Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія лінгвістичних вчень.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Дж. Міллер - основоположник когштивноі науки

Джордж Міллер (нар. 1920) -основоположник когнітивеої

лінгвістики й когнітивної психології. Він закінчує університет у штаті Алабама, спеціалізуючись у вивченні англійської філології й лінгвістики у 1941 р. Уже студентом зацікавився психологією. Пізніше працював у психологічній лабораторії Гарвардського університету, вивчаючи мовну комунікацію, одержує диплом магістра. Захоплення проблемами психолінгвістики завершується

надрукуванням у 1951 р. книги "Мова й спілкування". На цей час ще дотримувався принципів біхевіоризму, У середині 50-х років посилено досліджує процеси навчання за допомогою статистичних методів, моделює за допомогою комп'ютера процеси мислення. Констатує, що можливості біхевіоризму вичерпані, а тому переорієнтовується на когнітивну психологію. Разом з Дж.Брюнером він створює при Гарвардському університеті дослідний центр вивчення процесів мислення. Дослідниками було обґрунтовано, що психологія повинна досліджувати не лише поведінку, але й психічне життя.

Тематика центру була широкою й різноманітною: вивчались мова, пам'ять, процеси сприймання й утворення понять, мислення й психологія розвитку. З часом Дж. Міллер продовжив когнітивні дослідження у Прістонському університеті.

206

А.С.Зеленько - основоположник лінгвістичного детермінізму

А.С.Зеленько (нар. 1935) -доктор філологічних наук, професор, дослідник у галузі лексики й семантики діалектного мовлення й української

літературної мови, автор 150 наукових робіт, з них 10 колективних, у співавторстві чи авторських посібників та монографій, зокрема "Короткого словника підприємця" (Луганськ,. 1995), "Енциклопедії юного філолога (мовознавця)" (Луганськ: Шлях, 2000. - 127 а), "Энциклопедии юного психолога" (Луганск: Шлях, 2001. - 132 с.) (в співавторстві), "До питання про становлення структурної семасіологи" (Дніпропетровськ: ДДУ, 1992. - 139 с), "До питання про становлення лінгвістичного детермінізму" (від структурної до когнітивної лінгвістики)" (Луганськ: Альма-матер, 1999. - 69 с), "Структурна семантика під кутом зору загальнотеоретичних лінгвістичних проблем" (Луганськ: Альма-матер, 2000. - 195 а), "Проблеми семасіології (від класичної описової через когнітивну до лінгвістичного детермінізму)" (Луганськ: Альма-матер, 2001. - 207 с.) і т. д.

Народився в м. Ніжині Чернігівської обл. в робітничій сім'ї. Там же закінчив спершу семирічку, а потім середню школу. У 1953 - 1957 рр. навчається на історико-філологічному факультеті Ніжинського педінституту. Після служби в армії працює учителем. З часом вступає до аспірантури. Учителями й керівниками в різний і) час були проф. Ф.Т.Жилко, проф. І.С.Олійник, проф. С.П.Самійлекко. Захищає кандидатську "Лексика південночернігівських і деяких суміжних говорів" (1968) й докторську дисертацію "Типологія структурно-семантичної організації побутово-виробничої лексики (на діалектному матеріалі)" (1992). Працює викладачем Івано-Франківського (1968 -1972) та Луганського педінституту (пєдуніверситету). Старанно вивчає лінгвістичну спадщину, психологію й філософію. Читає

207

загальнотеоретичні курси вступу й загального мовознавства. Останні десятиліття осмислює проблематику семасіології під кутом зору функціональної та когиітивної лінгвістик. У процесі осмислення конкретного матеріалу й методології мовознавства формує концепцію лінгвістичного детермінізму. Лінгвістичний детермінізм - створюваний на зіткненні філософії, психології, лінгвістики напрямок. Автор синтезує принципи діалектики, теорії інтеріоризації, фрейдизму й герменевтики та здобутки попереднього етапу мовознавства й структурної, функціональної лінгвістик. Свою концепцію будує, відштовхуючись від здобутків рідного йому радянського мовознавства й усього спектру зарубіжної лінгвістики шляхом, так би мовити, конвергенції. Це виправдано і .єдино логічно, у зв'язку з недостатньою обізнаністю з європейським мовознавством, історією, культурою з причин кількадесятилітньої ізольованості СРСР від Європи і розвитку соціально за романтичною апріорно-універсальною комуністичною моделлю у сфері 'Виробництва, культури, науки, освіти. Когнітивізм утверджується на ізоморфізмі мовних підсистем та ізоморфізмі - мовного й генетичного кодів, мовного й позамовного у складанні й функціонуванні мови. Взаємодія людини з середовищем як складова функціонування людини реалізується матеріально через виготовлення знарядь праці, засобів виробництва, предметів споживання і їх використання, у сфері ідеального у вигляді наслідків різних типів мислення (понятійного, конкретно-образного й наочно-дійового на тлі матеріального вираження та почуттєвого І /його регулювання. Взаємодія людини з середовищем реалізується V на основі мотиву, який об'єднує рухо-моторну реакцію й почуття, що включає в дію при необхідності цю реакцію. Співвідношення матеріальної взаємодії людини з середовищем регулюється співвідношенням розумово-пізнавального й почуттєвого, що оформляється волею, бо в людини пізнана реальність і необхідність відповідним чином з нею взаємодіяти відсторонена взаємодією з іншими людьми у просторі й часі. Це продовження, деталізація положення про те, що наукова віра -- рушій, а почуття - «корегувальник взаємодії людини з середовищем. Наслідки цієї складної взаємодії реалізуються в усьому комплексі виражальних. засобів, найуніверсальнішим з яких постає мова. На відміну від герменевтичного сприйняття повсякденно-побутової (мовної) цілісної моделі світу ми наголошуємо на ймовірному виробленні в майбутньому, а поки що диференційованої за галузями науки цілісної наукової моделі світу, яка вже формується проміжними

208

галузями науки й вченням про ноосферу В.І.Вернадського, теорією часткової відносності А.Ейнштейна, про підсвідоме З.Фрейда.

Автор концепції приходить до необхідності визнання мовної (повсякденно-побутової) й наукової моделей світу поряд з міфологічно-релігійною й художньою. Він наголошує на все ще розчленованому характері диференційованої за галузями наукової моделі світу. У процесі безпосередньої роботи й осмислення загальнотеоретичних концепцій і теорій з семасіології ним розробляється технологія структурно-семантичного аналізу лексики. Методику структурно-семантичного аналізу лексичного рівня поширюється ним на дослідження граматико-категоріальної морфологічної й синтаксичної семантики.

Література

1. Зеленько А.С. Лінгвістичний детермінізм: емоції й віра у теорії пізнання й становленні мови // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. Філологічні науки.

- 20001.-№3.-С. 17-28.

2. Зеленько А.С. До питання про становлення лінгвістичного детермінізму (від структурної до когнітивної лінгвістики). -Луганськ Альма-матер, 1999. - 65 с.

3. Зеленько АС. Проблеми семасіології" (від класичної описової через когнігтивну до лінгвістичного детермінізму).

- Луганськ: Альма-матер, 2001. - 207 с.