- •1. Теорія виробництва: ресурси,фактори, результати.
- •2. Суспільний поділ праці :види,форми,сучасні тенденції.
- •3. Економічна система суспільства: сутність, елементи і закони.
- •4. Субєкти економічної системи та їх функції в ринковій економіці. Домогосподарства як субєкт економічних відносин.
- •5. Держава як субьект економічних відносин. Державний сектор.
- •6. Теорія власності :форми ,розвиток. Пучок прав власності.
- •7. Розподіл :функціональний та індустріальний (економічний прибуток підприємницький доход,заробітна плата)
- •8. Економічна теорія товару.Благо як економічна категорія господарювання
- •9. Вартість,корисність,цінність:зміст ,співвідношення і значення
- •10. Теорія ціноутворення.Рівноважні ціни.
- •11. Технологічний прогрес і технологічні уклади в економіці
- •1. Электронизации народного хозяйства; 2. Комплексной автоматизации; 3. Атомная энергетике; 4. Новых материалах и технологии их производства и обработки; 5. Биотехнологии.
- •12. Суспільне відтворення: структура темпи масштаби збалансованість
- •13. Економічна рівновага та ефективне зростання. Посткейнсіанські і неокласичні моделі економічного розвитку
- •14. Модель взаємозв'язку виробництва і кінцевого продукту в. Леонтьєва. Можливості прогнозування взаємозв'язку економічних процесів.
- •15. Моделі макрорівноважної динаміки господарських систем
- •16. Ринок земельних ресурсів і земельна рента.
- •17. Система національних рахунків як інструмент регулювання макроекономічних процесів.
- •18. Економічна теорія та економічна політика: інструменти, лаги і моделі економічної політики
- •19. Соціальні проблеми і соціальна політика
- •20. Роль і місце мікроекономіки в сучасній економічній теорії. Сутність, сфери використання і межі сучасного мікроекономічного аналізу.
- •21. Теоретические основы формирования рыночных отношений. Функции, сущность, классификация рынков.
- •22. Основні закономірності і принципи формування попиту на індивідуальному ринку.
- •23. Основні закономірності і принципи формування пропозиції на індивідуальному ринку.
- •24. Механізм ринкової рівноваги як взаємодія попиту і пропозиції: принципи формування, стійкість рівноваги.
- •25. Порушення ринкової рівноваги та механізм її відновлення: роль ринку (моделі л.Вальраса і а.Маршала) та методи державного втручання.
- •26. Концепція еластичності в мікроекономіці: розподілення податкового тягаря, аналіз ринку сільгосппродукції та ринку праці.
- •27. Споживчий вибір і принципи його аналізу в кардиналістській теорії.
- •28. Ординалістський підхід до аналізу раціонального вибору споживача: концепція кривих байдужості, ефект заміщення і ефект доходу.
- •29. Фірма в системі ринкових відносин. Сучасна теорія фірми.
- •30. Теорія виробництва і витрат в мікроекономічному аналізі.
- •31. Максимізація прибутку в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •32. Аналіз ефективності конкурентних ринків: виробнича, економічна, загальна ефективність, ефективність розподілу ресурсів економічних благ.
- •33. Принципи ціноутворення в умовах ринкової влади: закономірності в умовах монополії і монопсонії.
- •33. Принципи ціноутворення в умовах ринкової влади: закономірності в умовах монополії і монопсонії.
- •34. Цінова дискримінація: сутність, умови використання, ступені, розподіл вигід.
- •35. Основні принципи поведінки фірми в умовах монополії в короткостроковому і довгостроковому періодах.
- •36. Теорія олігополії: взаємозв’язок, таємний зговір.
- •37. Рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції в короткостроковому і довгостроковому періодах.
- •38. Оцінка суспільної ефективності монополії: х-неефетивність по Лейбенстайну, мертвий вантаж монополії.
- •39. Обмеження ринкової влади: антимонопольне регулювання і політика захисту конкуренції.
- •40. Загальна рівновага мікроекономічної системи і економічна ефективність: дія принципу ефективності по Парето.
- •41. Суспільні блага і «провали рику». Роль держави у визначені оптимального обсягу суспільних благ.
- •42. Зовнішні ефекти в економіці: суть, засоби управління. Зовнішні ефекти і права власності. Теорема Коуза.
- •43. Проблеми методології та методи в макроекономічній та мікроекономічній теоріях.
- •44. Нестабільність ринкової економіки: циклічність, кризи, їх сутність та види. Природа кризи економіки України.
- •45. Безробіття і її види. Нетрадиційні форми зайнятості. Ринок праці в Україні.
- •46. Інфляція: причини, методи виміру і шляхи подалання. Крива Філіпса.
- •47. Основні макроекономічні показники: внп і його складові. Методи розрахунку внп.
- •1. Расчет внп по расходам (метод конечного использования).
- •3. Расчет внп по добавленной стоимости (производственным методом)
- •48. Механізм формування сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •49. Споживання і заощадження: фактори, вплив заощадження на обсяг сукупного попиту. Парадокс ощадливості.
- •1. Гипотеза абсолютного дохода Дж. М. Кейнса.
- •2. Гипотеза относительного дохода.
- •3. Теория перманентного дохода.
- •51. Аналіз вартісного складу національного доходу в міжгалузевому балансі.
- •52. Макроекономічна рівновага як ключова проблема економічної теорії і економічної політики. Основні макроекономічні тотожності.
- •53. Грошовий ринок і його рівновага. Структура пропозиції грошей. Модель іs-lм.
- •56. Дія механізму автоматичних стабілізаторів у фіскальній політиці.
- •57. Економіка пропозиції. Крива Лаффера. Проблеми стабілізації економіки України.
- •58. Межі державного регулювання ринкової економіки. Методи і засоби державного регулювання.
- •59. Порівняльні переваги країни у міжнародній торгівлі та особливості відкритої економіки в умовах глобалізації.
- •60. Рівень цін та макроекономічні показники. Номінальний та реальний внп.
- •61. Теорії міжнародної торгівлі та їх розвиток.
- •1. Классическая теория международной торговли
- •2. Теория Хекшера – Олина: теория факторов производства
- •3. Неотехнологические теории
- •3.1. Теория снижающихся издержек (эффект масштаба)
- •3.2. Теория "технологического разрыва"
- •3.3. Теория "цикла жизни продукта"
- •4. Теория Портера: теория конкурентных преимуществ
- •62. Міжнародна міграція як форма міжнародних економічних відносин.
- •63. Вивіз капіталу та розвиток теорії прямих іноземних інвестицій.
- •65. Міжнародна інтеграція і її розвиток в сучасних умовах.
- •66. Меркантилісти і фізіократи – перші школи політичної економії.
- •67. Класична економічна теорія. А. Сміт і його економічна система.
- •68. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту: особливості системі поглядів і подальший розвиток класичної економічної теорії.
- •69. Еволюція поглядів класичної політичної економії в теоріях ж.Б. Сея, т. Мальтуса, Дж.С.Мілля.
- •70. Радикальна класична політекономія к.Маркса та її оцінка сучасною економічною наукою.
- •71. Цивілізаційний підхід до історії людського суспільства. Погляди а. Тойнбі.
- •72. Економічна думка в Україні в кінці XIX на початку хх ст.
- •73. Досягнення економічної науки у працях вчених Новоросійського університету (друга половина XIX ст.).
- •74. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія. Немецкая школа политэкономии. Ф. Лист
- •75. Критика класичної політичної економії і виникнення маржиналізму. Значення роботи а.Маршалла «Принципи економічної науки»
- •76. Становлення неокласичної традиції в економічній науці. Кембріджська школа.
- •77. Економічна наука першої половини XX ст.: кейнсіанська економічна теорія.
- •Кейнсианство
- •78. Еволюція економічної науки у другій половині XX ст. Неоклассичний синтез і посткейнсіанство.
- •Посткейнсианство
- •79. Інституціоналізм: основні етапи розвитку. Нова інституціональна економічна теорія.
- •Неоинституционализм (Представители – Дж. К. Гэлбрейт, р. Коуз, Дж. М. Бьюкенен)
- •80. Соціально-економічний розвиток Київської Русі у іх-хііі століттях
- •81. Економічний розвиток західноєвропейських країн в епоху феодалізму
- •82. Занепад феодалізму та генезис капіталізму у Західній Європі
- •83. Економічний розвиток України в першій половині хх століття
- •84. Економіка України у другій половині хх – на початку ххі століття.
- •1. Экономические реформы 50 - 60-х годов хх в. И их влияние на Украину
- •2. Хозяйство Украины “периода застоя”
- •3. Попытки экономических преобразований во второй половине 80-х годов и причины их неудач
- •1. Социально-экономические реформы в первые годы независимости
- •2. Экономическое положение государства во второй половине 1990-х – начале 2000 гг.
49. Споживання і заощадження: фактори, вплив заощадження на обсяг сукупного попиту. Парадокс ощадливості.
Источником и потребления, и сбережений является располагаемый доход (Y), получаемый индивидуумом — личный доход за вычетом индивидуальных налогов. Потребление (С) — это использование части располагаемого дохода для текущего приобретения товаров краткосрочного и длительного пользования и услуг. Сбережения (S) — накопление части дохода для последующего потребления. Таким образом, и потребление, и сбережения являются функциями дохода (ВНП). (Здесь и в дальнейшем в целях упрощения анализа мы будем предполагать, что выпуск продукции (ВНП) и доход равны.)
Зависимость между уровнем дохода и потреблением описывается графиком потребления (рис. 21.1). График потребления
Биссектриса на рис. 21.1 описывает ситуацию, при которой потребление равно доходу, т.е. весь доход потребляется и сбережения равны 0.
В реальной жизни потребляется только часть дохода и кривая потребления обычно принимает вид СС. Анализ этой кривой показывает, что:
даже
при нулевом доходе существует потребление.
Это так называемое автономное
потребление
(С0)
— потребление, не зависящее от уровня
дохода. Потребление никогда не может
равняться 0, так как без потребления
невозможно существование человека как
биологического вида. Автономное
потребление может осуществляться за
счет продажи накопленного имущества,
прошлых сбережений, займов;
при
доходе, равном Y1,
потребление больше дохода. В этом случае
потребление осуществляется как за счет
дохода, так и за счет сбережений, займов
и т.п.;
при
доходе, равном Y2,
весь доход идет на потребление;
за
пределами Y2,
при Y3
часть дохода (Y3B)
потребляется, а часть дохода (AB)
— сберегается.
При этом по мере роста
дохода потребление абсолютно растет,
но доля его в доходе имеет тенденцию к
сокращению.
Другая часть располагаемого дохода используется для сбережений. Зависимость сбережений от величины дохода представлена на рис. 21.2.
Основной
психологический закон состоит в том,
что люди склонны, как правило, увеличивать
свое потребление с ростом дохода, но не
в той же мере, в какой растет доход. (Дж.
Кейнс)
График сбережений
График сбережений показывает, что при доходе, равном Y1, сбережения имеют отрицательное значение (сбережения сокращаются), при доходе Y2 сбережения равны нулю. Они возникают и начинают расти за пределами Y2 и по мере увеличения дохода возрастают абсолютно, растет и доля сбережений в доходе.
Помимо дохода, на потребление и сбережения влияют и другие (недоходные) факторы, приводящие к изменениям потребления и сбережений при том же уровне дохода и смещению кривых потребления и сбережений:
накопленное богатство; объем бесплатных услуг, оказываемых населению (бесплатное образование, здравоохранение и т.п.); насыщенность рынка товарами; уровень налогообложения; задолженность по потребительским кредитам; ожидания изменения цен, доходов и др.
Очевидно, что изменения всех этих факторов (кроме изменений в налогообложении) оказывают противоположное воздействие на потребление и сбережения. Например, ожидание роста цен будет увеличивать текущее потребление и, соответственно, снижать сбережения; сокращение накопленного богатства, наоборот, будет снижать потребление и увеличивать сбережения и т.д. Только увеличение или сокращение налогов однонаправленно влияет на потребление и сбережения, т.е. если налоги снижаются, то расти будет и потребление, и сбережения, и наоборот.
Уровень потребления и сбережений характеризуют, соответственно:
средняя склонность к потреблению (АРС) — доля располагаемого дохода (Y), направляемая на потребление (С):
средняя склонность к сбережению (АРS) — доля располагаемого дохода (Y), направляемая на сбережение (S):
Для макроэкономического анализа, в первую очередь, важно не то, какая часть дохода была потрачена на потребление, а то, какая часть прироста дохода будет потрачена домохозяйствами на потребление, ибо именно планируемые расходы формируют спрос. Предположим, что первоначально доход составлял 10 тыс. рублей, из них на текущее потребление расходовалось 8 тысяч и 2 тысячи откладывалось, сберегалось (например, на отпуск), т.е. АРС = 0,8, а АРS = 0,2.
Допустим, что доход увеличился на 3 тысячи. Как распределятся эти дополнительные 3 тысячи? В том же соотношении 4 к 1, или в другом? Отношение изменения объема потребления (ΔС) к изменению дохода (ΔY) называется предельной склонностью к потреблению (МРС):
Отношение изменения сбережений (ΔS) к изменению дохода (ΔY) называется предельной склонностью к сбережению (МРS):
Продолжим пример. Если из дополнительного дохода в 3 тысячи 1,8 тысячи было отложено, а 1,2 тысячи истрачено на текущее потребление, то МРS = 0,6, а МРС = 0,4.
Обратите внимание на то, что
и
Значение МРС и МРS определяют наклоны, соответственно, кривых потребления и сбережения. Крутой наклон СС означает высокую склонность к потреблению, а плавный - низкую. Аналогично и кривая сбережений. По мере роста дохода МРS растет, а МРС падает. Зависимость потребления от дохода (функцию потребления) можно описать формулой:
где С - потребление;С0 - автономное потребление - потребление при нулевом доходе; МРС - предельная склонность к потреблению; Y - располагаемый доход (валовой национальный продукт).
Зная функцию потребления, можно определить зависимость сбережений от дохода , вывести функцию сбережений:
,
т.е.
На данный момент существует ряд теорий определяющих уровень сбережений от тех или иных факторов:
