10. Розкрийте сутність соціального партнерства.

Соціальне партнерство:

• це форма прояву соціальних відносин в суспільстві;

• це система соціально-трудових взаємовідносин між власником (роботодавцем) та найманими працівниками (організацією, що захищає інтереси найманих працівників — профспілкою) за участю держави, як арбітра, третейського судді, по узгодженню інтересів сторін з питань: оплати праці, умов праці, зайнятості;

• це засіб регулювання та вирішення проблем соціально-трудових відносин шляхом консультацій і переговорів;

• це принцип соціальної політики держави, що забезпечує справедливість розподілу матеріальних ресурсів між сторонами соціальних відносин в умовах ринкової економіки.

Мета соціального партнерства — досягнення соціального миру в суспільстві шляхом забезпечення балансу соціально-економічних інтересів трудящих і роботодавців, сприяння взаєморозумінню між ними, запобігання конфліктам і розв'язання суперечностей для створення необхідних умов поступального економічного розвитку, підвищення життєвого рівня трудящих.

Предмет соціального партнерства — узгодження інтересів сторін соціального партнерства.

Принципи соціального партнерства — законність; добро­вільність; рівноправність сторін; паритетність представництва сторін: пріоритетність примирних процедур, пошук компромісних рішень, прагнення уникнути конфронтацій; взаємоповага сторін; обґрунтованість і реальність вимог і взаємних зобов'язань сторін; відповідальність сторін за виконання домовленостей і прийнятих зобов'язань; обов'язковість розгляду органами виконавчої влади рішень постійно діючих органів соціального партнерства відповідного рівня; обов'язковості розгляду кожною стороною звернень інших сторін соціального партнерства.

Соціальне партнерство в організації — це система заходів, що забезпе­чує співробітництво найманих працівників з роботодавцями. Таке співробітництво здійснюється постійно на двосторонній основі, переваж­но в формі колективних переговорів, колективних договорів і угод, які ре­гулюють соціально-трудові відносини. Специфічною формою партнерства в організації є трипаратизм (включає три складові), тобто залучення до переговорів представників виконавчої влади.

Соціальне партнерство виконує три функції: захисну; організаційну; миротворчу.

Соціальне партнерство спрямоване на:

• залучення працівників до участі в управлінні виробництвом;

• укладання систем угод і колективних договорів;

• регулювання соціально-трудових відносин;

• проведення переговорів на національному, регіональному та міс­цевому рівнях.

Головними завданнями системи соціального партнерства в Україні слід вважати:

• залучення всіх суб'єктів суспільних відносин до управління і подо­лання на цій основі монополії в розподілі створеного продукту;

• посилення мотивацій до праці для забезпечення високих результатів роботи як необхідної умови підвищення якості життя;

• усунення непорозумінь та суперечностей щодо намірів, які представ­ляють законні інтереси кожної із сторін;

• досягнення взаємного прагнення до виконання намічених програм, що сприятимуть утвердженню в суспільстві соціального миру і злагоди.

Організаційно-нормативним закріпленням соціального партнерства в організації є колективний договір — правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні та професійні відносини між роботодав­цями та найманими працівниками підприємств. В колективних договорах встановлюються взаємні обов'язки сторін відносно регулюван­ня виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.