- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела цивільного процесу
- •1. Функції цивільного процесу України
- •2. Наука цивільного процесу. Поняття, об’єкт і предмет цивільного процесу
- •3. Місце цивільного процесу в правовій системі України
- •4. Співвідношення цивільного права і процесу
- •5. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
- •6. Межі дії норм цивільного процесуального права
- •7. Сутність цивільного судочинства (процесу) та його завдання. Загальна характеристика видів проваджень та стадій цивільного процесу
- •8. Суть та значення цивільної процесуальної форми
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
- •1. Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права
- •2. Класифікація принципів цивільного процесуального права
- •3. Організаційно-функціональні принципи правосуддя
- •4. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
- •1) Зміст принципу змагальності складають рівність прав та обов'язків сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, у процесі доказування.
- •2) Змагальна форма цивільного процесу.
- •Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття, ознаки і види цивільних процесуальних правовідносин
- •2. Виникнення, розвиток, зміна і припинення цивільних процесуальних правовідносин
- •3. Система і структура цивільних процесуальних відносин
- •Глава 4 цпк іменується «Учасники цивільного процесу». Вона поділяється на два параграфи: § 1. Особи, які беруть участь у справі; § 2. Інші учасники процесу.
- •Тема 4. Представництво у цивільному процесі
- •1. Значення та підстави виникнення представництва у цивільному процесі України
- •2. Поняття представництва у цивільному процесі. Суб’єкти (представник і довіритель)
- •3. Види представництва у цивільному процесі
- •4. Межі повноважень представника і порядок їх оформлення
- •Тема 5. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •1. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •2. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
- •3. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
- •4. Участь у цивільному процесі фізичних та юридичних осіб з метою захисту прав та інтересів інших осіб
- •Тема 6. Цивільна юрисдикція
- •1. Поняття і види підвідомчості
- •2. Поняття «компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду цивільних справ»
- •3. Наслідки порушення правил юрисдикції цивільних справ суду
- •Тема 7. Підсудність цивільних справ суду
- •1. Поняття підсудності цивільних справ
- •2. Види підсудності цивільних справ
- •3. Наслідки порушення правил підсудності
- •4. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 8. Цивільні процесуальні строки
- •1. Поняття і види процесуальних строків та їх значення
- •2. Обчислення, перебіг та закінчення процесуальних строків. Пропущення процесуальних строків та наслідки
- •3. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків
- •Тема 9. Судові виклики та повідомлення
- •1. Поняття судових викликів і повідомлень та їх види
- •2. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень
- •Тема 10. Судові витрати
- •1. Поняття судових витрат та їх види
- •2. Судовий збір, порядок його сплати та звільнення від сплати судового збору.
- •3. Ціна позову, порядок її визначення
- •4. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи
- •5. Відстрочка, розстрочка та зменшення розміру судових витрат
- •6. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Тема 11. Заходи процесуального примусу
- •1. Поняття заходів процесуального примусу, підстави їх застосування та види
- •2. Порядок застосування окремих заходів процесуального примусу
- •Тема 12. Докази, доказування та доведення у цивільному процесі
- •1. Поняття доказів та засобів доказування, їх співвідношення. Доводи сторін.
- •2. Класифікація доказів
- •3. Загальна характеристика доказів
- •1. За кількістю експертів, які проводять дослідження, виділяють одноособову та комісійну:
- •2. За характером знань, які використовуються у процесі експертного дослідження, визначається однорідна (однопредметна) та комплексна (багатопредметна):
- •4. Процес доказування та процес доведення, їх співвідношення
- •5. Право доказування та обов’язок доведення
- •6. Предмет доведення
- •7. Процес доказування та його елементи
- •8. Процес доведення та його елементи
- •9. Оцінка доказів судом
- •Тема 13. Позовне провадження
- •1. Позов як матеріально-правова вимога у позовному провадженні
- •2. Поняття позовного провадження та його характерні ознаки
- •3. Загальна характеристика суб'єктів позовного провадження
- •4. Умови об’єднання і роз’єднання позовів
- •5. Забезпечення позову
- •Тема 14. Окреме провадження
- •1. Поняття та сутність окремого провадженн1. Поняття та сутність окремого провадження
- •2. Суб'єкти окремого провадження, їх права та обов'язки2. Суб’єкти окремого провадження, їх права та обов’язки
- •3. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження3. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження
- •4. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження4. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження
- •5. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Тема 15. Наказне провадження
- •1. Поняття наказного провадження та його характерні ознаки
- •2. Процесуальний порядок видачі судового наказу
- •3. Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу
- •4. Судовий наказ, його зміст, законна сила. Скасування судового наказу
- •1. Подання заяви до суду. Ускладнення: усунення недоліків та повернення заяви
- •2. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу
- •3. Об’єктивні та суб’єктивні умови відкриття провадження у справі
- •4. Процесуальний порядок та наслідки відкриття провадження у справі
- •5. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справи до судового розгляду)
- •6. Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу
- •7. Ускладнення у судовому розгляді справи
- •8. Заочний розгляд справи
- •Тема 17. Фіксування цивільного процесу
- •1. Поняття, форми та значення фіксації цивільного процесу
- •2. Фіксування судового розгляду справи технічними засобами
- •3. Журнал судового засідання та його зміст
- •4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
- •5. Протоколи про проведення окремих процесуальних дій
- •Тема 18. Постанови суду першої інстанції
- •1. Поняття та види судових постанов
- •2. Суть судового рішення
- •3. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •4. Виправлення недоліків судового рішення. Додаткове рішення. Роз’яснення судового рішення
- •5. Законна сила судового рішення (судового наказу та ухвали)
- •6. Негайне виконання судового рішення, зміна порядку виконання, відстрочка та розстрочка виконання судового рішення
- •7. Заочне рішення
- •8. Ухвали суду першої інстанції
- •Тема 19. Апеляційне провадження
- •1. Суть апеляційного провадження
- •2. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •3. Стадії апеляційного провадження
- •4. Повноваження апеляційного суду
- •Тема 20. Касаційне провадження
- •1. Суть касаційного провадження
- •2. Право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок реалізації права на касаційне оскарження
- •3. Стадії касаційного провадження
- •4. Повноваження суду касаційної інстанції
- •5. Постанови суду касаційної інстанції та їх законна сила
- •Тема 21. Провадження у зв’язку з переглядом судових рішень верховним судом україни
- •1. Поняття, предмет, підстави та суб’єкти перегляду рішень у зв’язку з винятковими обставинами
- •2. Стадії провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •3. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв’язку з винятковими обставинами
- •Тема 22. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •1. Суть провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •2. Процесуальний порядок реалізації права на перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •3. Стадії провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •4. Оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Тема 23. Звернення судових постанов до виконання. Судовий контроль
- •1. Вирішення судом окремих питань, що виникають у виконавчому провадженні
- •2. Звернення судового рішення до виконання
- •3. Виконавчий лист, видача дубліката виконавчого листа або судового наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
- •4. Мирова угода у виконавчому провадженні, відмова стягувача від примусового виконання, відстрочка і розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання
- •5. Вирішення судом інших питань, пов’язаних з виконанням судових рішень
- •6. Поворот, виконання
- •7. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання постанов суду у цивільних справах
- •Тема 24. Відновлення втраченого судового провадження
- •1. Підстави відновлення втраченого судового провадження. Особи, які мають право на подання заяви
- •2. Підсудність заяви. Вимоги, які пред’являються до заяви про відновлення втраченого провадження
- •3. Відкриття провадження у справі
- •4. Розгляд справи
- •5. Рішення суду у справі про відновлення втраченого судового провадження
5. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
Потреба у розкритті банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичних або юридичних осіб зумовлена випадками:
- коли кредитор розшукує майно, за рахунок якого може відбутися погашення кредиту або коли відшкодовується завдана шкода;
- коли власник рахунку помер і розшукується належна йому спадщина для задоволення вимог кредиторів, визначення частки другого з подружжя, який пережив, або спадкового майна тощо.
Підсудність
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
Заявником у даній справі може бути фізична, юридична особа, або держава, від імені якої діють певні органи через своїх представників, якій необхідно розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, і яка має на це відповідні обґрунтовані підстави. Від розкриття даної інформації у заявника потенційно можуть виникнути, змінитися або припинитися певні суб'єктивні права, тому законодавством передбачається здійснювати захист банківської таємниці.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його письмову вимогу щодо додаткової інформації про фінансову операцію, що стала об'єктом фінансового моніторингу;
6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів щодо стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Проте у цьому переліку зазначено деякі конкретні державні органи, які можуть самостійно звертатися до банку з обґрунтованою вимогою щодо розкриття банківської таємниці. Але якщо така інформація буде необхідна іншим органам, наприклад оперативно-розшуковим підрозділам, які не входять до складу органів, вказаних у пунктах 3, 4 ст. 62 Закону, або ж органи та їх підрозділи, зазначені у ст. 62 Закону, але які звертаються до банку з питань, що не входять до компетенції осіб, які вказуються у ст. 62 Закону, можуть витребувати банківську таємницю лише з дозволу суду, для чого їм необхідно звернутися до нього із заявою. Такі їх звернення зумовлені виконанням покладених на них завдань оперативно-розшукової діяльності. Вони мають право витребовувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів. Але такі відомості вони можуть отримати лише з дозволу суду.
У такому разі виключається можливість свавільного втручання деяких оперативних підрозділів у сферу розкриття банківської таємниці. Так забезпечується більш надійний захист банківської таємниці.
Зміст заяви
У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Подавати заяву про розкриття банківської таємниці можуть будь-які особи, які вважають свої права залежними від існування коштів на рахунку у певної фізичної чи юридичної особи. Наприклад, нотаріус не зможе визначити обсяг спадщини, якщо у нього не буде відомостей про наявність у померлого на рахунках певних коштів. Але на запит нотаріуса банки не нададуть такої інформації. Отже, можна вважати, що нотаріус має подавати таку заяву до суду, але такий випадок можливий буде лише в тій правовій ситуації, коли треба визначити розмір спадщини перед розглядом справи про визнання її відумерлою. В усіх інших випадках така заява має подаватися від імені спадкоємців, які є заінтересованими особами, або кредиторами спадкодавця.
Заінтересованою особою у цій справі є «особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю». Коли ж власник рахунку помер, то заінтересованою особою може виступити особа, зазначена у банківському рахунку розпорядником вкладу. Якщо і така особа відсутня, то заінтересованою особою залишається банк, оскільки його цікавитимуть законність розкриття банківської таємниці щодо рахунку, належного певній особі.
Заява може подаватися від імені юридичної особи.
Щодо подання заяви представником, то у такому разі представник повинен обов'язково до цієї заяви додати копію нотаріально посвідченої довіреності чи іншого документа, який засвідчує повноваження представника (ст. 42 ЦПК). Зазначення найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю є обов'язковим, оскільки у противному разі суд не зможе надіслати копію рішення певному банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, для розкриття ним банківської таємниці, і, як наслідок, рішення суду не буде реалізовано. У разі розшуку банківського вкладу певної особи можуть бути надіслані декілька запитів до різних банків або всіх банків, розташованих у певному населеному пункті, але з обов'язковою вказівкою реквізитів банків. Тому, якщо заявник не зазначить ці відомості, це буде підставою для залишення суддею заяви без руху та надання заявнику строку для усунення цього недоліку (ст. 121 ЦПК).
Певні обставини мають бути підтверджені відповідними вагомими доказами, які виключають незаконність та необґрунтованість вимоги щодо розкриття банківської таємниці. Наприклад, наявність рахунку в банку на певну суму було використано у суді як доказ передачі коштів у борг. Тобто позивач зазначив, що у певний період передав кошти і взяв розписку, але спадкоємці відповідача заперечували передачу грошей. Проте наявність вкладу на рахунку на трохи меншу суму і в період після давання розписки підтвердили дійсність передачі коштів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 288 ЦПК у заяві мають зазначатися права, які порушено. Порушене суб'єктивне право є об'єктом судового захисту у позовному провадженні, а не в окремому, тому розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, може відбуватися і в позовному провадженні. Наприклад, коли ділиться спільно набуте за час шлюбу майно, то може виникнути питання про розподіл коштів, які знаходяться на банківському рахунку у певній установі. У цьому випадку отримання інформації від банку не повинно відбуватися за рішенням, ухваленим у порядку окремого провадження. За статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» суд вправі надіслати належним чином оформлену вимогу і банк зобов'язаний надати таку інформацію.
Щодо мети використання цієї інформації, то вона має бути законною та обґрунтованою і її треба обов'язково вказувати у заяві до суду, у противному разі це може призвести до тяжких наслідків (наприклад, до вчинення злочину або завдання великих матеріальних збитків).
Розгляд справи
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника. Такий короткий строк є цілком прийнятний для розгляду цієї категорії справ, оскільки у противному разі певній особі чи навіть державі (що цілком імовірно, виходячи із сутності даної справи) може бути завдана суттєва шкода (як правило, економічного характеру). Але не можна при цьому нехтувати правами осіб, які беруть участь у справі. Так, згідно з ч. 2 ст. 6, ст. 169, ч. 3 ст. 311 ЦПК особи, які беруть участь у справі, наділені процесуальними правами, недотримання яких призводить до скасування рішення суду незалежно від виду провадження. Тому суд може слухати справу лише в тому випадку, коли всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце слухання справи. Також цілком обґрунтованим у цій частині є положення про те, що такі справи розглядаються у закритому судовому засіданні з повідомленням лише вищевказаних у цій частині осіб.
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою. Таке можливе лише за умов, якщо у справі є достатньо доказів і ці особи були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Це положення випливає з того, що спір про матеріальне право має бути відсутній у справах окремого провадження, в яких можливий лише процесуальний спір (спір про певні юридичні обставини, достатність і достовірність поданих доказів тощо).
Рішення суду
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника одержувача, коли інформація надається представникові;
2) ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Скорочення строку апеляційного оскарження цілком відповідає сутності окремого провадження, коли потребується вживати необхідних заходів. Але апеляційне оскарження реально може відбутися й після отримання відповідної інформації заявником. Тому сенс короткого строку на апеляційне оскарження може бути втрачено. Більше того, оскарження рішення не зупиняє його виконання, але така форма сприяння заявнику явно порушує права заінтересованої особи, яка не здатна захистити свої права від розкриття банківської таємниці. Але ж розкриття банківської таємниці має незворотний характер, оскільки інформація вийшла з-під контролю банку та заінтересованої особи.
