- •II блок. Історія вітчизняної школи I педагогіки
- •Тема VII. Школа й педагогіка кіївської русі (9-14 ст.)
- •1. Традиційні засади виховання дітей в київській русі
- •Соціальніумови становлення писемності та виникнення перших шкіл у київській русі
- •Зміст та органвація навчання у київській русі
- •4. Перекладна література та перші педагогічні пам'ятки київської русі
- •1. Загальна характеристика культури й освіти українського відродження
- •Тема VIII. Школа в україні періоду відродження (XVI–XVII століття)
- •7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •8. Сбруєва а. А., Рисіна м. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. -Суми: СумДпу, 2000.
- •2. Виникнення братських шкіл
- •3. Діяльність козацьких шкіл в україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •4. Система виховання лицаря-козака
- •5. Навчальні студії й діяльність громадських об'єднань студентів у києво-могилянській академії
- •Структура освітина українських землях (XVI – першої пол. XVII ст.)
- •Tema XIX. Українська педагогіка етапу відродження (XVII - початок XVIII століття)
- •7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Вплив європейських культурних процесів на освітньокультурне відродження в україні. Першіукраїнські вчені: п. Русин I ю. Дрогобич
- •Українська граматика м. Смотрицького
- •3. Енциклопедія п. Беринди та риторика і.Галятовського
- •4. Педагогічні погляди е. Славинецького та с.Полоцького
- •5. Освітньо-педагогічна діяльність ф. Прокоповича
- •Тема х українська школа I педагогіка періоду руїни (друга половина XVIII століття)
- •7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Ідея народності та природовідповідності виховання г. Сковороди
- •2. Г. Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей
- •3. Педагогічна діяльність м.В.Ломоносова
- •4. Статут 1786 року російської імперії про зміст та особливості шкільної системи
- •5. Система освіти на правобережній україні та закарпатті (друга половина XVIII століття)
- •7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Загальна характеристика освіти в україніу першій половиніxix ст.
- •2. Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (м. Шашкевич, I. Вагілевич, я. Гловацький, й. Левицький)
- •Педагогіка о. Духновича
- •4. Культурно-просвітницька діяльність кирило-мефодіївського товариства (т. Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров)
- •1. Життя I педагогічна діяльність к.Д.Ушинського. Світогляд вченого
- •2. Ідея гармонійного розвитку людини
- •3. Ушинський про роль праці у вихованні людини
- •4. Ідея національного виховання к.Ушинського
- •5. Дидактика й методика початкового навчання к.Ушинського
- •6. Ушинський про шдготовку вчителя
- •Tema XIII. Ocbita ta педагогічна думка b україні другої половини XIX ст.
- •6. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Стан освіти в україніу 60-ті роки. Характеристика громадсько-педагогічних рухів
- •2. Освітньо-педагогічна діяльність м. Пирогова
- •3. Організаційна й педагогічна діяльність м. Корфа
- •4. Просвітницько-педагогічна діяльність X. Алчевської
- •5. Теорія й практика вільного виховання л. Толстого
- •6. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •Громадсько-педагогічний рух 50-60-х років XIX ст.
- •Тема XIV. Ідеї національної освіти й виховання в україні (друга половина XIX століття)
- •Література
- •1. Ідея національної школи м. Драгоманова
- •2. Наукова й освітня діяльність наукового товариства імені тараса шевченка
- •3. Ідея національного шкільництва м.Грушевського
- •4. Загальна характеристика освіти на західноукраїнських землях
- •5. Педагогічні погляди ю.Федьковича
- •Tema XV. Українська школа й педагогіка початку XX століття
- •1. Характеристика системи освіти в україні на початку XX століття
- •2. Освітньо-педагогічні ідеї I. Франка
- •3. Педагогічні ідеї лесі українки
- •4. Освітня й педагогічна діяльність т. Лубенця
- •Початкова, вища початкова, загальна та професійна, середня педагогічнаосвіта
- •Система середньої та вищої освіти
- •Тема XVI. Школа I педагогіка україни (етапи унр та національного комуністичного відродження: 20-ті роки)
- •4. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Розробка завдань та змісту національної освіти в унр
- •2. Ідея нацюнальної школи с. Русової
- •3. Ідея національного рідномовного виховання і. Огієнка
- •4. Особливості розбудови загальної, професійної й вищої школи у 20-ті роки
- •5. Нацюнальний виховний ідеал г. Ващенка
- •1. Життя й педагогічна діяльність а.Макаренка
- •2. Теорія I практика колективу a. Макаренка
- •3. Ідея поєднання навчання 3 продуктивною працею а.Макаренка («педагогічна поема», «прапори на баштах»)
- •4. Проблема сімейного виховання («книга для батьків», «лекції про виховання дітей»)
- •Шляхи формування вчителя-вихователя та його педагогічної майстерності
- •6. Рольовий принцип педагогічної системи a.С. Макареніса
- •Тема XVIII. Школа I педагогіка україни у радянський період (20-80 рр.)
- •1. Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •2. Уніфікація загальної освіти в 30-ті роки
- •3. Особливості становлення освіти у післявоєнний час (кінець 40-50-ті роки)
- •4. Розвиток освіти й педагогіки у 60-ті роки
- •5. Школа I педагогіка україни у період застою (70-80 роки)
- •Tema XIX педагогічна система в. Сухомлинського
- •7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •Життя та педагогічна діяльність в. Сухомлинського
- •Навчання й виховання дітей 6-річного віку
- •3. В. Сухомлинський про формування гуманної особистості ("павлиська середня школа").
- •4. Морально-трудове виховання школярів ("народження громадянина")
- •5. Етнічні засади родинного виховання (“батьківська педагогіка")
- •6. Ідеї становлення вчителя-вихователя (“сто порад вчителю”, “розмова 3 молодим директором школи”).
- •Тема хх. Утвердження освіти в україні на сучасному етапі духовного I національного відродження
- •12. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
- •1. Утвердження демократичних державно-громадських засад освіти й виховання молоді
- •2. Реформування освіти на сучасному етапі розвитку українського суспыльства
- •3. Утвердження шляхів та засобів нацюнального виховання дітей та молоді
- •4. Особливості реформування професійной, вищої й педагогічної освіти
- •Система освіти в україні
- •Основні принципи освіти:
- •Програма екзамену з історії педагогіки
- •Тематика творчюсробіт для студентів з проблеми "Велика Волинь: історія освіти“ (з опрацюванням та подальшим аналізом матеріалів Житомирського обласного та інших державнюс архівів)
- •38. Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі.
7. Любар о. О. Та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - к.: ізмн, 2000.
Ключові слова та терміни
Граматика греко-слов’янських мов, Києво-Печерська Лавра, "Лексікон славено-россійский имен толкование", грецька колегія, "Духовний регламент", грецька культура й освіта.
1. Вплив європейських культурних процесів на освітньокультурне відродження в україні. Першіукраїнські вчені: п. Русин I ю. Дрогобич
Українське культурне відродження розгорталося на національній основі, але, безперечно, в тісному зв'язку і під впливом світових культурних процесів. На зміст, характер і спрямованість української суспільної думки, освіти й культури справили вплив ідеї Гуманізму і Реформації, які панували у Європі у XVI-XVII ст. Гуманізм епохи Відродження знаменував собою становлення нових відносин у Європі. На противагу феодальній ідеології, в основі якої був Бог, гуманістична філософія звертає увагу на людину, її утвердження в поцейбічному світі, на пошук людського щастя, яке гуманісти вбачали в свободі й освіченості особистості, в справедливому суспільному ладі. Гуманізм зародився в Італії і швидко поширився на інші країни Європи. 3 пробудженням національної свідомості, інтересу до рідної історії, культури, мови, з виникненням потреби у розвитку освіти й науки гуманістичні ідеї знаходять поширення і на Україні. їх провідниками здебільшого були представники української інтелігенції, які навчалися в польських та західноєвропейських університетах.
Перші українські вчені Ю.Дрогобич тa П.Русин.
У списках зарубіжних студентів, починаючи з XIV ст., можна віднайти українців, які за національною приналежністю значилися як RUTENUS, ROXOLANUS, RUSSICUS (Рутенія i Роксоланія - це назви України, поширені в Західній Європі в ті часи).
Чимало українців, які навчались за кордоном, стали відомими вченими, іфофесорами, медиками, поетами, художниками, представниками гуманістичної культури на Заході.
Серед них Юрій Дрогобич, або Юрій Котермак чи Георгій з Русі (1450-1494), що народився в Дрогобичі на Прикарпатгі, в родині ремісника. На честь рідного міста вибрав псевдонім Дрогобич. Середню освіту отримав у м.Дрогобичі та Львові. Навчався в Краківському й Болонському університетах. Здобув ступінь доктора філософії й медицини. Займав посаду ректора медицини та вільних мистецтв у Болонському університеті, викладав математику й астрономію. Повернувшись до Польщі, викладав медицину й астрономію в Ягеллонському університеті. Університети, де вчився й викладав Ю.Дрогобич, були найбільшими гуманістичними центрами в Європі. Вчителями Ю.Дрогобича були такі відомі італійські гуманісти, як філософ Джовані Гацоні, астроном і медик Джироламо Манфреді, астроном із Кракова Мартін Регіс та ін. Учнями Дрогобича були такі згодом відомі діячі, як поет-гуманіст Конрад Цельтіс з Німеччини, польський астроном Ніколай Копернік та ін.
Ю.Дрогобич - перший вітчизняний автор друкованої книги. В 1483р. у римській типографії Зільбера була надрукована його книга "Прогностична оцінка нинішнього 1481 року" латинською мовою, яка починалася вступом у вигляді вірша, що дає підстави вважати його першим гуманістичним поетом Уіфаїни. Його пфу належшь декілька наукових тракгатів в галузі асірономії та географії.
Ю.Дрогобич - вчений зі світовим ім'ям, ряд його праць зберігається в університетських бібліотеках Західної Європи.
До українських гуманістів також належали Павло Русин із Кросна - нині територія Польщі (близько 1470 - близько 1517), Лукаш з Нового Міста (р.н.невід. - 1542). Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566) та ін.
Педагог і поет-гуманіст Павло Русин народився на території, заселеній лемками - українська етнічна група, яка нині проживає на території Закарпатської області, Польщі, Чехії, Словакії. Закінчив Грейсвальдський університет у Німеччині. Все його подальше житгя пов'язане з педагогічною та видавничою діяльністю у Краківському університеті. У 1506 році йому присвоєний учений ступінь магістра.
Серед учнів П.Русина були видатні слов'янські поети XVI ст. Ян Лантишек, Ян з Вицліни, майбутні письменники та педагоги, вихідці з України та Білорусії. П.Русин видавав твори хорватсько-угорського письменника Яна Паннонія.
У 1491 р. у Кракові П.Русин приймав участь у роботі типографії Ф.Швайпольта по друкуванню та виданню кириличним шрифтом перших книжок слов'янською мовою. Серед них був Часослов для навчання дітей грамоті в Україні, Білорусії та Росії. Після руйнування католицьким духовенством давньоруських книгосховищ на західноукраїнських землях, П.Русин вважав їх видання великою перемогою у відродженні освіти на Україні. Як і ЮДрогобич, він писав латинською мовою. Літературна спадщина П.Русина величезна. Тільки в збірці "Пісні Павла Русина з Кросно" нараховується більше 4 тис. рядків. Його твори були знайдені в архівах і почали вивчатися українськими та польськими вченими трохи більше ніж 30 років тому.
Внесок українців в європейську гуманістичну культуру часів Відродження дістав високу оцінку. "Вихідці з Українських степів", повертаючись на батьківщину після навчання в Європі, яке іноді тривало 10-15 років, не полишали своєї діяльності. Навколо них гуртувалися прогресивна українська молодь, формувалися послідовники.
Таким чином, гуманістична культура доби Відродження зробила значний вплив на розвиток українського духовного життя. А доробок українських гуманістів цілком справедливо треба вважати частиною культурної спадщини України.
