29. Економічне середовище міжнародних корпорацій.

Економічне середовище являє собою сукупність економічних відносин і ресурсів країн-господарів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні.

Структура аналізу економічного середовища:

1).Місце, що займає країна по показниках: ВНП, темпи економічного росту, темпи росту інвестицій, зовнішньоторговельний оборот, імпорт товарів і послуг.

2).Населення країни в цілому і регіонів проникнення окремо; половозрастная структура населення в динаміці.

3).Структура суспільства і питома вага окремих соціальних прошарків із характеристиками їх прибутку; динаміка цих показників.

4)Ресурси основних видів, що цікавлять фірму

5)Основні характеристики можливостей зв'язку.

6)Характеристики транспортних комунікацій, що цікавлять фірму.

7)Рівні і форми оплати праці в сферах бізнесу, що цікавлять фірму.

8)Загальна оцінка різновиду і можливостей: § Галузей - ймовірних конкурентів;

§ Галузей - ймовірних постачальників; § Галузей - ймовірних споживачів.

9)Основні елементи валютного регулювання в країні.

10)Основні елементи торгових і експортно-імпортних обмежень.

11)Розвиненість науково-технічної і консультаційної діяльності (напрямки, фірми, можливості притягнення).

12)Рівень основних економічних проблем у країні (інфляція, безробіття і т.д.)

30. Інструменти порівняння національних економік.

Для опанування практичних навичок порівняння економічного середовища різних країн використовують різноманітні інструменти.

Найбільш поширеними є такі:індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму; індикатор структурних реформ Європейського банку реконструкції і розвитку; індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба; індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лобатона-Ведера.

Індекс конкурентоспроможності визначається за такими факторами:

«The Global Competitiveness Report 2010-2011» ВЕФ оцінює на основі таких показників: 1.Якість інститутів 2.Інфраструктура 3. Макроекономічна стабільність 4. Здоров’я і початкова освіта 5. Вища освіта і професійна підготовка 6. Ефективність ринку товарів і послуг 7. Ефективність ринку праці 8. Розвинутість фінансового ринку 9. Технологічний рівень 10. Розмір ринку 11. Конкурентоспроможність компаній 12. Інноваційний потенціал

За допомогою показника ВВП на душу населення країн визначимо стадії розвитку глобальної конкурентоспроможності країн наведено поріг доходу, що визначає стадію розвитку:

Стадія 1. Залежність від факторів <2000.Перехід від стадії 1 до стадії 2 2000-3000.Стадія 2. Залежність від ефективності 3000-9000.Перехід від стадії 2 до стадии3 9000-17 000.Стадія 3. Залежність від інновацій >17 000

Україна (89-е місце) протягом останніх трьох років погіршувала свою позицію в рейтингу, але ще більш прикрим є те, що доповіді констатовано негативний щодо України факт — регрес стадії розвитку глобальної конкурентоспроможності. Так, в звіті за 2009-2010 рр. можна було побачити, що Україна була на 2 стадії розвитку, де конкурентоспроможність визначається не стільки наявністю природних і інших ресурсів, таких як фактори виробництва, скільки їх більш ефективним використанням. На даний момент Україна повернулась до проміжного етапу між першою і 2 стадією розвитку глобальної конкурентоспроможності.

Індикатор структурних реформ ЄБРР базується на середньому значенні 8 показників: приватизація і реструктуризація підприємств, лібералізація і конкуренція, реформа фінансового сектору, та ін. Шкала оцінок від 1 (централізована планова економіка) до 4 (розвинута економіка).

Індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба ґрунтується на визначенні комулятивного показника зменшення впливу держави на економічні процеси.

Індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лобато­на-Ведера визначається за 300 показниками економічного розвитку, що зведені в 6 груп і змінюються у межах від (–25) до (+25). Для розвинутих країн цей показник становить (+12,6).