То що ж важливіше: книга чи комп’ютер?

Що важливіше: книга чи комп’ютер?

Кожний має свою точку зору. Хтось скаже, що комп’ютер і книга однаково важливі, а є й такі, які вперто відстоюють думку, що книга вічна, а комп’ютер – просто чергове віяння моди, яке скоро витісниться чимось іншим.

Проте не можна порівнювати непорівнюване,- порівнювати автомобіль і гвинтик, книгу і сторінку, гітару і струну? Це абсурд! Тим більше, якщо згадати, що комп’ютер – це не тільки досить компактний пристрій, що стоїть у нас на столі, а й мікросхема у нашому годиннику, у кожному побутовому приладі! А що вже говорити про електронне устаткування, про масштабні і складні розрахунки? Уявімо чисто гіпотетично, що в один прекрасний день усі комп’ютери зникнуть. Та життя перетвориться на суцільний хаос! Зупиняться заводи і фабрики, перестануть працювати банки та офіси, люди, що живуть далеко один від одного, не зможуть часто спілкуватися, ми не зможемо зручним способом знаходити інформацію та користуватися нею. Вся налагоджена і чітка система, що значно полегшує працю людини, перестане існувати. Хіба можна після цього казати, що комп’ютери не такі вже й важливі в нашому житті?

Так, звичайно цими аргументами ще не переконається кожна людина. Адже нічого не сказано на захист персонального комп’ютера, а з ним пов’язано найбільше хибних думок та стереотипів.

Наприклад:

• комп’ютер – це лише зло, він спричиняє фізичну та духовну деградацію людини. А на молодь він взагалі згубно впливає! А саме молоді люди проводять за ним найбільше часу, який можна витратити на щось корисніше. –

• Комп’ютер не потрібен дітям!

Ну що ж, контраргументи знайти не так уже й важко. Дійсно, якщо довго сидіти перед екраном монітора, можна погіршити зір. Але з таким самим успіхом його можна погіршити і читаючи книгу або передивляючись телевізійну програму.

Висновок один: як кажуть наші сусіди поляки, «цо занадто – то нє здрово».

Якщо довго сидіти за комп’ютером, можна захворіти на гіподинамію. З іншого боку, на неї можна захворіти, якщо просто довго сидіти – неважливо, де…

У деяких людей комп’ютер асоціюється лише з іграми. А отже, це насильство, пуста трата часу, звикання, трата грошей без причини, усамітнення, зменшення комунікативних зв’язків… - логічний ланцюжок можна продовжувати. Дійсно, сучасні, так би мовити, дитячі комп’ютерні ігри часто пропагують насилля, жорстокість і призводять до деградації індивідуума. Але хіба вибір іграшок для своїх дітей не повинен бути проблемою батьків?

Важливо зрозуміти: персональний комп’ютер – це не просто пристрій, за допомогою якого можна грати в ігри чи слухати музику. Це – багатоопераційна система, яка дозволяє нам працювати з інформацією: знаходити її, аналізувати, створювати або переробляти, одержувати й відправляти. А інформація може бути різноманітною: у вигляді звукових, графічних, текстових, системних та багатьох інших файлів. Ось ми і дійшли до найголовнішого. Що таке текстовий файл? Це може бути твір, вірш, стаття, рецензія, і, врешті-решт, книга. Отже, книга може міститися у пам’яті комп’ютера у вигляді текстового файла. Можна провести паралель: книга може так само лежати на полиці в шафі. Отже, комп’ютер – це теж своєрідна шафа, у якій лежить наша книга, але не тільки. Тут може зберігатися величезна кількість інформації – зовсім неоднорідної. Її можна не лише переглядати, але й у багатьох випадках редагувати. То ж хіба не смішно питати, що важливіше: шафа чи книга? Комп’ютер чи книга?

Універсальна та унікальна можливість комп’ютера – підтримувати зв’язок із Всесвітньою мережею Інтернет. Молодь від неї в захопленні, старше покоління вважає Інтернет шкідливим, мовляв, знову ж таки, насилля, бруд і таке інше.

Але чому люди дивляться на це так однобоко? Наш світ далеко не ідеальний – у ньому є як добро, так і зло. І тільки ми вирішуємо, якими бути і що творити. Віртуальний світ теж має світлу і темну сторону. І ми вибираємо ту, яка нам прийнятна.

Частіше за все непотрібність і шкоду комп’ютера доводять люди, які не знають і не хочуть знати, що ж то воно за чудернацька штука така - комп’ютер. Таких людей щиро шкода: живуть у визначній інформаційній епосі і не хочуть познайомитися ближче з найуніверсальнішим її винаходом, не приймають його. Але кожен з нас, навіть якщо він «на ви» з технікою, просто повинен знати комп’ютер. Адже це необхідно, це – на часі.

Можна ще багато говорити, доводити, сперечатися… Та чи варто? Набагато легше запам’ятати дві прості речі: ніколи не бійтеся нового і не порівнюйте непорівнюване.