5. Розкрийте сутність соціальної роботи в громаді.

У професійній соціальній роботі термін «громада» най­частіше вживають у двох значеннях: територіальна громада та громада за інтересами/прихильністю.

Громада, яка об'єднує людей, котрі мешкають в одній географічній місцевості, — це територіальна громада (при­міром, традиційна єврейська громада в українських містах була саме територіальною, оскільки євреї селилися у визна­чених для них межах).

Територіальна громада — це жителі, об'єднані постійним проживан­ням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністратив­но-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жи­телів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Громада за інтересами об'єднує людей, котрі мають спіль­ні проблеми, наприклад, дітей-інвалідів або людей, котрі мають спільні інтереси, соціальні зв'язки або характеристи­ки.

Соціальна робота в громаді — метод, в основі якого ле­жить аналіз життєвого рівня громади з метою розв'язання со­ціальних проблем, підвищення рівня надання послуг та ак­тивізації членів громади через проведення різних акцій та заходів.

Загалом можна назвати вісім основних напрямів соціальної роботи з громадами:

• організація громади, що має на меті покращення ко­ординації діяльності різних агенцій;

• розвиток громади, це передусім допомога групам у тому, щоб вони могли брати більш активну участь у житті громади, в розробці й реалізації тих рішень, які так чи інакше зачіпають їх;

• соціальне планування, яке передбачає аналіз соціаль­них умов, постановку цілей і оцінку діяльності існуючих служб для їх удосконалення;

• освітні програми, спрямовані на більш тісний контакт між наявними закладами і місцевим населенням;

• політична активність: організація масових виступів для вирішення нагальних питань, що безпосередньо стосують­ся громади;

• розвиток жіночого руху в інтересах покращання стану жінок і попередження дискримінації за статевою належністю;

• робота з етнічними меншинами: задоволення їхніх потреб і боротьба з проявами расизму;

• допомога за місцем проживання, зорієнтована на роз­виток соціальних зв'язків, добровільних служб і організацію самодопомоги.

Залежно від компетенції соціальної служби (агенції) визна­чається зміст соціальної роботи з громадою: дітьми (вулична соціальна робота, гурткова соціальна робота, превентивні за­ходи щодо попередження дезадаптованості дітей та протиправ­ної поведінки); молоддю (попередження негативних явищ у молодіжному середовищі шляхом проведення просвітницької роботи, культурно-мистецьких заходів; надання гуманітарної допомоги молодим інвалідам (соціальної допомоги із нагляду та догляду за ними, залучення їх до надомної праці тощо); лю­дям похилого віку (соціальна допомога з догляду і нагляду, за­лучення гуманітарної допомоги, організація дозвілля) та ін.

Прийнято також розрізняти три рівні роботи в гро­маді:

1. базова або робота за місцем проживання з окре­мими людьми, сім'ями та групами, а також самостійна діяльність місцевих мешканців;

2. робота місцевих агенцій або між агенціями, тобто діяльність, очолювана органами влади та/або організована іншими структурами;

3. регіо­нальна та національна робота з планування громад.

Методи та форми роботи в громаді включають ряд як загальних для соціальної роботи, так і специфічних для цього напряму видів діяльності, а саме: надання соціальних послуг за місцем проживання, вивчення проблем громади, підготовку експертних висновків, звернення по субсидії для громади, роботу із засобами масової інформації, пере­говори, угоди, проведення конференцій, організацію страй­ків, бойкотів, публічних/громадських слухань, акцій грома­дянської непокори, представництво інтересів громади, вжит­тя заходів через законодавчі або виконавчі органи.

Завдання соціального працівника громади — це насампе­ред:

• налагодження і підтримка контактів з індивідами, гру­пами та організаціями;

• розвиток профілю спільноти, оцінка ресурсів та по­треб спільноти;

• розробка стратегічного аналізу та планування цілей, завдань та пріоритетів;

• підтримка створення груп;

• підтримка роботи та ефективного розвитку груп;

• продуктивна робота з конфліктами всередині та поміж групами й організаціями;

• співробітництво й ведення переговорів з іншими аген­ціями та професіями;

• ефективне втручання у розробку й проведення полі­тики, у тому числі налагодження контактів з місцеви­ми політиками;

• усний і письмовий зв'язок з індивідами, групами й організаціями;

• робота з конкретними людьми, включаючи консульту­вання;

• керування ресурсами, включаючи штатний розклад та бюджет;

• підтримка груп та організацій в отриманні ресурсів, наприклад, через заявки на грант;

• контроль і оцінка прогресу, а також найефективніше використання ресурсів;

• відрахування з груп та/або забезпечення ефективного припинення діяльності груп;

• розробка, контроль та оцінка стратегій рівних мож­ливостей.