4. Розвиток освіти й педагогіки у 60-ті роки

Важливим завданням у галузі народної освіти у 60-ті роки було здійснення в країні загальної обов'язкової середньої освіти, перехід школи на новий зміст освіти, удосконалення навчального процесу і виховання учнів.

Процес введення загальної обов'язкової середньої освіти вирішено було здійснити в кілька егапів. 3 цією мегою Цешральний Комітег партії і Рада Мінісгрів СРСР прийняли ряд шсганов.

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів від 10 серпня 1964 р. "Про зміни терміну навчанняв середшх загальноосвітніх трудовш полшехшших школах з виробничим навчанням" було встановлено замість 3-річного - 2-річний термін навчання в середній школі на базі 8-го класу.

Школа знову ж ставала 10-річною. Причинами відходу від 11-річної школи були: перша демографічна криза (школу закінчували діти війни, яких було мало, і тому тримати молодь зайвий рік в школі було невиправдано); незначний щюцент випускників 11-х класів йшов у виробництво за отриманим фахом; слабка матеріально-технічна база виробничого навчання; у багатьох школах виробниче навчання не було органічно шв'язане з вивченням основ наук. У зв'язку з цим, у 1966 р. в "Закон про школу" було внесено часткові зміни, у відповідності з якими скасоваш обов'язкову професійну підготовку в загальноосвітніх школах.

10 листопада 1966 року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову "Про заходи подальшоговдосконалешяроботи середиьог загальиоосвгтиьог школи". Найважливішим завданням в галузі народної освіти постанова вважала здійснення, в основному до 1970 p., у країні загальної обов'язкової середньої освіти для підростаючогопокоління.

У ці роки серед вчителів шкіл і працівників органів народної освіти виділяється багато ешузіастів, добрих організаторів, справжніх майстрів педагогічної справи.

На зазначешй період припадає діяльність видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його теоретичні висновки, дослідження, особистий досвід роботи з дітьми, літературна спадщина є безцінним вкладом у вітчизнянупедагогічну науку.

5. Школа I педагогіка україни у період застою (70-80 роки)

У 1970 році був прийнятий новий Статут середньої загальноосвітньої школи. На основі цього державного документу випускники восьмирічних шкіл могли продовжити освіту в загальноосвітніх повних середніх (десятирічних) школах (9-10 класи),середніхспеціальних навчальних закладах - технікумах (З^ роки навчання), а також в школах робітничої і селянської молоді (9-11 класи). Всі ці навчальні заклади давали повну середню освіту і атестат зрілості.

Вважалось, що таким чином буде вирішена проблема одержання повної середньої освіти в поєднанні з професійною підготовкою молоді до пр-аці.

20 червня 1972 року було прийнято постанову "Про завершення переходу до загальиої середиьої освіти молодгта дальший розвиток загальиоосвшиьоГ школи". Перед органами народної освіти висувалось завдання завершити до 1975 року здійсненІш середнього всеобучу, переходу на нові навчальні плани і програми.

Школа орієнтувалась на створення кабінетної системи навчання, ефективне використання ТЗН, кіно, радіо і телебачення. 3 метою стимулювання постійного росту кваліфікації, педагогічної майстерності і творчої ініціативи викладацьких кадрів запроваджу^ась атестація учителів. За результатами атестації вчителям, які найбільш успішно працювали, присвоювались звання «старший вчитель", "вчитель-методист".

У постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів "Про дальше покращення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовш їх до праці" від 22 грудня 1977 року вказувалося, що школа зобов'язана допомогти учням оволодіти глибокими знаннями основ наук і трудовими навичками. Постанова підкреслювала важливість єдності навчання і виховання, тісного взаємозв'язку розумового, трудового і морального виховання, а також поєднання навчання з участю у виробничій праці. Особлива увага приділялась питанням змісіу і мегодам навчання, удосконаленню навчально-виховного процесу, позакласної і позашкільної роботи, яка повинна враховувати інтереси і бажання школярів.

Одночасно з даною постановою була прийнята постанова про безплатне користування підручниками і про створення шкільних бібліотечних фондів підручників.

На жаль, вищезгадані постанови не працювали, і радянська влада поступово входила в кризовий період, піддавалась "застійним" впливам, характерним для всього суспільства. В 1984 р. була зроблена спроба вивести школу з кризи, накреслено заходи по проведенню реформи загальноосвітньої і професійної школи яка мала на меті подолання наявних недоліків в системі освіти, в змісті і методах навчання і виховання.

Творчі завдання і реферати

1. Порівняльний аналіз загальної освіти УРСР і РСФСР (20-ті роки).

2. Педологія як наука про дитину.

3. Характеристика нових методів навчання (60-ті роки).

4. Трудове навчання школярів (ретроспектива 20-80-х років).

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Переваги та недоліки комплексної системи навчання (20-ті роки).

2. Чому досвід діяльності в освіті 20-х років О. Субтельний називає етапом "комуністичного національного відродження"?

3. Доведіть, що у 60-ті роки досить відчутною є тенденція пожвавлення діяльності у галузі освіти.

4. У чому у 70-80 роках школа в УРСР набуває ознак застою?

Тест

1. Основною ланкою освітньої системи в Україні, починаючи з 1920 p., була:

а) єдина трудова школа; б) дитячий будинок; в) школа повного дня.

2. Комплексна система навчання - це:

а) трудове ознайомлення дітей з природою і суспільним середовищем;

б) індивідуалізоване навчання, не пов'язане з загальною класною роботою,яке базується на вільному виборі дитиною занять, довільному використанні свого навчального часу;

в) система навчання, за якою учні набувають умінь і навичок в процесі планування й використання практичних завдань-проектів.

3. Педологія - це:

а) наука про дитину;

б) наука про виховання;

в) наука про розвиток виховання, школи і педагогічних теорій в різні історичні періоди.

4. Уніфікація сисгеми народної освіти була закріплена:

а) "Декларщією про соціальне виховання дітей";

б) Постановою ЦКВКП(б) "Про навчальні програми і режим в початковій і середній школі";

в) Законом "Про зміцнення зв'язку школи з життям та про дальшийрозвиток системи народноїосвіти".