Психологія програмування – актуальне питання в сучасній науці

Психологія програмування – це новий шлях як у сфері психології, так й у сфері програмування, який доповнює сучасні дослідження в галузі інформаційних технологій з урахуванням людського чинника. Цей заснований на психології підхід не тільки дає змогу зменшити витрати часу на розробляння програм, але й зумовлює й інші переваги завдяки вдосконаленню якості програмного забезпечення. Фахівці із психології програмування зосереджують увагу на таких аспектах, як легкість використання, простота навчання, підвищення надійності, скорочення частоти помилок, підвищення задоволеності працею.

Предметом психології програмування є всілякі способи використання людиною ЕОМ, основну увагу приділяють розроблянню програмного забезпечення та проектування інтерфейсу. Для вирішення завдань психології програмування використовують дані таких дисциплін, як мови програмування, мови керування операційними системами, засоби звертання до баз даних, методи та засоби автоматизованого навчання, персональні програми редагування тощо. Мета психології програмування – полегшити використання ЕОМ людиною. Цієї мети можна досягти, тільки зрозумівши можливості сприйняття людини, її здібності обробляти інформацію та приймати рішення, а також знаючи стиль мислення й особливості особистості.

Специфіку задач у галузі програмування й питання професійних якостей програмістів у різний час вивчали психологи та педагоги Ф. Брукс, Г. Вейнберг, Н. Вірт, С. Макконел, М. Л. Смульсон, Б. Шней­дерман та ін. Дослідники стверджують, що професійні програмісти мають свої риси, і визначають психологічні й загальнолюдські риси, здібності й особливості мислення, які повинні бути властиві програмістам. Серед таких здібностей – логічне мислення; гнучкість і динамічність мислення; гарний рівень розвитку пам’яті (особливо словесно-логічної); високий рівень розвитку концентрації, обсягу, розподілу й переключення уваги; здатність грамотно висловлювати свої думки; математичні здібності; розвинута уява. А особистісними якостями та схильностями, які допомагають програмістові в професійній діяльності, є уважність, акуратність, терплячість, наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність, схильність до інтелектуальних видів діяльності, уміння самостійно приймати рішення.

Отже, проаналізувавши професійні вимоги до особистості програміста та коротко розглянувши основні риси їхньої професійної діяльності, робимо висновок, що психологія програмування є важливою та актуальною галуззю, яка ставить багато теоретичних і практичних питань (особливості умов діяльності та їх вплив на програміста, аналіз його психічних пізнавальних процесів та їх вплив на працездатність), які ми вважаємо за потрібне розглядати в подальших дослідженнях.

Онопрієнко Л.

КНУТД

Активізація пізнавальної діяльності у профосвіті

Проблема активізації пізнавальної діяльності в системі професійної освіти нині є однією з найбільш актуальних. Її розв’язання передбачає перехід до більш високого рівня активності та самостійності учнів і студентів у процесі опанування професією, який стимулюється розвитком пізнавального інтересу та відбувається завдяки вдосконаленню методів і прийомів навчання. Для цього слід переорієнтувати навчально-виховний процес на формування бажання навчатися, вироблення вміння самостійно опановувати знання.

Щоб виявити, наскільки молодь займається самоосвітою, які в неї інтереси, чи сформовані мотиви навчання, ми провели анкетування серед учнів Київського вищого професійного училища технологій та дизайну одягу і студентів Київського національного університету технологій та дизайну, де навчаються представники різних регіонів України. Унаслідок опрацювання анкетних даних установлено, що учні приділяють навчанню близько 8–9 годин на добу, а студенти – близько 7 годин. На хобі студенти відводять більше часу. Цей факт можна пояснити тим, що вони більш далекоглядні у виборі свого майбутнього, завчасно визначають для себе пріоритети. Понад 75 % учнів прийшли до навчального закладу здобути освіту й лише 4,2 %, щоб дізнатися щось нове; 50 % опитаних студентів хочуть здобути освіту, а 40 % – одержати знання, пізнати нове.

Засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів допомагають виробити в них прийоми навчальної праці, сприяють розумовому розвитку, ефективному використанню часу, підвищенню якості знань. Понад 45,8 % учнів беруть участь у ділових іграх, 37,5 % можуть узяти участь, якщо запропонована гра їх зацікавить. 60 % студентів прагнуть до ділових ігор. Це явище можна пояснити меншою активністю навчального процесу у вищій школі (у студентському розкладі переважають лекції). На думку опитаних, активізувати пізнавальну діяльність можна за допомогою читання різної літератури (учні – 45,8 %, студенти – 55 %), відвідування гуртків (студенти – 10 %, учні – 8,3 %) та екскурсій (учні – 46 %, студенти – 60 %), захоплення новими цікавими хобі (студенти – 80 %, учні – 87,5 %). Виходячи з анкетних даних, констатуємо, що художня література користується популярністю серед учнів (27 %), їй поступається науково-публіцистична література (6,3 %) і довідкова (4,2 %). Вражає відсоток учнів і студентів, які не читають, – 16,7 % і 15 %. Серед рис, які допомагають у навчанні, на думку опитаних, – цікавість, наполегливість, терплячість, дисциплінованість, працелюбність, посидючість, уміння доводити розпочате до кінця, сумлінність.

Отже, основними чинниками, які сприяють творчому ставленню учнів і студентів до дидактичного процесу та його результатів, є професійний інтерес, нестандартний характер навчально-пізнавальної діяльності, змагальність, ігровий характер занять, емоційність, проблемність. Активізація пізнавальної діяльності під час навчального процесу може відбуватися такими методами, як ділові ігри, інсценування, кейс-метод, модерація, інтерактивний, метод круглого столу, самостійна робота. На нашу думку, на практиці педагоги у ВНЗ та ПТНЗ мають обов’язково спиратися в повсякденній роботі саме на зазначені методи, а специфіка використання методів активізації пізнавальної діяльності у професійних навчальних закладах за сучасних умов потребує подальших теоретичних досліджень.

Петрович Е.

УО «МГУ им. А. А.Кулешова»