Мова і культура. Етнолінгвістика. Нео:гумбольдтІанство

Етнолінгвістика (від гр. ethos "народ, плем'я" лінгвістика) -напрямок у мовознавстві, що вивчає мову в її зв'язках з культурою, впливи мовних, етнокультурних та етнопсихологічних чинників у процесі розвитку мови. Отже, це й комплексна дисципшна, що за допомогою мови вивчає змістову сторону культури, народної психології й міфології. Започаткували це в Росії Ф.Ї.Буслаєв, А.Н.Афанасьєв, О.О.Потебня.

Як напрямок етнолінгвістика склалась у XIX й XX ст. Остання набула бурхливого розвитку у СІНА у 70-х роках XIX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до культури численних індіанських племен. Спершу цс робили етнографи. Лише в першій чверті XX ст. Ф.Боас і представники першого поколіннії етнолінгвістики визначили проблематику й методик галузі. Найперше зусилля вчених були зосереджені на виявленні генетичної спорідненості індіанських мов. Перші спроби були зроблені в кінці XIX ст. Пізніше для вивчення типології цих мов були використані лінгвістичні методи й прийоми, зокрема Е.Сепіром, С.Лемом - порівняльно-історичний, прийом глотохронології - МСводешем, порівняльний, зіставний із залученням лінгвогеографії - КХейлом, Ч.ФВьоглином, Дж.Л.Трейджером. Вивчаються проблеми впливу на індіанські мови європейських. Проблематика семантики в етнолінгвістичному аспекті розв'язується Ф.Боасом, що досліджує граматичні категорії, Е.Сешром, який аналізує аномальні типи мовлення в мові індіанців путка, понятійні поля та звуковий символізм.

З кінця 30-х років і початку 30-х років XX ст. представники другого покоління єтнояінгвістів (Хойєр, Б.Л.Уорф, Трейджер) продовжують це на матеріалі інших індіанських мов. Перервані засиллям дескриптивізму традиції були поновлені у 50-х роках XX ст., що було зумовлено дискусією навколо лінгвістичної теорії відносності Е.Сепіра, Б.Уорфа. У цей період за допомогою компонентного аналізу досліджуються назви спорідненості, назви кольорів і т. д., що давало змогу виявити соціаігьно-культурні

188

особливості членування певних сфер позамовної дійсності в досліджуваних індіанських мовах. У 50- 70-і роки дослідники використовують психологічні експерименти для розв'язку етнолінгвістичних проблем семантики. У 70 - 80-і роки вивчаються семантичні моделі різних мов, паралінгвістичні явища, історично вивчається й реконструюється етнічна культура за допомогою мови Б.Бермином, Х.Хонклином, М.Матіотом.

Розширенню проблематики етнолінгвістики у 70 - 80-і роки XX ст, сприяв розвиток фольклористики. У колишньому СРСР етнолінгвістику утверджує група учених під керівництвом М.І.Толстого. Разом із соціологією, психологією представники названої галузі роблять опис історії конкретних мов і мовних сімей у тісному зв'язку з етнічною історією носіїв; створюють етнолінгвістичні атласи; вивчають співвідношення мови й культури на рівні понятійних констант, аналізують соціальні й територіальні говори, виявляючи в них норми; розв'язують проблеми на зіткненні мовознавства й міфології з аспекті семіотики. І знову мовознавці схиляються до того, щоб кваліфікувати егнолінгвістику як галузь мовознавства, що вивчає функціонування мови і суспільному житі

людини.

Література

1. Баронин А.С. Етнопсихологія: Учеб. пособ. - К.: МАУП, 2000.-116 с.

2. Брагина А.А Лексика языка и культура страны. Изучение лексики в лингвострановедческом аспекте. - М.: Русский язык, 1986. - 145 с.

3. Брутян Г.А. Гипотеза Сепира-Уорфа. Лекция, прочитанная в Лондонском университете в 1967 г. -Ереван: Луис, 1968. - 66 с.

4. Васильєв С.А. Фидософский анализ гипотезы лингвистической теории относительности. - К., 1974. -134 с.

5. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. - М.: Изд-во МГУ, 1973.

6. Герд АС. Введете в этнолингвистику: Учеб. пособ. - СПб: Изд-во ЛГУ, 1995.-92 с.

7. Гронская Н.Э. Культурологический аспект виявлення особенностей семантики русского слова //' Русская культура и мир. - Нижний Новгород, 1993. - С. 223 - 228.

8. Кузнецов А.М. Этнолингвистика // Лингвистический

189

энциклопедический словарь. - М.: Сов ,энцикл., 1990. -С. 597-598.

9. Проблеми учебной лексикографии и обучения лексики. -М.: Русский язык, І978.

10. Сорокалегов Ф.П. Лексико-семантическая система и словарь национального языка // Современность и словарь. -Л.: Наука, 1978.