33. Технологічне середовище міжнародного менеджменту.

Технологічне середовище являє собою сукупність технологічних процесів, що використовуються у приймаючих країнах конкурентами та партнерами по бізнесу для виробництва товарів чи надання послуг. Це ще один важливий аспект успішного ведення міжнародного бізнесу в тій чи іншій країні. Основа технологічного середовища країни - це ресурси, наявні в її розпорядженні.

Технологічне середовище є найдинамічнішим елементом міжнародного середовища, оскільки за сучасних умов темпи науково-технічного прогресу різко прискорились.

Технологічний рівень країни, з одного боку, визначає ступінь її економічного розвитку, а з іншого, — є важливим мотивом входу до цієї країни транснаціональних корпорацій.

Основні аспекти техн. серед.

-Рівень технології в країні-господаря;

-Взаємозв’язок між технологією і операціями м/н компаній;

-Витрати на сировину, енергію, транспорт і ін.

Один із способів удосконалення або формування технологічного середовища - це інвестиції. Щоб полегшити процес виробництва та розподілу продукції, багато країн вкладують великі кошти у свою інфраструктуру - автомагістралі, системи зв'язку, систему водопостачання і т. д. Таким же чином багато країн здійснили великі інвестиції в людський капітал (див. вставку «Глобальне навчання»). Удосконалення знань, навичок і вмінь громадян дозволяє цим країнам підвищувати продуктивність і ефективність своєї робочої сили. Інвестиції в інфраструктуру та людський капітал дозволяють розвиненим країнам і далі процвітати на світових ринках, незважаючи на високу оплату праці робітників і службовців.

Ще один спосіб зміни технологічного середовища країни - це передача технології (technology transfer) з однієї країни в іншу. Деякі країни підтримують передачу технологій за допомогою стимулювання прямих іноземних інвестицій.

Визначальним фактором технологічного середовища країни (і відповідно готовності іноземних компаній передавати технологію в цю країну) є ступінь захисту прав на інтелектуальну власність, яку забезпечують закони цієї країни. Інтелектуальна власність, до якої належать патенти, авторські права, торгові марки, фірмові назви тощо, становить важливу частину активів більшості багатонаціональних корпорацій. У багатьох випадках саме інтелектуальна власність формує основу конкурентних переваг та ключових компетенції компанії на світовому ринку. Країни, що не забезпечують достатнього захисту інтелектуальної власності, мають менше можливостей для залучення іноземних інвестицій,

Виникнення конфліктних ситуацій причини:

Відмінності в патентній практиці різних країн також можуть призвести до виникненню конфліктних ситуацій. Наприклад, в японських компаніях прийнято оформляти велику кількість патентів, кожен з яких представляє собою лише незначну модифікацію вже існуючого патенту. Законодавство Сполучених Штатів, навпаки, вимагає, щоб патентоспроможні винаходи були принципово новими, корисними і неочевидними. З цього випливає, що компанії США реєструють набагато менше патентів в порівнянні з японськими фірмами.

Реєстрація торгових марок і брендів також може призвести до виникнення проблем у "діяльності міжнародних компаній. Як правило, більшість країн слідує принципу першого заявника, який найчастіше обертається проти іноземних фірм. Компанія може зробити свою назву або торгову марку відомої на внутрішньому ринку своєї країни, проте при спробі експортувати продукт в іншу країну може виявитися, що який-небудь підприємець вже оформив права власності на таку марку або назву в цій країні.

Адміністративні зволікання також можуть ущемити права власників інтелектуальної власності. Затримка в розгляді справ в судах сприяє тому що деякі компаніє незаконно використовують технології інших