94. Міжнародний ринок технологій.

Міжнародний технологічний обмін – це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність.

Формування світового ринку технологій  відбулося в другій половині  50-х – 60-і роки ХХ сторіччя, коли обсяг міжнародних комерційних операцій за технологіями перевищив масштаби національного обміну. Технологічний обмін перевищує традиційні світогосподарські потоки товарів, послуг і капіталів.

Форми трансферту технологій на світовому ринку:

передача, продаж або надання по ліцензії всіх форм промислової власності (за винятком товарних і фірмових знаків);

надання know-how і технологічного досвіду;

торгівля високотехнологічною продукцією;

надання технологічного знання, необхідного для придбання, монтажу і використання машин і обладнання, напівфабрикатів і матеріалів, отриманих за рахунок закупівлі, оренди, лізингу або іншим шляхом;

промислове і технічне співробітництво в частині, що стосується технічного змісту машин, обладнання, напівфабрикатів, матеріалів;

надання консалтингових послуг та інжиніринг;

передача технології в рамках науково-технічної виробничої кооперації;

передача технології в рамках інвестиційного співробітництва.

Основні передумови, що обумов бурхливий розвиток міжнародного обміну технологіями:

на рівні країни – це нерівномірність розвитку країн світового господарства в науково-технічній сфері.

на рівні підприємств придбання технології сприяє рішенню конкретних економічних і науково-технічних проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку виробничих потужностей і інших ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у розвитку.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи  (зокрема члени ЄС). Однак останнім часом стрімко збільшується кількість науково-технічних працівників і зміцнюються позиції в області високих технологій  країн, що раніш вважалися країнами «третього світу».

Унаслідок збільшення інтелектуальної еліти «третій світ» усе більше завойовує позиції в деяких передових галузях промисловості. Наприклад, Витрати на експлуатацію заводу напівпровідників у Східній Азії з її великою пропозицією робочої с і зростаючим бізнесом приблизно в 5 разів нижче, ніж у Японії і США і майже на третину нижче,  ніж у Європі.

Україна в цьому плані переживає далеко не кращі часи. Глибока економічна і соціальна криза привела до того, що досить значимий технологічний і науковий потенціал України використовується не цілком. Більш того, щорічно наукову сферу залишають 30 тис. вчених і фахівців. Тільки 1% промислових підприємств України займаються освоєнням нових технологій.

Світовий ринок технологій можна підрозділити на 4 сегменти:

ринок патентів і ліцензій;ринок науко- і технологічно ємної продукції;ринок високотехнологічного капіталу;ринок науково-технічних фахівців.

Особливості сучасного світового ринку технологій:

1.       Світовий ранок технологій сприяє інтелектуалізації світової економіки в цілому.

2.       Головними суб'єктами виступають ТНК, у яких відбувається спільне використання результатів НДОКР материнськими і дочірніми компаніями, у результаті чого світовий ринок технологій розвитий краще національного. Близько 2/3 світового технологічного обміну приходиться на внутріфірмовий обмін ТНК. Більш 60% ліцензійних надходжень промислово розвитих країн приходиться на частку внутрікорпораційних надходжень (у США – 80%).

3.       Найбільші ТНК зосереджують дослідження у своїх руках, що сприяє монополізації світового ринку технологій (рівень монополістичного контролю 89-90%);

4.        Стратегія поводження ТНК на світовому ринку технологій стосовно незалежних фірм і країн визначається життєвим циклом технології:

1 етап – продаж готової продукції, зробленої за новою технологією;

2 етап – технологічний обмін супроводжується або здійснюється у формі прямих закордонних інвестицій;

3 етап – чисте ліцензування.

Т.ч., новітні технології в основному використовуються в країні базування, а в міру їх устарювання передаються у філії і далі продаються за рубіж у виді ліцензій.

5.       Технологічний розрив між різними групами країн, спричиняє багатоступінчасту структуру світового ринку технологій:

6.       Світовий ринок технологій має специфічну нормативно-правову базу свого функціонування

Сучасні міжнародні науково-технічні  зв'язки  являють собою комплекс найрізноманітніших відносин, що  виникають як на рівні організацій,  підприємств,  об'єднань підприємств, так і на рівні держав і міждержавних організацій. Вони здобувають різні форми обміну, співробітництва, що розвиваються, удосконалюються,  доповнюють один одного.  Обмін науково-технічними досягненнями може бути як безкоштовним,  так і комерційним.