Порушення авторського права на комп’ютерну програму

До спірних і не повністю законодавчо врегульованих питань належить і авторське право на комп’ютерну програму. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції 2003 р. (далі – Закон) в ст. 1 «Визначення термінів» вказує: «Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах)», що досить повно визначає поняття цього терміну.

Але при цьому Закон має норми, які часто вступають у протиріччя з реальністю. Так, в статті 18 Закону «Авторське право на комп’ютерні програми» вказано, що «комп’ютерні програми охороняються як літературні твори; така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження». Крім цього Законом визначено, що автором є «фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір», але ж ми знаємо, що комп’ютерні програми створюються, як правило, колективами авторів, а власником більшості програм є не фізичні, а юридичні особи, які і захищають свої авторські права. Тому ЦК України у ст. 435 «Суб’єкти авторського права» правильно вказав: «1. Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). 2. Суб’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону».

Протирічить статті 18 Закону й його ж стаття 25 «Вільне відтворення творів з особистою метою»: «1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім: а) творів архітектури у формі будівель і споруд; б) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених ст. 24 цього Закону», тобто комп’ютерна програма має специфічне авторське право.

Нагадаємо, що ст. 24 Закону «Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп’ютерних програм» передбачає наступне:

«1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:

внести до комп’ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов’язаних із функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема, запис і збереження в пам’яті комп’ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пункті 1 цієї частини, і має бути знищена, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп’ютерною програмою, за дотримання таких умов: а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел; б) ці дії здійснюються тільки щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії; в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, необхідних для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розробки комп’ютерної програми, схожої на декомпільовану комп’ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп’ютерної програми і обмежувати законні інтереси автора й (або) іншої особи, яка має авторське право на комп’ютерну програму».