Мова і психіка. Психологія і мовознавство. Психолінгвістика

Психолінгвістика - проміжна між мовознавством та психологією галузь науки, що вивчає процеси мовотворення, сприйняття й формування мови стосовно мовної системи. Мовну діяльність вивчають за допомогою психологічних експериментів.

Вивчаючи моделі мовної діяльності та психофізіологічної мовленнєвої організації людини, використовують психологічні експерименти, зокрема асоціативний експеримент, метод семантичного диференціалу. Психолінгвістика сформувалась з потреб дати теоретичне осмислення цілого ряду практичних завдань, зокрема оволодіння іноземною мовою, виявлення й лікування мовних вад, діагностики центрально-мозкових мовних ушкоджень, мовного впливу в пропагандистській діяльності засобами масової інформації; у галузі авіаційної й космічної психології, а також у судовій експертизі. Потрібна вона для осмислення проблематики машинного перекладу, введення інформації в ЕОМ, взагалі інформатики. Як термін психолінгвістика в науковому обігу стала відомою в 1954 р. після з'яви книги американських учених Ч.Е.Осгуда та Т.А.Себеока. До речі, подібна

177

проблематика в 30-х роках розроблялася Л.С. Виготським. Його послідовник О.Р.Лурія дещо пізніше о.працьовує основи нейролінгвістики. Психолінгвістику в тодішньому СРСР розвивають психолог Н.І.Жинкін та лінгвіст С.ДКацнельсон.

Безпосередньо психолінгвістика в СРСР складається в середині 60-х років зусиллями вчених Москви, Ленінграда, Харкова, Тбілісі і т. ін. Учені основуються на концепції психолога Л.С.Виготського про діяльність та мовознавця Л.В.Щерби про активну граматику. Представники московської школи психологів, розробляючи теорію діяльності витлумачують психолінгвістику як теорію мовної діяльності. У 60 -- 70-і роки психолінгвісги розробляють загальні теоретичні моделі породження (О. А. Леонтьев./Т.В.Ахутіна (Рябова), питання сприйняття (ІАЗимня), мовлення, імовірних структур ловленнєвих процесів _і Р.М.Фрумкіна), вербальних асоціацій (А.П.Климеяко, А.А.Залевеька). Ученими створено декілька словників асоціативних норм різних мов. Крім того, аналізувалися фактори розпізнавання мови ленінградськими вченими під керівництвом Л.Р.Зінтера, вивчалося дитяче мовлення (АМ Шахнарович), текст (Т.М.Дрідзе). Зарубіжна психолінгвістика в 50-і роки основувалась на необіхевіоризмі (Остуд) у галузі психології, а в мовознавстві - на американській дескриптивній лінгвістиці. У 70-і роки зарубіжна лінгвістика стала опиратися на теорію породжуючої граматики Н.Хомського. Найпомітнішим в американській психолінгвістиці в цей період стали американець Дж-АМіллер, Дж.Фодор, Х.Кларк Саме 70-і роки характеризуються відмовою від однобічної орієнтації на ідеї Н.Хомського й зверненням до спадщини європейських психологів. Унаслідок цього психолінгвістика сприймає ідеї класичної європейської загальної та соціальної психології. Беруться до уваги психологічні й соціальні фактори мовленнєвої діяльності (Р.Румметвейта в Норвегії, Дж. Керча у США Ж.Мьолера та Ж.Нуазе в Франції). Психолінгвістика розвивається окремими вченими в східноєвропейських країнах, зокрема Т.Слама-Казаку в Румунії, Я.Пряхою -- у тодішній Чехословаччині, В.Хартунгом - у тодішній ГДР.

Розвиваючись на основі різних напрямків психології, вона робить визначальним інтерес до людини як носія мови і намагається інтерпретувати мову як динамічну систему мовленнєвої діяльності, (мовленнєвої поведінки) цієї людини. Психолінгвістика цього періоду на відміну від попередньої класичної оперує значно більшою кількістю взаємозв'язаних чинників розвитку й

178

функціонування мови, розширюючи предмет свого дослідження.

Література

1. Залевская А. А Введение в психолингвистику. - М., 1999.

2. Залевская А. А. Психолингвистический подход к анализу язикових явлений // Вепр, языкознания. -- 1999. - № б. -С. 31-42.

3. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистическое иселедование. - Воронеж: йзд-во Воронежского ун-та, 1990. - 188 с.

4. Леонтьев А.А. Психолингвистика // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Соб. знцикл., 1990. -С. 404-405.

5. Леонтьев А.А. Языкознание и психологи». - М.; Наука. 1966. - 80 с.

6. Леонтьев А. А Психолингвистика. - Л., 1967.

7. Леонтьев А.А. Основи психолингвистики. - М., 1997.

8. Мусиенко В.П.Введение в психолингвистику. - К., 1996. -118 с.

9. Психолингвистика: Сб. статей, - М.: Прогресе, 1984. -366 с.

10. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику: Курс лекций. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 3 80 с.

11. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999. - С. 42 - 64.

12. Шахнарович 'А.М. Общая психолингвистика: Учеб. пособие. - М.: Изд-во ЮУ, 1995. - 96 с.