що не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Вручення судової повістки юридичній особі

Судова повістка юридичній особі надсилається за її місце­знаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю. Вручається вона відповідній службовій особі, яка розписується про одер­жання повістки, розписка направляється назад до суду.

Якщо повістка вручається безпосередньо фізичною особою, наприклад працівником пошти, то вона повинна бути безпосе­редньо вручена листоношею під розписку особі або відповідній службовій особі юридичної особи, які розписуються про одер­жання повістки. ЦПК передбачено можливість вручення судо­вих повісток телеграмою (ч. 6 ст. 74 ЦПК), тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляєть­ся до суду з підписом особи про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.

Особи, які вручали повістку про явку до суду, повинні у той самий день повернути цю розписку особи з її підписом та відміткою про дату вручення до суду.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і по­вертає її до суду, тобто особа, яка вручає, сама зазначає про відмову отримати повістку. Але з метою захисту інтересів іншої сторони потрібно все ж таки мати достовірний доказ - свідків такої відмови, оскільки, як зазначено у ч. 8 ст. 76 ЦПК, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вва­жається повідомленою. Цим положенням закону може ско­ристатись недобросовісна сторона. Повістка фактично може взагалі не вручатись, а особа, яка її вручає, може написати, що адресат відмовився від її вручення, і довести цю обставину буде складно, оскільки відмову пише не сама особа, а така осо­ба, яка вручає повістку.

У пункті 2.4 Тимчасової інструкції про діловодство в міс­цевому загальному суді передбачено, що не підлягають реєст­рації, а передаються для долучення до справ з відміткою про дату одержання їх судом:

а)         судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату;

б)         розписки про одержання судових повісток.