Громнична свічка як елемент символічного захисту українців (кінець хіх – початок ххі ст.)

Багатьом українцям важливо створити символічний захист навколо себе та свого особистого простору, для цього застосовують народні й церковні ритуали, які виконуються за допомогою священнослужителів або самим індивідом.

Левову частку апотропеїв, які застосовуються для символічного захисту оселі, займає освячена воскова свічка. Саме її наділяють апотропеїчними функціями, спрямованими проти нечистої сили, природних явищ (грім, блискавка, град) і хвороб. Свічки виготовляють й освячують у церкві перед великими святами – Різдвом Христовим, Стрітенням Господнім, Великоднем і Трійцею. Саме назва свята, на яке здійснюється освячення свічки, і визначає її назву: різдвяна, стрітенська, великодня, трійчаста.

Воскові свічки наділено такими функціями:

1) захист від грому (із цією метою свічки запалюють під час грози, господарі обходять із запаленою свічкою будинки і хліви, викреслюють полум’ям хрести на вікнах або дверях хати, хліва, по балках; хрестоподібно підпалюють свічкою волосся, щоб не боятися грому). Наприклад: «Я сама свічку принесла з церкви, так дай на Стритинє. Прийшла з церкви та й поробила «крижі», щоб грім не бив у хату» (Архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі ДНЦЗКСТК). – Спр. А. Ніколаєва – 05. – Aрк. 17. Зап. автором від Дівульської М. В. у с. Перекалля Зарічненського р-ну Рівненської обл.), «Свічка грозовая єсть, як гроза, то запалюємо свічку тую грозовую, і, кажуть, помагає» (Архів ДНЦЗКСТК. – Спр. А. Ніколаєва – 06. – Aрк. 62. Зап. автором від Вакулич І. Я. у с. Новосілля Зарічненського р-ну Рівненської обл.), «Свічки громничні, он і зараз лежать десь там такі, як ото грім то сильне так, буває гроза, то запалюють свічки громничні, щоб не було біди ніякої» ( Архів ДНЦЗКСТК. – Спр. А. Ніколаєва – 04. – Aрк. 34. Зап. автором від Гапонюк А. С. у с. Локниця Зарічненського р-ну Рівненської обл.);

2) захист від нечистої сили (тримають удома й у хліву, запалюють, уперше виганяючи худобу). Наприклад: «Спалюють свічку, і на дверях тут наверху, раз… свічкою хрестика випалюють димком, щоб сатана до хати не лізла» (Архів ДНЦЗКСТК. – Спр. А. Ніколаєва – 05. – Aрк. 24. Зап. автором від Палій В. А. у с. Річиця Зарічненського р-ну Рівненської обл.);

3) захист від хвороб або їх лікування (підкурювали під час хвороби: уроку, «рожі», переляку). Наприклад: «Свічечкою подпалювать, мо дитятко шось боїтса чі там злякане тоже накурують цеє свічечкой. Да там, напрімєр, вона крєпко помочна, оце як така там свічка, вона Стрічена щітаєтса» (Архів ДНЦЗКСТК. – Спр. А. Ніколаєва – 08. – Aрк. 11. Зап. автором від Волошиної О. М. у с. Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл.).

Отже, у православних українців Полісся, Поділля і Слобожанщини поєднано обидва типи захисту: народний та церковний, які найчастіше застосовують проти нечистої сили, недоброзичливців і «поганих очей». Українці в повсякденному житті приділяють важливе значення захистові індивідуального й сімейного простору. Констатуємо, що засоби захисту мало змінилися, незмінною також залишається їхня семантика та методи застосування. Це актуальна й цікава проблема, однак ми не можемо досконально вивчити символічний захист у повсякденному житті українців через те, що респонденти не завжди охоче «діляться секретами» свого захисту, мотивуючи це тим, що після оприлюднення він втрачає захисні властивості.

Одражий О., Сокирко Ю.

ХНУРЕ