75. Критика класичної політичної економії і виникнення маржиналізму. Значення роботи а.Маршалла «Принципи економічної науки»

• Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія

• Австрійська школа маржиналізму: основна проблематика досліджень

• Кембриджська школа маржиналізму та поява неокласичного аналізу

• Американська школа маржиналізму й теорія граничної продуктивності

• Математична школа економічної науки

• Лозаннська школа маржиналізму: пошуки загальної рівноваги

Маржиналізм відомий під назвою теорій граничної корисності та граничної продуктивності, перетворився на самостійну течію буржуазної політекономії в другій половині ХІХ ст. Виникнення маржиналізму зумовлювалось передусім об'єктивними чинниками: поглибленням поділу праці, розширенням капіталістичного ринку, зростанням взаємозалежності та конкурентної боротьби між економічними суб'єктами. Головна функція підприємця була пов'язана з вибором правильного рішення щодо розміру ресурсів і продаж, рівня ринкових цін. Теорії маржиналізму стали формою відображення первинних економічних потреб і прагнень приватних підприємців. Крім того, нова течія виконувала й ідеологічну функцію, протиставляючи свої концепції марксизму й виступаючи проти трудової теорії вартості. Для маржиналізму характерна нова методологія, основними ознаками є такі:

• психологізація економічного аналізу — участь індивіда в економічних процесах зумовлюється психологічними, суб'єктивними чинниками й оцінками;

• суб'єктивно-ідеалістичний підхід — погляд на систему вільного підприємництва з боку ізольованого господарюючого суб'єкта;

• принцип раціональної поведінки людини на основі власних, суб'єктивних уявленьпримат обміну та споживання над виробництвом — корисність блага може оцінити лише споживач;

• принцип рідкісності — обмеженість пропозиції того чи іншого блага, унаслідок чого ціна потрапляє в повну залежність від попиту, пов'язаного з суб'єктивними оцінками;

• оперування граничними величинами — граничною корисністю, граничною продуктивністю;

• ідеологічна нейтральність економічного аналізу — спроба побудувати теорію "чистої економіки" без урахування політичних чинників.

Маржиналізм не був абсолютно однорідною течією, він складався з кількох шкіл — австрійської, кембриджської (англійської), американської та лозаннської. Психологічні мотиви індивідуальної економічної поведінки, споживчий попит, ціна — питання, які перебували в центрі уваги економістів австрійської школи. Ідеї, співзвучні цій школі, паралельно висунув англійський теоретик Вільям Стенлі Джевонс (1835— 1882), який увійшов у історію економічної думки як один з перших економістів-математиків. Складніший мотивований аналіз взаємодії ціни, попиту та пропозиції характерний для праць Альфреда Маршалла (1842—1924), який очолював кембриджську школу маржина-лізму. Проблеми ефективності використання факторів виробництва й розподілу вартості продукту між їх власниками стали головними в дослідженнях американської школи, представленої Джоном Бейтсом Кларком (1847—1938). Засновники маржиналізму не мали єдиної позиції щодо того, яким має бути економічний аналіз — причинно-наслідковим чи функціональним.

Значення роботи А. Маршалла "Принципи економічної науки".

Альфред Маршалл (1842—1924) — один из ведущих представителей неоклассической экономической теории, лидер кембриджской школы маржинализма. Главный труд А. Маршалла — шестикнижие «Принципы экономике» — издан в 1890 г. и впоследствии постоянно им дополнялся и перерабатывался в восьми вышедших при его жизни изданиях. С точки зрения преемственности идей «классиков», А.Маршалл исследовал экономическую деятельность людей с позиций «чистой» экономической теории и идеальной модели хозяйствования, возможной благодаря «совершенной конкуренции». Но придя через новые маржинальные принципы к идее равновесия экономики, он характеризовал ее лишь как «частную» ситуацию, т.е. на уровне фирмы, отрасли (микроэкономики). Подобный подход стал определяющим как для созданной им кембриджской школы, так и для большинства неоклассиков конца XIX — первой трети XX в. Термин «экономике» А.Маршалл ввел в первой же главе книги I «Принципов экономике», которая начинается со следующего определения: «Политическая экономия, или экономическая наука (Economics), занимается исследованием нормальной жизнедеятельности человеческого общества; она изучает ту сферу индивидуальных и общественных действий, которая теснейшим образом связана с созданием материальных основ благосостояния».

В отличие от своих ортодоксальных предшественников, классиков, А.Маршалл считает нецелесообразным прибегать к определениям экономических категорий на каузальной основе, требующей «доказывать» те или иные сущностные разграничения. На его взгляд, «в реальной жизни нет четкого разграничения между вещами, которые являются капиталом и не являются им, которые относятся к насущным жизненным средствам и не относятся к ним, так же, как между трудом производительным и непроизводительным». А.Маршалл признает, что в современной ему экономике «распределение национального дивиденда плохое». Но если допустить «равное распределение национального дохода, — пишет он, — ...доходы народных масс — хотя они, конечно, значительно возрастут разово вследствие устранения всех неравенств — и близко не поднимутся даже временно к уровню, предсказываемому социалистическими ожиданиями золотого века.

Одной из важных заслуг А. Маршалла является обобщение положений ранних маржиналистов о функциональной зависимости таких факторов, как цена, спрос и предложение. Он показал, в частности, что с понижением цены спрос растет, а с ростом цены — снижается и что, в свою очередь, с понижением цены предложение падает, а с ростом цены — растет. Устойчивой, или равновесной, А.Маршалл считал такую цену, которая установлена в точке равновесия спроса и предложения (на графиках точку пересечения кривых спроса и предложения принято называть «крестом Маршалла»). Отсюда, как полагает А.Маршалл, если на рынке цена выше цены равновесия, то предложение превысит спрос и цена станет снижаться, и наоборот, если на рынке цена ниже цены равновесия, то спрос превысит предложение и цена станет повышаться.

В развитие теории «цены спроса» А.Маршалл выдвинул концепцию об «эластичности спроса». Последняя характеризуется им как показатель зависимости объема спроса от изменения цены. Он выявил разную степень эластичности спроса товаров в зависимости от структуры потребления, уровня доходов и других факторов, показал, что наименьшая эластичность спроса присуща товарам первой необходимости, но почему-то не признал подобное относительно предметов роскоши. Но, по Маршаллу, существует особая зависимость влияния спроса и предложения на уровень рыночной цены от анализируемого периода времени. Рассматривая эту взаимосвязь «как общее правило», суть его он поясняет так: «Чем короче рассматриваемый период, тем больше надлежит учитывать в нашем анализе влияние спроса на стоимость, а чем этот период продолжительнее, тем большее значение приобретает влияние издержек производства на стоимость».