- •1. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.
- •2. Розкрийте сутність та дайте класифікацію методів соціальної роботи.
- •3. Розкрийте сутність методу групової роботи.
- •4. Дайте загальну характеристику методу індивідуальної соціальної роботи.
- •5. Розкрийте сутність соціальної роботи в громаді.
- •6. Розкрийте сутність соціальної діагностики як технології соціальної роботи.
- •7. Розкрийте сутність та зміст соціальної профілактики.
- •8. Розкрийте сутність та зміст соціальної адаптації як технології соціальної роботи.
- •9. Дайте характеристику соціального консультування як методу соціальної роботи.
- •Постановка проблеми.
- •10. Розкрийте сутність соціального супроводу.
- •11. Дайте характеристику соціального патронажу як технології соціальної роботи.
- •12. Охарактеризуйте соціальну терапію як метод соціальної роботи.
- •13. Розкрийте зміст соціальної реабілітації.
- •14. Розкрийте сутність соціально-психологічного тренінгу.
- •15. Розкрийте сутність профорієнтаційної роботи.
- •16. Розкрийте сутність технології зв’язків з громадськістю.
- •17. Розкрийте сутність вуличної роботи.
- •18. Розкрийте зміст технології залучення людських ресурсів до волонтерської діяльності.
- •19. Розкрийте сутність та зміст економічних методів у соціальній роботі.
- •20. Висвітліть сутність соціально-педагогічної роботи.
- •21. Висвітліть специфіку застосування психологічних методів у соціальній роботі.
- •22. Проаналізуйте технології медико-соціальної роботи.
- •23. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безробітними.
- •24. Дайте оцінку технологій соціальної роботи в пенітенціарній системі.
- •25. Висвітліть особливості соціальної роботи на селі.
- •Зважаючи на це, основними напрямками соціальної роботи на селі є:
- •26. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безпритульними.
- •27. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з молоддю.
- •1. Визначте основні види діяльності соціального працівника на виробництві.
- •2. Обґрунтуйте особливу роль охорони праці в системі заходів по соціальному захисту працівників на виробництві.
- •3. Проаналізуйте особливості організації охорони праці на виробництві.
- •4. Проаналізуйте особливості здійснення професійного відбору.
- •5. Висвітліть особливості організації професійної підготовки працівників.
- •6. Висвітліть особливості управління кар’єрою на підприємстві.
- •7. Визначте основні шляхи управління адаптацією персоналу організації.
- •8. Висвітліть особливості вивільнення персоналу. Розкрийте сутність та причини плинності персоналу.
- •9. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
- •10. Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •11. Розкрийте сутність та завдання оцінки персоналу організації.
- •12. Висвітліть особливості організації мотивації та стимулювання персоналу організації.
- •1. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.
- •2. Розкрийте історичні основи місцевого самоврядування.
- •3. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.
- •4. Охарактеризуйте територіальну громаду як основний елемент системи місцевого самоврядування.
- •5. Охарактеризуйте систему місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.
- •6. Розкрийте статус депутата місцевої ради.
- •7. Охарактеризуйте статус сільських, селищних, міських голів, голів районної, обласної та районної у місті ради.
14. Розкрийте сутність соціально-психологічного тренінгу.
Тренінг — це багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організації з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини.
Тренінгова група — це спеціально створена група, учасники якої за сприяння ведучого (тренера) включаються в інтенсивне спілкування, спрямоване на досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань.
Основоположником тренінгу став відомий американський психолог К. Левін.
Етапи тренінгу: Початок (орієнтовно 15% часу). Повідомлення про мету і завдання тренінгу. Знайомство. Прийняття правил роботи групи. Визначення очікувань учасників. Основна частина (орієнтовно 35-40% часу). Актуалізація проблеми. Інформаційний блок. Оволодіння практичними навичками. Завершення роботи (5% часу).
Фактори, які мають бути враховані при плануванні тренінгового навчання. Рівень обізнаності учасників. Розмір групи. Матеріали і обладнання. Фінансове забезпечення. Розподіл часу.
Можливі цілі тренінгу:
інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;
опанування новими технологіями в професійній сфері;
зменшення чогось небажаного;
зміна погляду на проблему;
зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення;
підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;
пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених проблем;
активізація громадськості щодо розв'язання актуальних проблем;
здобуття альтернативної громадянської освіти.
Групу ведуть або два тренери з приблизно однаковим рівнем досвіду, або основний тренер і помічник, що відповідає за організаційні моменти тренінгу.
Готуватися до проведення тренінгу доцільно у три послідовні етапи — визначити зміст роботи, скласти загальний план проведення занять, детально опрацювати процес ведення тренінгу відповідно до його структури.
План проведення тренінгу має вміщувати такі позиції:
загальні завдання тренінгу, що визначають інформаційну наповнюваність плану;
етапи роботи, орієнтовані на вирішення конкретних завдань;
методи та форми роботи, порядок та термін їхнього виконання.
Є два підходи до ведення тренінгу: структурований; ситуативний.
Режим роботи тренінгу можна організувати за двома різними принциповими схемами: «марафон» або довгострокової групи. Тренінг у режимі «марафон» проводиться по 7-10 годин на день кілька днів підряд. У режимі довгострокової групи тренінг проводять по 2-3 години 1-2 рази на тиждень упродовж кількох місяців.
План заняття — це документ, який містить інформацію, потрібну тренеру для проведення тренінгу, посібник і ресурсний матеріал, який дає змогу раціонально й організовано провести заняття.
Технічне обладнання включає: приміщення, обладнання, відеозапис.
Роздатковий матеріал розрахований на полегшення сприйняття інформації або поглиблення знань учасників по окремим питанням.
Матеріали готуються у вигляді: схем, діаграм, таблиць; інформаційних довідок; законодавчих нормативів; карток з життєвими історіями тощо.
Найбільш вживаними засобами візуалізації є фіксування інформації на папері за допомогою фліп-чарту, презентація матеріалів за допомогою слайдоскопу або проектору.
Спосіб розташування робочих місць. Аудиторний спосіб. «Шкільний» стиль. Стиль конференц-залу. «Півколо», «Коло».
Норми — це неписані правила, які визначають, що правильно, а що ні, що припустимо, а що заборонено. Норми можна поділити на дві категорії: які задає ведучий групи; що існують у самій групі.
Правила роботи в тренінгу. Цінування часу. Ввічливість. Позитивність. Говорити від свого імені. Правило додавання. Правило добровільної активності. Конфіденційність. Правило «СТОП». Правило підведеної руки. Зворотний зв'язок.
Метод тренінгу — це те, у який спосіб організоване навчання, як відбувається процес засвоєння змісту тренінгу: міні-лекція, дискусія, робота у складі малих груп, презентації, аналіз ситуаційних вправ, аналіз критичних ситуацій, рольові та ділові ігри, історії і розповіді тощо.
