Об’єкти контролю і педагогічного аналізу виховного процесу

1. Основні організаційно-педагогічні умови підвищення якісного рівня виховного процесу:

• доцільність і раціональність підбору і розміщення кадрів;

• рівень матеріального забезпечення виховного процесу;

• шляхи вдосконалення організаційно-функціональної структури всієї системи виховної роботи.

2. Рівень організації системи національного виховання:

• системний підхід;

• робота в загальноколеджанському і студентському колективах, громадських організаціях і мікрорайоні навчального закладу;

• робота з батьками, громадськістю.

3. Якість організації та проведення виховної роботи: виховне забезпечення змісту занять, позанавчальних заходів, групових та індивідуальних консультацій.

4. Результативність виховного процесу:

• ставлення студентів до соціального значення здобутків вітчизняної та світової духовної культури;

• ставлення до морально-правових норм, до держави, до суспільства, людини, навчально-пізнавальної, спортивно-оздоровчої, художньо-творчої та інших видів діяльності.

Характерні ознаки основних компонентів виховання

Національне виховання:

• виховання громадянина (громадянська відповідальність, обов’язок, свідомість, єдність);

• виховання патріотизму (розуміння і сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту Батьківщини, пошана до історичної пам’яті українського народу);

• гуманітарне виховання (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Моральне виховання:

• ставлення до ідеології і політики нашої держави;

• розуміння історії та перспективи розвитку світової цивілізації;

• правильна оцінка людей та міжнародних відносин;

• пріоритет загальнолюдських цінностей;

• любов до Батьківщини, рідного краю, всіх народів, які її населяють;

• неприпустимість расової та національної ворожнечі;

• ставлення до праці;

• ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей;

• турбота кожної людини про збереження та збільшення громадського надбання, дбайливе ставлення до природи;

• ставлення до інших людей, взаємодопомога, гуманне ставлення та взаємоповага між людьми;

• взаємна повага у сім’ї;

• турбота про виховання дітей;

• ставлення до себе.

Розумове виховання:

• розвиток мислення, уміння пояснювати суть явищ та використовувати їх у практичній діяльності;

• розвиток та формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);

• допитливість потяг до знань;

• вміння активно сприймати світ, користуватися в практичній діяльності власними переконаннями;

• гармонійна єдність розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності.

Трудове виховання та професійна орієнтація:

• органічна потреба в праці як в джерелі існування;

• трудові уміння і навички як в організації навчально-пізнавальної, так і продуктивної фізичної праці;

• культура праці;

• бережливе ставлення до матеріальних і духовних цінностей;

• зорієнтованість на вибір професії.

Естетичне виховання:

• естетичні потреби в галузі мистецтва;

• прагнення до опанування художніми цінностями суспільства;

• вміння бачити прекрасне в літературі, образотворчому мистецтві, музиці, природі і житті;

• художні смаки, відчуття краси і гармонії творів;

• естетична вимогливість до культури поведінки оточуючих та власної;

• участь у художній творчості;

• краса і благородство людських взаємовідносин (доброта, чуйність, увага, турбот, тощо);

• вміння бачити красу продуктивної праці, її результати, відчувати моральну насолоду і задоволення від виконання громадського обов’язок.

Фізичне виховання:

• знання суті громадсько-політичного значення фізкультури і спорту, їх впливу на всебічний розвиток особистості;

• санітарно-гігієнічні навички організації праці і розумового відпочинку;

• розвиток рухових вмінь та навичок, фізичних здібностей до окремих видів фізкультури і спорту;

• турбота про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток;

• сформованість навичок правильної осанки при статичних положеннях тіла та рухах;

• морально-вольові і фізичні якості особистості.

Економічне виховання:

• знання особливостей ринкової економіки на сучасному етапі державотворення України;

• ставлення до матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством;

• раціональність використання людських ресурсів (фізичних, духовних та емоційних сил);

• економне використання часу, правильний його розподіл.

Екологічне виховання:

• розуміння сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їх актуальності;

• відповідальність за стан навколишнього середовища. Почуття обов’язку перед людьми за стан охорони здоров’я;

• потреба у спілкуванні з природою. Сформованість норм поведінки щодо її збереження;

• значення народних традицій у взаємовідносинах людини з природою;

• участь у природоохоронній діяльності.

Валеологічне виховання:

• ставлення до власного здоров’я;

• установка на здоровий спосіб життя;

• особиста гігієна;

• ознайомлення з основними принципами та методами профілактики інфекційних захворювань, травматизму, нещасних випадків, отруєнь, дорожньо-транспортного травматизму;

• статеве виховання, ознайомлення з формами профілактики венеричних захворювань, СНІДу, небажаної вагітності та абортів неповнолітніх.