Мова і суспільство. Соціолінгвістика

Соціолінгвістика - дисципліна на стику мовознавства й соціології, соціальної психології й етнографії, що вивчає соціальну природу мови, функції, вплив соціальних чинників на мову. Адже мовний колектив визначається на основі не лише соціальних, але іі мовних факторів, Категорії соціолінгвістикл двобічні: вони орієнтовані на мовознавство й соціологію.

Одна з найважливіших у соціолінгвістиці - проблема соціальної диференціації мови, вплив соціальних чинжшав, їх

179

взаємовідношення. У даному випадку диференціація зумовлюється як. різнорідністю соціальних структур, так і різнорідністю соціальних ситуацій. З цим пов'язана проблема співвідношення мови й нації, національної мови.

Важливе місце в соціолінгвістиці посідає поняття мовної ситуації, що визначається як сукупність форм і функціонування /мови, яка використовуються континуумами спілкування в певній етнічній єдності, чи адміністративно-територіальному об'єднанні. Виділяють сукупності різних мов і сукупності підсистем однієї мови. Серед перших (екзоглосних) і других (ендоглосних) розрізняють , збалансовані, з функціонально рівнозначними компонентами і незбалансовані, з компонентами, розподіленими в різних сферах спілкування і соціальних групах.

Особливе місце посідає в соціолінгвістиці проблема зв'язку і взаємодії мови й культури. Зв'язок цей .двобічний. Це виявляється в

йому випадку при лексичних запозиченнях. Важливою постає й проблема білінгвізму (двомовності) та диглосії (взаємодії різних соціально протиставлюваних одна одній підсистем

певної мови). У випадку білінгвізму дві мови

використовуються одним і тим же колективом мовців у різних комунікативних сферах залежно від соціальної ситуації та інших чинників мовного акту. Для диглосії характерна спорідненість різних форм функціонування_мови (літературної мови, кожне, ґоворів. Вивчає соціолінгвістика також використання мови (у зв'язку з певною комунікативною метою, зокрема мовленнєву поведінку як процес вибору оптимального варіанта для побудови соціально коректного висловлення. Аналізується сам механізм відбору соціально значимих варіантів, визначаються критерії відбору. У кінцевому підсумку виявляються соціальні норми, що детермінують мовленнєву поведінку.

Неабияке значення посідає в соціолінгвістиці мовна політика --сукупність заходів, які використовує партія, клас, суспільство для зміни чи збереження наявного функціонального розподіл)' мов чи мовних підсистем, запровадження нових чи збереження старих мовних норм.

Серед методів соціолінгвістики розрізняють лінгвістичні й соціологічні процедури. Це й методики польового збору й аналізу, і методи соціолінгвістичного аналізу мовних явищ. Польове дослідження - це анкетування, безпосереднє спостереження, опитування. Питальники при заочному вибірковому анкетуванні істотно відрізняються від соціологічних анкет характером і

180

кількістю запитань, а також стратегією опитування. Особлива увага приділяється складанню програм та техніці опитування. Для більшої достовірності даних про вплив ситуативних параметрів на мовлення інформантів старанно контролюють мовленнєву ситуацію, стимулюючи природне невимушене мовлення чи свідому орієнтацію на престижний еталон. При аналізі мовної діяльності все робиться так, щоб звести до мінімуму вплив спостерігача. Часом же використовують самого спостерігача як опитуваного, й учасника комунікативного акту.

Для обробки польових спостережень застосовуються типові кореляції, коли як незалежні величини постають ті чи інші соціальні параметри (стратифікаційні чи ситуативні), у ролі залежних - мовні явища. Між корелятами можлива як повна, так і. часткова функціональна залежність. Залежності описуються окремо за кожним соціальним зрізом і коментуються соціолінгвістично. Використовуються дані таблиць, графіки залежностей, математичні статистичні методи.

Використовуються також деякі методи моделювання соціально зумовленої варіативності мови з допомогою так званих варіативних правил, у яких, поєднуються елементи породжуючої моделі з тією імовірнісною моделлю, яка виявляється на основі статистичного аналізу мовної діяльності. Аналіз соціально детермінованої варіативності в ситуаціях мовного континууму здійснюється за допомогою імплікаційної хвильової моделі, що дає змогу виявити соціальну ієрархію мовних, варіацій і пов'язати синхронний аналіз з діахронічним. Ця модель базується на гіпотезі про хвилеподібне поширення мовних інновацій у просторовому й соціальному вимірах. Використовуються й різні моделі соціально зумовленої мовленнєвої поведінки, зокрема моделей, у яких мовленнєва поведінка постає у вигляді стратегії вибору соціолінгвістичних змінних. Соціальні чинники, що обмежують вибір, моделюються у вигляді послідовних бінарних селекторів, що дають змогу визначити можливі наслідки процесу вибору.

'Соціолінгвістика в СРСР сформувалась у 20-і - 30-і роки XX ст. Л.П.Якубинським, В.В.Виноградовим, Б.О.Ларіним, Р.О.Шор, В.М.Жирмунським, М.В.Сергієвським, Є.ДПоливановим, що вивчали мову .як суспільне явище під кутом зору тодішньої методологічної доктрини. Сучасна російська соціолінгвістика сформувалася з урахуванням спадщини вчених французької сощолінгвістячної школи в особі А.Мейє, робіт американських учених Е.Сепіра, Ф.Боаса, праць празьких функціоналістів,

181

досягнень німецьких учених, зокрема Т.Фрінгса, оригінальних робіт японських учених школи мовного функціонування, що розробляють проблематику мовної ситуації. Особливо посилюється інтерес до соціолінгвістики у 60 - 70-і роки нашого століття. Це зумовлене потребами сьогодення, коли активізувалася проблематика мовної політики. До того ж. засилля структурної лінгвістики з її формалізованими методиками стало своєрідним каталізатором посилення потягу до різнобічності суспільного функціонування слова, мови в цілому.

Література

1. Аврорин В.А. О предмете социальной лингвистики // Вопр. языкознания. - 1975. -№ 4.

2. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика: Учеб. пособие дая пед. ин-тов. -М: Просвешение, 1987. - 160 с.

3. Будагов Р.А. Воздействие человека на язьік // Современньїе проблеми лигературоведения и язьїкознания. - М.: Наука, 1974. - С. 389 - 397.

4. Будагов Р.А. Человек и еге язьїк. - М.: Изд-во МГУ, 1970.

5. Десницкая А.В. Как создавалась теориа национального языка? // Современньїе проблеми лигературоведения и язьїкознания. - М.: Наука, 1974. - С. 398 - 415.

6. Дешериев Ю.Д. Развитие младописьменных языков народов СССР. - М.: Госпедгиз Министерства просвещения РСФСР, 1958. - 260 с.

7. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика (К основам общей теории). - М.: Наука, 1977.

8. Звегинцев В.А. О предмете и методах социолингвистики // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. Т. 35. -1976.- №4.

9. Исаев М.И. О язиках народов СССР. - М.: Наука. 1978. -200 с.

10. Кожин А.Н., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типи русской речи: Учеб. пособие для филол. спец, ун-тов. -- М.: Высшая шк., 1982. - 223 с.

1!.. Крысин Л.П. Язик в современном обществе. - М.: Просвешение, 1977.

12. Леонтьев А.А. Язык как социальное явление (К определению обьекта язьїкознания) /У Известия АН СССР. Серия лит. и яз. Т. 35. - 1976. - № 4.

13. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика: Пособ. для

182

студентов гуманигарных вузов и уч-ся лицеев. - 2-е изд., испр. - М.: Аспект Пресе, 1996. - 207 с. 1.4. Научно-техническая революция и функционирование язьпсов мира. - М.: Наука, 1977.

15. Опікова М.О. Соціолінгвістика: Навч. посібник / Ін-т змісту методів навчання, Волинський державний ун-т їм. Лесі Українки. - К: ВМН, І997. - 144 с.

16. Слюсарева А.Н. Методологический аспект понятия функций языка // Известия АН СССР. Серия лит. и яз. Т. 38. - 1979. - № 2. - С. 136 - 144.

17. Слюсарева А.Н. Социологическое яаправдение // Лингвистический энциклопедический словарь. - М„: Сов, энцикл., 1990. - С, 482 - 483.

18. Социально-лингвистические иселедования / Под ред. Л.П. Крисина и Д.Н.Шмелева. -М.: Наука, 1976.

19. Степанов Г.В. Типология языковых состояний и ситуаций в странах романской речи. - М: Наука, 1976.

20. Чемоданов Н.С. Проблеми социальной лингвистики в современном языкознании // Новое- в языкознании. - Вьсш. VII. Социолингвистика. - М: Прогресе, 1975. - С. 5 - 33.

21. Швейцер А.Д.. Междисциплипарный статус и предмет социолингвистики // Известия АН СССР. Серия лит. и яз. Т.35.-1976.-№4.

22. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика: теория, проблеми, методи. -М: Наука, 1976. - 176 с.

23. Швейцер А.Д. Социолингвистика // Лингвистический знциклопедический словарь. - М.: Сов. знцикл., 1990. -С. 481-482.