Адміністративна відповідальність

Стаття 51 Закону «Порядок захисту авторського права і суміжних прав» передбачає, що захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення, у статті 51-2 «Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності» вказано, що «Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми… тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції й обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

А стаття 164-9 КУпАП «Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» передбачає, що розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, яка не відповідає носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Покарання накладається за порушення авторського права на комп’ютерну програму, створення й розповсюдження «піратських» копій, незалежно від наслідків або нанесеної шкоди. Якщо виявлять не ліцензовану, «піратську» комп’ютерну програму, то компанію чи особу оштрафують і можуть конфіскувати… цікаво, що саме? Продукцією програми є, наприклад, бухгалтерські документи. Чи можна їх вилучити, зупинивши роботу фірми? І чи можна вилучити комп’ютер?

Кримінальна відповідальність

Ще цікавіше питання викликає ст. 176 КК України в редакції 2007 р. «Порушення авторського права і суміжних прав»: «Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних,… їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення».

Згідно зі ст. 59 КК України покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд має зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Із цитат видно, що покарання за  такий злочин досить суворе, особливо для службових осіб, плюс значні матеріальні збитки для фірми у вигляді конфіскацій, але судова практика по таких справах незначна. Злочин цей умисний, і треба довести, що особа умисно використовувала неліцензійну програму замість ліцензійної. Я впевнений, що більше половини користувачів комп’ютерами поняття не мають, яка в них встановлена програма, особливо у великих організаціях, де людину садять до комп’ютера, який працює давно, а керівник не знає, які програми встановлено тим, хто поставляє й обслуговує оргтехніку. Тому керівникам або власникам слід контролювати, які програми встановлені на комп’ютери.

Як підрахувати матеріальну шкоду при незаконному використанні комп’ютерної програми? Хто має підрахувати шкоду і пред’явити позов до порушника? Згідно зі ст. 52 Закону це може зробити лише автор або уповноважена ним особа. А якщо програма закордонна? ЦК України вказує, що «автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом» (ст. 445) і «майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом» (ст. 440). Не додає ясності й стаття 52 Закону: «При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката».

Пропонуємо розглянути це питання як зі сторони порушників, так і зі сторони авторів.