- •1. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.
- •2. Розкрийте сутність та дайте класифікацію методів соціальної роботи.
- •3. Розкрийте сутність методу групової роботи.
- •4. Дайте загальну характеристику методу індивідуальної соціальної роботи.
- •5. Розкрийте сутність соціальної роботи в громаді.
- •6. Розкрийте сутність соціальної діагностики як технології соціальної роботи.
- •7. Розкрийте сутність та зміст соціальної профілактики.
- •8. Розкрийте сутність та зміст соціальної адаптації як технології соціальної роботи.
- •9. Дайте характеристику соціального консультування як методу соціальної роботи.
- •Постановка проблеми.
- •10. Розкрийте сутність соціального супроводу.
- •11. Дайте характеристику соціального патронажу як технології соціальної роботи.
- •12. Охарактеризуйте соціальну терапію як метод соціальної роботи.
- •13. Розкрийте зміст соціальної реабілітації.
- •14. Розкрийте сутність соціально-психологічного тренінгу.
- •15. Розкрийте сутність профорієнтаційної роботи.
- •16. Розкрийте сутність технології зв’язків з громадськістю.
- •17. Розкрийте сутність вуличної роботи.
- •18. Розкрийте зміст технології залучення людських ресурсів до волонтерської діяльності.
- •19. Розкрийте сутність та зміст економічних методів у соціальній роботі.
- •20. Висвітліть сутність соціально-педагогічної роботи.
- •21. Висвітліть специфіку застосування психологічних методів у соціальній роботі.
- •22. Проаналізуйте технології медико-соціальної роботи.
- •23. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безробітними.
- •24. Дайте оцінку технологій соціальної роботи в пенітенціарній системі.
- •25. Висвітліть особливості соціальної роботи на селі.
- •Зважаючи на це, основними напрямками соціальної роботи на селі є:
- •26. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безпритульними.
- •27. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з молоддю.
- •1. Визначте основні види діяльності соціального працівника на виробництві.
- •2. Обґрунтуйте особливу роль охорони праці в системі заходів по соціальному захисту працівників на виробництві.
- •3. Проаналізуйте особливості організації охорони праці на виробництві.
- •4. Проаналізуйте особливості здійснення професійного відбору.
- •5. Висвітліть особливості організації професійної підготовки працівників.
- •6. Висвітліть особливості управління кар’єрою на підприємстві.
- •7. Визначте основні шляхи управління адаптацією персоналу організації.
- •8. Висвітліть особливості вивільнення персоналу. Розкрийте сутність та причини плинності персоналу.
- •9. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
- •10. Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •11. Розкрийте сутність та завдання оцінки персоналу організації.
- •12. Висвітліть особливості організації мотивації та стимулювання персоналу організації.
- •1. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.
- •2. Розкрийте історичні основи місцевого самоврядування.
- •3. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.
- •4. Охарактеризуйте територіальну громаду як основний елемент системи місцевого самоврядування.
- •5. Охарактеризуйте систему місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.
- •6. Розкрийте статус депутата місцевої ради.
- •7. Охарактеризуйте статус сільських, селищних, міських голів, голів районної, обласної та районної у місті ради.
15. Розкрийте сутність профорієнтаційної роботи.
Професійна орієнтація населення — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування професійно важливих особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.
Об'єктом професійної орієнтації населення є молодь, яка навчається, зайняте та незайняте населення, вивільнювані працівники і інваліди.
Профорієнтація необхідна при:
виборі першої професії або отриманні першої роботи;
вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професійної невідповідності або незадоволення нею;
втраті чи зміні роботи.
Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними для неї методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці і досягнення продуктивної зайнятості населення.
Професія (від лат. professio — офіційно забезпечене заняття, фах) — сталий різновид трудової діяльності, що потребує наявності певної сукупності теоретичних знань і практичних навичок, набутих у результаті навчання та досвіду роботи. Професія — це конкретна діяльність, ремесло, комплекс функцій, рід роботи, який виконує людина, і який є складовою якоїсь трудової діяльності.
Спеціальність — це комплекс знань, умінь і навичок, необхідних для певного роду діяльності в рамках тої або іншої професії.
За предметом праці професії поділяються на: «людина — техніка», «людина — природа», «людина — людина», «людина — знакова система», «людина — художній образ».
Під «професійною придатністю» розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення суспільно прийнятної ефективності праці в тій або іншій професії.
Професійно-орієнтаційна робота як система має таку структуру:
професійна просвіта (інформація);
попередня професійна діагностика;
професійна консультація;
професійна активізація;
професійний відбір;
соціально-професійна адаптація;
професійна переорієнтація;
професійне виховання і розвиток.
Професійна інформація — документовані або публічно оголошувані відомості про трудову діяльність та її роль в професійному самовизначенні особи, інформація про стан, потребу і динаміку ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння ними, можливості професійно-кваліфікаційного зростання і побудови кар'єри, що спрямована на формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо вибору або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи.
Професійна просвіта умовно поділяється на профінформацію, профпропаганду і профагітацію.
Професійна консультація — організована взаємодія фахівця з професійної орієнтації та особи, яка отримує послугу, що спрямована на оптимізацію її професійного самовизначення на основі виявлення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці.
Професійний відбір — науково обґрунтована система заходів, що створює умови для встановлення професійної придатності особи до провадження конкретних видів професійної діяльності та посад згідно з нормативними вимогами і конкретним робочим місцем.
Основою (джерелом) профінформаційної роботи є професіографія — опис професій та їхніх спеціальностей, які диференціюються за вимогами до людини.
Професійна адаптація — науково обґрунтована система заходів, що забезпечує входження, оволодіння та досягнення особою професійної майстерності у конкретному виді професійної діяльності на конкретному робочому місці.
Професійна переорієнтація — це об’єктивно зумовлений і особистісно усвідомлений процес переходу від однієї професійно-трудової діяльності до іншої з врахуванням набутого професійного досвіду (знань, умінь, навичок, професійних якостей), віку, стану здоров’я, психофізіологічних особливостей, а також соціально-економічних інтересів особи.
