3. Доступ до небажаного контенту

(матеріалам непридатного для дітей та протизаконного змісту – порнографічним, тим що пропагують наркотики, психотропні речовини й алкоголь, тероризм і екстримізм, ксенофобію, сектантство, національну, класову, соціальну нетерпимість і нерівність, асоціальну поведінку, насилля, агресію, суїцид, азартні ігри, Інтернет-шахрайство, та матеріалам, що містять образи, наклепи і неналежну рекламу).

Небезпека перегляду ресурсів з «дорослим» контентом полягає у тому, що, по-перше, дитина ще емоційно не готова до сприйняття відвертих матеріалів, що стосуються статевих відносин, та можуть завадити формуванню нормальної сексуальної та громадської поведінки, справити негативний вплив на уяву про здорові сексуальні стосунки, нівелювати сімейні цінності та сприяти ранньому початку інтимного життя, а по-друге - що дитина може стати жертвою злочинців, педофілів чи людей з порушенням психіки. Перегляд матеріалів, що містять сцени насилля та жорстокості щодо людей і тварин, що пропагують протиправну і антисуспільну діяльність - перешкоджає нормальному формуванню моральних цінностей.

4. Розкриття конфіденційної інформації у мережі

Розкриття конфіденційної інформації у мережі – це повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, періоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи Інтернет-гаманця, повідомлення паролей до електронної пошти та акаунтів соціальних мереж.

При реєстрації в Інтернет-сервісах у кодових фразах не слід повідомляти свідчення особистого характеру, наприклад, дівоче прізвище матері, оскільки дана інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключової фрази. Іноді дорослі самі розповсюджують через соціальні мережі та форуми інформацію про себе і своїх дітей, включаючи розміщення фотокарток родини, інформації про місце роботи і час повернення додому, місця відпочинку і точні дати відсутності. Це може зацікавити злочинців та поставити під загрозу безпеку дитини. Фотокартки, що розміщуються вами на персональній сторінці, але закриті для загального доступу, все одно можуть потрапити на інші сервіси, де стануть загальнодоступними. Нерідко підлітки, які перебувають у романтичних стосунках, вимагають одне від одного паролі до комунікаційних сервісів. При цьому дівчата більш схильні до розголошення власних даних.

5. Надмірна зацікавленість індивідуальними та мережевими онлайн-іграми

Агресивні ігри здатні зашкодити психіці дитини. Не слід вводити в арсенал дитячих ігор агресивні ігри з деструктивним змістом, що закликають до насилля і руйнування. Такі ігри негативно впливають на психіку дитини, підвищують тривожність і дратівливість, роблять її більш збудженою і неслухняною, вчать вирішувати проблеми з позиції сили. Конфлікти, що виникають між гравцями, можуть призвести до драматичних наслідків у результаті з’ясування стосунків у реальності.

6. Надмірне захоплення азартними мережевими іграми, віртуальними казино (онлайн-гембілнг).

7. Кібероніоманія. Неконтрольовані покупки в Інтернет-магазинах без необхідності їх придбання та урахування власних фінансових можливостей, постійна участь в онлайн-аукціонах.

8. Кіберкомунікативна залежність (надмірне спілкування у чатах, участь у телеконференціях).

9. Кіберсексуальна залежність (нездоланний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порнографічних сайтів і заняття кіберсексом).