- •1. Суть міжнародного бізнесу
- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу.
- •3. Комерційна ера (1500-1850 р.Р.)
- •7. Ера глобалізації (починаючи з 70-х м.М. Хх в.).
- •8. Глобалізація та інтерналізація міжнародного бізнесу.
- •9. Основні стадії інтернаціоналізації бізнесу.
- •10. Транснаціональні (міжн.) корпорації як об’єкт міжн. Менеджменту.
- •11. Основні фази переростання національної корпорації в міжнародну.
- •12. Теорія інтерналізації.
- •13. Суть міжнародного менеджменту.
- •14. Функції міжнародного менеджменту.
- •15. Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій
- •16.Здатність менеджерів до мб та методи її визначення.
- •17. Досвід підготовки міжнародних менеджерів у Чиказької школи бізнесу
- •18. Досвід підготовки міжнародних менеджерів у Кейптуанського університету
- •19. Досвід підготовки міжнародних менеджерів в Японії.
- •20. Основні національні школи менеджменту
- •21. Провідна роль америк школи мен-ту.
- •22. Японський альтернат мен-т.
- •23. Особливості української школи менеджменту
- •24. Особливості середовища мм.
- •25. Порвняльна характеристика середовища міжнародниї і національних корпорацій.
- •26.Політико-правове серед-ще.
- •27. Політична складова міжнародного середовища.
- •28. Основні правові системи.
- •29. Економічне середовище міжнародних корпорацій.
- •30. Інструменти порівняння національних економік.
- •31. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.
- •32. Вплив культури на міжнародний менеджмент.
- •33. Технологічне середовище міжнародного менеджменту.
- •34. Сучасні тенденції розвитку міжнародного технологічного середовища.
- •36.Культурний контекст міжнародного менеджменту.
- •37.Основні культурні кластери.
- •38. Основні типи організаційних культур міжнародних корпорацій.
- •39. Особливості вимірів ділової культури в Україні.
- •40.Суть міжнародного стратегічного планування.
- •41. Сучасні стратегічні орієнтації транснаціональних корпорацій.
- •42. Етноцентризм.
- •43.Поліцентризм.
- •44.Регіоцентризм.
- •47. Основні стадії процесу розробки стратегії:
- •48. Система планування в міжнародних корпораціях.
- •49. Особливості стратегічного планування в різних формах міжнародного бізнесу.
- •50.Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •52. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.
- •53. Ключові сфери прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •54. Управління політичними ризиками.
- •55. Міжнародні переговори.
- •1. Міжнародні ділові переговори (процес):
- •2. Переговорна тактика:
- •56. Вплив національних культур на міжнародні переговори.
- •57. Особливості прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях, що діють в Україні
- •58. Суть і основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій.
- •59. Міжнародні дивізіональні структури.
- •60.Глобальні продуктові дивізіональні структури.
- •61.Глобальні географічні дивізіональні структури.
- •62.Глобальні функціональні структури.
- •63. Мультинаціональні матричні структури.
- •64.Сучасні нетрадиційні форми організації міжнародного бізнесу.
- •65.Координація та інтеграція діяльності підрозділів міжнародних корпорацій.
- •66.Управління змінами в міжнародних корпораціях.
- •67.Інтегровані структури міжнародного бізнесу.
- •68.Міжнародні стратегічні альянси.
- •69.Організаційна характеристика транснаціональних корпорацій
- •70.Особливості організації міжнародних операцій тнк в Україні.
- •71.Система управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях.
- •72. Особливості мотивації в багатофункціональному культурному середовищі. Прикладні концепції мотивації в міжнародних корпораціях.
- •73. Система відбору персоналу в міжнародних корпораціях.
- •Визначення заробітної плати в міжнародних призначеннях.
- •Розвиток персоналу в міжнародних корпораціях.
- •Трудові відносини і виробнича демократія.
- •1. Трудові відносини в міжнародному контексті:
- •Особливості управління людськими ресурсами в українських відділеннях міжнародних корпорацій.
- •Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.
- •Моделі лідерства в міжнародних корпораціях.
- •Особливості керівництва міжнародними командами.
- •82. Міжнародні ділові комунікації.
- •Комунікаційні бар’єри і підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •1. Мовні бар’єри (Language Barriers).
- •2. Бар’єри сприйняття (Perceptual Barriers):
- •3. Вплив культури (The Impact of Culture):
- •Особливості котролю в міжнародних корпораціях.
- •Основні системи контролю в міжнародних корпораціях.
- •88. Техніка контролю в міжнародних корпораціях.
- •89. Особливості контролю в багатокультурному середовищі.
- •90. Звітність у міжнародному менеджменті.
- •91. Особливості звітності в різних країнах.
- •94. Міжнародний ринок технологій.
- •95. Планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
- •96. Організація технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
- •97. Система тотального управління якості в міжнародних корпораціях. Міжнародна система стандартів iso-9000.
- •98. Статистичні методи управління якістю.
- •99. Особливості технологічної політики міжнародних корпорацій в Україні. Міжнародне фінансове середовище.
- •100. Міжнародні потоки грошових коштів.
- •101. Основні концепції валютних курсів.
- •102. Управління валютними ризиками.
- •103. Суть і основні види валютних ризиків
- •106. Трансферне ціноутворення в міжнародних корпораціях.
- •104. Управління короткостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій
- •105. Управління довгостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій
- •107. Ринкові трансферні ціни
- •108. Трансферні кінцеві ціни .
- •109. Договірні трансферні ціни
- •110. Витратні трансферні ціни
- •111. Змішані методи трансферного ціноутворення
- •112 Міжнародна банківська діяльність
- •113. Особливості фінансового менеджменту відділень міжнародних корпорацій в Україні
- •114. Комерційні операції міжнародних корпорацій
- •115. Експортні операції (мк).
- •116. Нетрадиційні методи фінансування мк експортних операцій
- •117. Страхування і державна підтримка експортних операцій мк
- •118. Імпортні операції міжнародних корпорацій.
- •119. Особливості торговельних операцій міжнародних корпорацій в Україні.
- •120. Міжнародний ринок інвестицій.
- •121. Прямі іноземні інвестиції мк.
- •122. Портфельні інвестиції мк.
- •123. Міжнародні івестиційні компанії.
- •124. Особливості міжнародних інвестиційних операцій українських корпорацій.
- •125. Особливості етики в міжнародних корпораціях.
- •126. Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті
- •127. Жінки в міжнародному менеджменті.
- •128. Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій.
- •129. Екологічна діяльність міжнародних корпорацій.
- •130. Інтегровані системи екологічного менеджменту.
- •131. Міжнародні стандарти екологічного менеджменту іso-14000
- •132. Особливості етики і соціальної відповідальності міжнародних корпорацій в Україні.
- •133. Глобальне управління і глобальний менеджмент.
- •135. Динамічна модель глобальних підприємств.
- •136. Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі.
- •137. Глобалізація культури.
- •138. Глобальне управління фінансами.
- •139. Глобалізація технологічного розвитку.
- •140. Глобальний менеджмент і природне середовище.
96. Організація технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
1.Структури управління НДДКР.
При проведенні м/н НДДКР використовуються такі структури, як м/н комітети і проекти, м/н лінійна і штабна організація.
М/н комітети.
М/н комітети складаються із менеджерів центрального і національних підрозділів. Їх характерною особливістю є те, що вони не змінюють існуючої ієрархії, діють поза її межами. Вони жорстко орієнтовані на управління певними проектами і відповідно створюються на зазделегіть обмежений термін.
Як правило, перед комітетами висуваються наступні задачі:
-перевірка відповідності прийнятих до виконання проектів реалізованої в поточний момент політики в області НДДКР;
-рішення стратегічних задач по координації робіт, особливо в рамках великих проектів;
-координація і контроль ходу реалізації прийнятих проектів;
-консультування керівних органів фірми.
М/н управління проектами.
Ця форма організації НДДКР також не включається у фірмову ієрархію. Як правило вона вибирається для м/н проектів, що мають комплексний характер, але обмежені за часом. На відміну від м/н цільових комітетів у цьому випадку виділяється спеціальний менеджер або команда менеджерів для управління процесом. В залежності від характеру взаємодії, адміністрації проекту і ієрархічної структури МНК розрізняють проектний менеджмент через вплив, проектно-матричну організацію управління і власне управління проектами у чистому вигляді.
М/н лінійна організація.
Створення лінійних зв’язків всередині МНК у сфері НДДКР на м/н рівні залежить від структури фірми. Зростаюча залежність ефективності фірм від успіхів у цій області і глобалізація бізнесу посилюють важливість проведення спільної науково-технічної політики і тісних відносин між топ-менеджментом МНК і місцевими керівниками НДДКР. Крім цього ієрархічна структура заставляє центральне керівництво діяти через директорів національних відділень, що понижує дієвість управлінських зусиль. Це заставляє вводити елементи ієрархії у відносини центральних і місцевих органів управління НДДКР.
МНК із сильною науково-технічною направленістю для забезпечення єдиної науково-технічної політики створюють лінії функціонального підпорядкування між центральними і місцевими НД і конструкторськими підрозділами. Але місцеві підрозділи, що здійснюють НДДКР, залишаються в адміністративному підпорядкуванні керівництва національних підрозділів.
М/н штабна організація.
Керівництво багатьох фірм дійшло висновку, що значно ефективніше узгоджувати м/н науково-технічну діяльність не через адміністративні повноваження, а через владу експертів. Тому створюються штабні підрозділи, які не мають розпорядчих функцій, але на відміну від м/н цільових комітетів діють на постійній основі. Їх головною метою є експертиза і координація НДДКР, особливо комплексних, що виходять за рамки однієї області діяльності і носять м/н характер.
97. Система тотального управління якості в міжнародних корпораціях. Міжнародна система стандартів iso-9000.
Якість — це сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольнити встановлені і передбачені потреби відповідно до його призначення.
Тотальне управління якістю являє собою сукупність організаційної структури, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для адміністративного забезпечення якості. Метою запровадження системи тотального управління якістю є забезпечення максимально високих результатів по всіх найважливіших для споживача критеріях.
Основні елементи тотального управління якістю включають:
Філософські підстави:
1.1. Якість, що відповідає вимогам споживачів.
1.2. Ключова роль керівництва в управлінні поліпшенням якості (принцип першої особи).
1.3. Безперервність поліпшень.
1.4. Участь персоналу в процесі забезпечення і підвищення якості.
1.5. Швидке реагування.
1.6. Якісне проектування та упередження браку.
1.7. Управління за результатами.
1.8. Розвиток партнерських відносин.
1.9. Відповідальність і відданість корпорації.
Загальний інструментарій:
2.1. Інструменти статистичного контролю процесу.
2.1.1. Блок-схема виробничого процесу.
2.1.2. Контрольна карта.
2.1.3. Аналіз Паретто і гістограми.
2.1.4. Причинно-наслідкові діаграми («риб’ячий скелет» — діаграма К. Ішикави).
2.1.5. Графік протікання процесу.
2.1.6. Діаграми розкидання.
2.1.7. Контрольні графіки.
2.2. Розгортання функції якості.
Інструменти статистичного спостереження відділу контролю якості:
3.1. План вибірки.
3.2. Аналіз можливостей виробничого процесу.
3.3. Методи Тагучі.
Міжнародні корпорації створюють і вдосконалюють свої системи тотального управління якістю продукції на основі національних, регіональних чи міжнародних систем тотального управління якістю. Серед національних систем якості найвідомішими є американська премія Болдріджа та японська премія Демінга.Прикладом регіональної системи управління якості є поширена Європейська премія якості.Ця модель описує «ідеальне» підприємство і складається з дев’яти критеріїв .
Міжнародна Організація по Стандартизації (ISO) 9000. Термін відноситься до ряду універсальних стандартів, що визначають систему "Перевірки якості", запропоновану Міжнародною Організацією по Стандартизації і прийняту 90 країнами в усьому світі.. Її ціль полягає в тому, щоб розвивати міжнародний обмін товарами і послугами в усьому світі та заохочувати всесвітнє співробітництво в інтелектуальній, науковій, технологічній та економічній сферах.
Сертифікація ISO 9000 гарантує клієнтам, що ця компанія має досить налагоджену систему, щоб забезпечити відповідність будь-якого виробу чи послуги, що вона пропонує, усім міжнародним стандартам якості.
