5. Педагогічні погляди ю.Федьковича

Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 p. у Сторонці-Путилові на Буковині в родині сільського урядника-мандатора. Його батько Адальберт Гординський де Федькович походив із польського шляхетського роду, з Галичини. Освіту Юрій отримав у нижчій реальній школі в Чернівцях, куди був змушений переїхати його батько, помінявши впливове становище мандатора на роботу невисокого урядовця. На 19-му році житгя Ю.Федькович, за порадою батька, вступив до війська й прослужив там 10 років, брав участь у війні з Італією. Після звільнення повернувся на Буковину і віддався письменницькій праці. Проживав у Путилові в домі своєї матері, як простий гуцул-селянин, займався не тільки господарськими та громадськими справами, але й літературній праці. У рідному селі він здобув таку довіру, що односельчани вибрали його війтом.

Педагогічну діяльність Ю.Федькович розпочав 1869 р. шкільним інспектором Вижницького повіту, в якому на той час було 7 народних шкіл, ще 7 з’явилося в пе.ший рік його інспекторської роботи. Протягом перпюго року роботи ЮЛ)едьковичу вдалося підго^вати співаник і подати його до Крайової Шкільної Ради з проханням запровадити його в народні школи. Дозвіл було отримано, і в 1870р. співаник вийшов у Відні під назвою “Співшик для господарсьшх діточок”. На розгляд КШР був запропонований також календар для дітей, написаний живою українською мовою Обгрунтов.ючи свій намір використати в ньому фонетичний (а не етимологічний) правопис, Ю^едькович підкреслював, що саме таХй правопис є найлогічнішим з усіх слов’янських і неухильно зростаюча поіреба в яьощ змушує перебороти схоластичні середньовічні норми. У відповідь надійшла відмова КШР. Проте цей календар, як і багато інших педагогічних творів, був виданий Ю Федьковичем у видавництві товариства “Просвіта”, коли він увійшов до п редакції.

Погляди Ю.Федьковича на народне шкільництво випереджували сучасні йому на Буковині на цілі десятиріччя. Про це свідчать його глибокі інспекгорські звіти.

У першому звіті Ю.Федькович розмірковує про стан шкіл, вчителів, місцевої шкільної ради Вижницького повііу. Ці роздуми дуже тривожні: “учні ходять до школи нерегулярно, селян доводиіься примушувати посилати дітей до школи. 3 учителів тільки двоє відповідно підготовлені до навчально-виховної роботи в школі, іншим ще необхідно самим навчатися на педагогічних курсах. Місцевих шкільних рад або немає, або вони не знають своїх прав і обов’язків. Інспекторами шкіл нема кого вибрати, бо придатних для цього людей бракує. Про деяких місцевих інспекторів не варто й говорити, бо вони не доросли до своєї посади. Економічний стан шкіл незадовільний. Громади не дають потрібних коштів на утримання шкіл, вчителям платять мало й невчасно, так що вони поневолі мусять вдаватисядоінших заробітків”.

У 1871р. y м.Вижниці під керівництвом Ю.Федьковича відбулася перша повітова вчительська конференція. На ній було запропоновано створитивчительські бібліотеки, де можна було б здійснювати самоосвіту, наполягалося на необхідності переходу від так званого етимологічного правопису до фонетичного (Ю.Федькович подав детально розроблений проект такого переходу ), узгоджене положення про запис дітей до школи, підготовлено зверненІш до уряду з вимогою терміново вирішити “прожиточне діло” вчителів.

У лютому 1872 р. Ю.Федькович в останній раз інспектував школи свого повіту і пересвідчився, що рівень навчання у школах підвищився, вчителі більш сумлінно виконують свбї обов’язки, зросла кількість учнів, які регулярно відвідують заняття, приміщення шкіл охайніші. Проте, після пойдки він захворів і більше не повертався до інспекторської праці.

У червні 1872р. Ю.Федьковича запросили до редакції видавництва “Просвіти”, і в перших числах липня він переїхав до Львова, де взявся готувати популярні книжечки для народу, в тому числі й освітні, а також драматичні твори для театру “Руської Бесіди”. Проте умови роботи були кабальними, а заробіток мізерним, що й змусило його покиети “Просвіту” та повернутися до Путилова. Після смерті батька ЮФедькович оселився в його хаті на околиці м.Чернівців, деякий час готував до видання свої написані раніше літературно-освітні твори. На короткий час співпрацював при часописі “Букоеина”, де приділяв велику увагу висвітленню стану освіти на Буковині і давав поради щодо його покращення, та при видавництві “Бібліотека для молодіжи”.

Творчі завдання і рнферати

1. Етнічні і родинні засади виховання М. Драгоманова

2. Українознавство як основа поглядів М Грушевського.

3. Концепція історичної освіти М. Грушевського.

4. Етнічні засади виховання у діяльності Наукового товариства ім.Т.Шевченка.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Які ознаки українства як етносу ввділяє М.Грушевський?

2. Зміст націонакного виховання (за М.Драгомановим).

3. Взаємозв’язок між українознавством і ідеєю національного виховання, за М.Грушевським.

4. Окресліть зміст національного виховання у діяльності НТШ.

Тест

1. Перший шкільний закон на західноукраїнських землях датується:

а) 1774-мроком; 6)1805-мроком; в) 1832-мроком.

2 Загальною тенденцією розвитку шкільництва в Галичині у другій половині XIX століггя було:

а)зменшення кількості шкіл, що супроводжувалося значшм зменшенням грамотності

б)збільшення кшькості шкш, що супроводжувалося значшм зростанням грамотності серед насемення; в) збільшення кількості шкіл, що супроводжувалося недостатнім зростанням грамотності серед населення;

3. Першим культурно-освітнім товариством на Західній Україні вважається:

а) «Галицько-РуськаМатиця»; б) «ГоловнаРуськаРада»; в) «Товариство галицьких уніатських священиків».

4. Ініціатором заснування у м.Львові Товариства ім.Т.Шевченка був:

а)Г. Кониський; б)М.Грушевський; в)І. Франко.

5. Роль М.Грушевського у схворенні Української Академи Наук визначається тим, що він:

а) був першим президентом УАН; б) об'єднав українські наукові сили в одне вогнище наукової теорії й практики; в) здійснював довголітне керівнщтво НТШ.

6. В основу виховання дітей М.Драгоманов гфопонував покласти:

а) працю; б) мистецтво; в) кращі народні традиції.