Питання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність стимулювання праці?

2. На яких принципах базується стимулювання праці?

3. Які функції виконує стимулювання праці?

4. Які вимоги висуваються до стимулювання?

5. Назвіть основні види стимулів.

6. Які форми і методи оплати праці ви знаєте?

7. Назвіть основні види партисипативного управління.

8. У чому полягають переваги й недоліки партисипативного управління?

9. Назвіть основні психологічні теорії трудової мотивації.

10. Перелічіть основні кроки технології і побудови компенсаційної системи.

Реферати

1. Мотиви людської діяльності та концепція стимулювання.

2. Типи і види винагород.

3. Сутність і види стимулювання.

4. Партисипативне управління.

5. Психологічні аспекти збагачення праці.

6. Методи маніпулятивного впливу при управлінні персоналом.

Тема 9. Проблеми управління персоналом

1. Конфлікт, його сутність та типи

2. Причини конфлікту, його процес та наслідки

3. Управління конфліктами

4. Суть стресу, управління стресом

1. Конфлікт, його сутність та види

Конфлікт часто визначають як відсутність згоди між двома або кількома сторонами, що можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї людини.

Конфлікт (лат. Сопflictus – зіткнення протилежних інтересів, поглядів) - крайнє загострення суперечностей, що призводить до ускладнення чи гострої боротьби.

Сучасний погляд на конфлікт полягає в тому, що в організаціях, навіть з ефективним управлінням деякі конфлікти не тільки можливі, але й бажані, У багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність поглядів, більшу кількість альтернатив або проблем. Це робить процес прийняття рішень ефективнішим. Отже, конфлікт може бути функціональним, який призводить до підвищення ефективності організації, або дисфункціональним, що приводить до зниження особистої задоволеності групового співробітництва й ефективності прийняття рішень.

Розрізняють чотири основних типи конфлікту: внутрішньоособистісний конфлікт, міжособистісний конфлікт, конфлікт між особистістю і групою, міжгруповий конфлікт.

Внутрішньоособистісний являє собою зіткнення в середині особистості рівних по силі, але протилежно спрямованих мотивів. Він може виявитися в різних формах. Одна з найпоширеніших форм – рольовий конфлікт, коли до однієї людини висуваються суперечливі вимоги з приводу того, яким має бути результат її праці. Наприклад, завідувач відділом чи секцією універмагу може вимагати, щоб продавець постійно знаходився у відділі і надавав покупцям інформацію та послуги. Пізніше завідувач може висловити своє незадоволення тим, що продавець надто багато часу витрачає на покупців і мало уваги приділяє поповненню відділу товарами. А продавець сприймає вказівки відносно того, що робити і чого не робити, як несумісні.

Внутрішньоособистісний конфлікт може виникнути також унаслідок того, що виробничі вимоги не погоджені з особистими потребами або цінностями. Наприклад, ви плануєте собі поїздку за місто для відпочинку у вихідні дні. Проте наприкінці робочого тижня ваш начальник ставить перед вами проблему, яка потребує роботи над нею у вихідні дні. Зрозуміло, що перегляд ваших планів призведе до внутрішньоособистісного конфлікту. Часто трапляються випадки внутрішньоособистісного конфлікту у зв'язку з потребою зміни місця проживання працівника, хоча це може супроводитися і підвищенням у посаді чи збільшенням заробітної плати. Внутрішньоособистісний конфлікт часто виникає, якщо не збалансовані обов'язки, права та повноваження працівника, тобто коли на нього покладені обов'язки, для виконання яких він не має відповідних прав і повноважень. У результаті такий працівник або перебуває постійно в стресовому стані, або не виконує обов'язків, або присвоює собі певні права для належного виконання обов'язків. У всіх цих випадках спостерігається внутрішньоособистісний конфлікт.

Більшість внутрішньоособистісних конфліктів пов'язана з низьким рівнем задоволення від праці, невпевненістю в собі чи в організації, часткою якої є працівник.

Міжособистісний тип конфлікту найбільш поширений. В організації він виявляється по-різному. Найчастіше – це боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал чи робочу силу, за використання певного обладнання, за схвалення певних ідей. Кожен із цих керівників вважає, що оскільки ресурси обмежені, він повинен переконати вище начальство виділити ці ресурси саме йому, а не комусь іншому.

Міжособистісний конфлікт виявляється також як зіткнення особистостей. Люди з різними рисами характеру, поглядами та цінностями інколи просто не можуть співіснувати. Як правило, погляди і цілі таких людей дуже відрізняються.

Розглянемо конфлікт між особистістю і групою. Виробничі групи встановлюють певні норми поведінки. Кожен повинен додержуватись їх, щоб визнаватись неформальною групою і тим самим задовольнити свої соціальні потреби. Однак, якщо очікування групи приходять у суперечність з очікуваннями окремої особистості, може виникнути конфлікт. Наприклад, хтось хоче заробляти більше, або перевиконуючи норми, або працюючи надурочно, а група розглядає таку поведінку як негативну.

Між окремою особистістю і групою може виникнути конфлікт, якщо ця особистість обере позицію, що відрізняється від позиції групи. Наприклад, обговорюючи на робочій нараді можливості збільшення обсягів продажу, більшість вважатиме, що цього можна досягти зниженням ціни. Однак знайдеться людина, яка вважатиме, що така тактика призведе до зменшення прибутків і створення враження, що продукція фірми нижчої якості, ніж продукція конкурентів. Хоч ця людина переймається інтересами фірми, однак її погляд відрізняється від думки групи і може стати джерелом конфлікту.

Аналогічний конфлікт може виникнути при виконанні посадових обов'язків керівника: між потребою забезпечувати відповідну продуктивність праці і додержуватись правил та процедур організації. Керівник може бути змушений застосовувати дисциплінарні заходи, які будуть непопулярними серед підлеглих. Тоді група може завдати зустрічного удару – змінити ставлення до керівника і, можливо, знизити продуктивність праці.

Розглянемо, у чому полягає міжгруповий конфлікт. Будь-яка організація складається з певних формальних і неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти. Найчастіше конфлікт виникає через розбіжності в цілях чи інтересах функціональних структурних груп. Наприклад, торговий відділ торговельної організації зацікавлений у збільшенні обсягів продажу товарів, а контрольно-ревізійний вимагає закриття ряду підприємств на інвентаризацію для перевірки стану збереження цінностей, хоч це і пов'язано з втратами товарообороту. Виникає конфліктна ситуація.

Міжгруповий конфлікт може виникнути також у ході боротьби між структурними підрозділами за матеріальні, трудові чи фінансові ресурси.