Шкідливий програмний засіб Ковальов Віталій, студент групи 2-пр-07

Шкідливий програмний засіб - буквальний переклад англомовного терміну Malware (англ. mal(icious) - зловмисний и (soft)ware - програмне забезпечення) - програма, створена із злими намірами.

Політика безпеки інформації (англ. information security policy) — сукупність законів, правил, обмежень, рекомендацій, інструкцій тощо, що регламентують порядок обробки інформації.

Корпорація Microsoft трактує термін Malware таким чином: "Malware – це скорочення від "Malicious software", що зазвичай використовується як загальноприйнятий термін для позначення будь-якого програмного забезпечення, спеціально створеного для того, щоб заподіювати шкоди окремому комп'ютеру, серверу або комп'ютерній мережі незалежно від того, чи є воно вірусом, шпигунською програмою тощо.

Програмні продукти (модулі), які можуть бути віднесені до розряду "шкідливих програм" можуть бути засновані на різних технологіях і володіти абсолютно різним набором функцій і, відповідно, різним набором функціональних можливостей. Єдине, що об'єднує всі типи шкідливих програм, - це мета, з якою вони створюються.

Відповідно, -

Шкідлива програма - це будь-яке програмне забезпечення, призначене для забезпечення діставання несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на ЕОМ з метою спричинення шкоди (збитку) власникові інформації і/або власникові ЕОМ (мережі ЕОМ).

Класифікація

1. За наявністю матеріальної вигоди:

• що не приносять пряму матеріальну вигоду тому, хто розробив (встановив) шкідливу програму:

• хуліганство;

• жарт;

• вандалізм, зокрема на релігійному, націоналістичному, політичному грунті;

• самоствердження, прагнення довести свою кваліфікацію;

• що приносять пряму матеріальну вигоду зловмисникові:

• крадіжка конфіденційної інформації, включаючи діставання доступу до систем банк-клієнт, отримання PIN кодів кредитних карток і таке інше;

• отримання контролю над віддаленими комп'ютерними системами з метою розповсюдження спаму з численних комп'ютерів-зомбі;

2. За метою розробки:

• програмне забезпечення, яке з самого початку розроблялося спеціально для забезпечення діставання несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на ЕОМ з метою спричинення шкоди (збитку) власникові інформації і/або власникові ЕОМ (мережі ЕОМ).

• програмне забезпечення, яке з самого початку не розроблялося спеціально для забезпечення діставання несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на ЕОМ, і з самого початку не призначалося для спричинення шкоди (збитку) власникові інформації і/або власникові ЕОМ (мережі ЕОМ).

Юридичні аспекти

За створення, використання і розповсюдження шкідливих програм передбачена різна відповідальність, у тому числі і кримінальна, в законодавстві багатьох країн світу.

У Кримінальному Кодексі України термін "шкідливий програмний засіб" детально не визначений. Але незважаючи на це, Стаття 361-1 КК України передбачає покарання за "Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку."

Критерії, за якими програмні продукти можуть бути віднесені до категорії "шкідливих програмних засобів" до теперішнього часу ніде чітко не обумовлені. Відповідно, для того, щоб твердження про шкідливість програмного засобу мало юридичну силу, необхідне проведення програмно-технічної експертизи з дотриманням всіх встановлених чинним законодавством формальностей.

Комп’ютерний вірус (англ. computer virus) — комп'ютерна програма, створена для створення шкоди користувачу ПК: знищення і крадіжки даних, пониження працездатності комп'ютера тощо. Розрізняють файлові, завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів.

Історія свідчить, що ідею створення комп'ютерних вірусів окреслив письменник-фантаст Т. Дж. Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній в США в 1977 р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп'ютерів. Причиною епідемії став комп'ютерний вірус, котрий передавався від одного комп'ютера до другого, пробирався в їх операційні системи і виводив комп'ютери з-під контролю людини.

В 70-х роках, коли вийшла книжка Т.Дж. Райна, описані в ній факти здавалися фантастикою, і мало хто міг передбачати, що вже в кінці 80-х років проблема комп'ютерних вірусів стане великою дійсністю, хоч і не смертельною для людства в єдиноборстві з комп'ютером, але призвела до деяких соціальних і матеріальних втрат. Під час досліджень, проведених однією з американських асоціацій по боротьбі з комп'ютерними вірусами, за сім місяців 1988 р. комп'ютери, які належали фірмам-членам асоціації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис. комп'ютерних систем, на відтворення яких було витрачено багато часу і матеріальних витрат. В кінці 1989 р. в пресі з'явилося повідомлення про знаходження в Японії нового, надзвичайно підступного і руйнівного віруса (його назвали хробаком), за короткий час він знищив дані на великій кількості машин, під'єднаних до комунікаційних ліній. Переповзаючи від комп'ютера до комп'ютера, по з'єднуючих їх комунікаціях, «черв’як» спроможний знищувати вміст пам'яті, не залишаючи ніяких надій на відновлення даних.