2. Етапи кар’єри співробітника в організації. Кар’єрограма

На різних етапах кар'єри людина задовольняє різні потреби (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Етапи кар’єри працівника

Етап кар'єри	Віковий період	Коротка характеристика	Особливості мотивації (по Маслоу)
1. Попередній	До 25 років	Підготовка до трудової діяльності, вибір області діяльності	Безпека, соціальне визнання
2. Становлення	До 30 років	Освоєння роботи, розвиток професійних навичок	Соціальне визнання, незалежність
3. Просування	До 45 років	Професійний розвиток	Соціальне визнання, самореалізація
4. Завершення	Після 60 років	Підготовка до переходу на пенсію, пошук і навчання власної зміни	Утримання соціального визнання
5. Пенсійний	Після 65 років	Заняття іншими видами діяльності	Пошук самовираження в новій сфері діяльності

Попередній етап включає навчання у школі, отримання середньої і вищої освіти і триває до 25 років. За цей період людина може змінити кілька різних місць роботи у пошуках виду діяльності, який задовольняє її потреби і відповідає її можливостям. Якщо вона одразу знаходить такий вид діяльності, починається процес самоствердження як особистості, людина піклується про безпеку існування.

Далі починається етап становлення, який триває приблизно п'ять років — від 25 до 30 років. Протягом цього періоду працівник освоює професію, здобуває необхідні навички, формується його кваліфікація, відбувається самоствердження і з'являється потреба в отриманні незалежності. Його продовжує турбувати безпека існування, здоров'я. Звичайно, в цьому віці створюються і формуються сім'ї, тому з'являється бажання одержувати заробітну плату, рівень якої вищий від прожиткового мінімуму.

Етап просування триває від 30 до 45 років. Протягом цього періоду відбувається процес підвищення кваліфікації, просування по службі. Відбувається нагромадження практичного досвіду, навичок, росте потреба в самоствердженні, досягненні вищого статусу і ще більшої незалежності, починається самовираження людини як особистості. У цей період набагато менше приділяється уваги задоволенню потреби в безпеці, зусилля працівника зосереджені на збільшенні розмірів оплати праці й турботі про здоров'я.

Етап збереження характеризується закріпленням досягнутих результатів і триває від 45 до 60 років. Настає пік вдосконалення кваліфікації і відбувається її підвищення в результаті активної діяльності і спеціального навчання, працівник зацікавлений передати свої знання молоді. Цей період характеризується творчістю, тут може бути підйом на нові службові сходинки. Людина досягає вершин незалежності і самовираження. З'являється заслужена повага до себе й оточуючих, які досягли свого положення чесною працею. Хоча багато потреб працівника в цей період задоволені, його продовжує цікавити рівень оплати праці, але з'являється все більший інтерес до інших джерел доходів (наприклад, участь у прибутках, капіталі інших організацій, акцій, облігацій).

Етап завершення (60-65 років). Тут людина починає всерйоз замислюватися про пенсію, готуватися до виходу на неї. У цей період відбуваються активні пошуки гідної заміни і навчання кандидата на вивільнювану посаду. Хоча цей період характеризується кризою кар'єри і такі люди все менше одержують задоволення від роботи і відчувають психологічний і фізіологічний дискомфорт, самовираження і повага до себе та інших подібних людей у них досягає найвищої точки за весь період кар'єри. Вони зацікавлені у збереженні рівня оплати праці, але прагнуть збільшити інші джерела доходів, що замінили б їм заробітну плату даної організації при виході на пенсію і були б гарним доповненням до пенсійної допомоги.

На останньому — пенсійному етапі кар'єра в даній організації (виді діяльності) довершена. З'являється можливість для самовираження в інших видах діяльності, які були неможливі в період роботи в організації чи були просто хобі (живопис, садівництво, робота в громадських організаціях та ін.). Стабілізується повага до себе і таких же побратимів. Але фінансове положення і стан здоров'я в ці роки можуть зробити постійною турботу про інші джерела доходів і здоров'я.

Для того щоб керувати кар'єрою, необхідний більш детальний опис того, що відбувається з людьми на різних етапах кар'єри. Для цього в організаціях, зацікавлених в ефективному управлінні кар'єрою, проводяться спеціальні дослідження.

Окремі результати досліджень оформляють у вигляді кар'єрограм, які дають змогу наочно простежити шлях, пройдений кар'єрними сходами, і кваліфікаційні характеристики — вимоги до окремих посад. На рис. 6.2 представлено структуру особистого життєвого плану кар'єри, зміст особистого життєвого плану керівника (кар'єрограми).

Рис. 6.2. Приблизна структура особистого життєвого плану кар’єри керівника

Багато людей розглядають багатосценарні варіанти розвитку кар'єри, подібно до того, як аналітики завжди розглядають декілька варіантів економічних і демографічних прогнозів. Один сценарій припускає найсприятливіший розвиток подій, інший передбачає перешкоди і складнощі, на які природно очікувати (окрім force majeure). Можна розглянути і декілька проміжних варіантів.

Сам процес роботи над такими планами і прогнозами є дуже цінним, оскільки готує людину до різних поворотів долі. Попереджений - значить озброєний. Роздумуючи над різними сценаріями, людина знаходить нові рішення, будує додаткові лінії захисту, готує себе до відходу на наперед підготовлені позиції або обхідних маневрів. Це можна порівняти з командно-штабними іграми у рамках військових навчань. Той, хто розробляє правильну стратегію і здатний до тактичного маневру, неодмінно отримає перемогу.

Умови кар'єри. Просування по службі визначається не тільки особистими якостями працівника (освіта, кваліфікація, відношення до роботи, система внутрішніх мотивацій), але й об'єктивними, зокрема:

- вищий рівень кар'єри — вища посада, що існує в конкретній розглянутій організації;

- протяжність кар'єри — кількість позицій на шляху від першої позиції, займаної індивідуумом в організації, до вищого рівня;

- показник рівня позиції — відношення числа осіб, зайнятих на наступному ієрархічному рівні, до числа осіб, зайнятих на тім ієрархічному рівні, де знаходиться індивідуум у даний момент своєї кар'єри;

- показник потенційної мобільності — відношення (у певний визначений період часу) числа вакансій на наступному ієрархічному рівні до числа осіб, зайнятих на тому ієрархічному рівні, де знаходиться індивідуум.

Дуже важливим етапом у кар’єрі є її планування. Планування кар'єри – це поєднання прагнення особистості до кар'єри, тобто послідовність певних робіт, з можливостями, що є в організації. Ці два процеси взаємозалежні. Планування кар'єри передбачає визначення способів, за допомогою яких можна досягти бажаного результату, а в контексті планів кар'єри фази кар'єри – це способи досягнення поставлених кар'єрних цілей.

Планування кар'єри – процес визначення мети, якої співробітник хоче досягти у процесі професійної діяльності. Головним завданням планування і реалізації кар'єри є досягнення об'єднання цілей організації з інтересами окремого працівника, формування критеріїв просування і обґрунтованої оцінки реального кар'єрного потенціалу.

Фази кар'єри – послідовність робіт або положень, пов'язаних із прогресом у певній кар'єрі. Фази кар'єри є важливим внеском у планування людських ресурсів: потреби майбутнього персоналу організацій залежать від запланованого руху співробітників службовими сходами. Але повне об'єднання потреб організації й особистості при створенні фаз кар'єри неможливе, зате можливе систематичне планування кар'єри.

Концепція шляху кар'єри містить ідею руху в організації вгору за одним „шляхом” – як правило, управлінським або лінійним. Працівникам, що знаходяться в штаті, часто не дають рухатися вгору, поки вони не залишать своєї спеціальності і не перемістяться на лінійну посаду. Організації починають розуміти важливість численних шляхів так само, як і важливість планування.

Індивідуальний кар'єрний план (кар'єрограма) – інструмент керування кар'єрою; опис оптимального шляху розвитку співробітника для заняття ним бажаної позиції в організації.

Кар'єрограма дає уявлення про те, який шлях повинен пройти спеціаліст, які знання, уміння і навички він повинен одержати. Вона ж дозволяє більш точно визначити особисту ефективність співробітника, оцінити його діяльність за пройдений фіксований період роботи.

Кар’єрограма – це графічний опис того, що повинно відбуватися чи відбувається з людьми на різних етапах кар’єри. Кар’єрограма складається із двох частин Перша частина містить перелік посад по висхідній лінії, які працівник може займати протягом свого трудового життя із зазначенням строків заняття посад і років. Друга містить характеристику форм і методів професійного навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки із зазначенням строків проходження навчання, які необхідні для професійного росту

Один із розділів у книзі Харві Маккея "Акулостійкі" називається "Що спільного у Лі Якокки, Лучано Паваротті, Бориса Єльцина і д-ра Олівера Сакса з десятками мільйонів звичайних американців?". Він пише про те, що кожний з них пережив незаслужене звільнення. Це не гріх. Не ганьба. Це може трапитися з кожним. Удари долі, що порушують ваші плани, не повинні примусити вас відмовитися від цих планів. Слід тверезо проаналізувати ситуацію. Як правило, вона не виявляється безвихідною. Скоригуйте свій план із врахуванням проблем, що виникли, і продовжуйте здійснювати його.

Керуючи кар'єрою в процесі роботи, необхідно пам'ятати такі правила:

- не гайте часу на роботу з безініціативним, безперспективним керівником, станьте потрібним ініціативному, оперативному керівнику; розширюйте свої знання, здобувайте нові навички; готуйте себе до займання більш високооплачуваної посади, що стає (чи стане) вакантною;

- пізнайте та оцініть інших людей, важливих для вашої кар'єри (батьків, членів своєї родини, друзів);

- складайте план на добу і на весь тиждень, у якому залишайте місце для улюблених занять;

- пам'ятайте, що все в житті змінюється: ви, ваші заняття і навички, ринок, організація, навколишнє середовище, вміння оцінити ці зміни – важлива для реалізації кар'єри якість;

- ваші рішення у сфері кар'єрного росту практично завжди є компромісом між бажаннями й реальністю, між вашими інтересами та інтересами організації;

- ніколи не живіть минулим: по-перше, минуле відбивається в нашій пам'яті не таким, яким воно було насправді; по-друге, минуле не повернеш;

- не допускайте, щоб ваша кар'єра розвивалася значно швидше, ніж у інших, звільняйтеся, як тільки переконаєтесь, що це необхідно;

- думайте про організацію як про ринок праці, але не забувайте про зовнішній ринок праці;

- не нехтуйте допомогою організації у працевлаштуванні, але в пошуках нової роботи покладайтеся насамперед на себе.