1. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.

Загальні засади місцевого самоврядування в Україні визначаються Конституцією України, чинним Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі — Закон), іншими законами про місцеве самоврядування. Частиною національного законодавства про місцеве самоврядування слід також вважати Європейську хартію місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування, зазначається в Основному Законі України, "є правом територіальної громади — жителів села, чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України" (ч. 1 ст. 140).

Конституційне визначення місцевого самоврядування отримало свій розвиток у Законі, який визначає його як "гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади — жителів села, чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України" (ч. 1 ст. 2).

Місцеве самоврядування — багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно:

• по-перше, відповідної засади конституційного ладу Ук­раїни;

• по-друге, специфічної форми народовладдя;

• по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішен­ня питань місцевого значення.

Місцеве самоврядування здійснюється територіаль­ними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі орга­ни, а також; через районні та обласні ради, які представ­ляють спільні інтереси територіальних громад сіл, се­лищ, міст.

Під принципом (лат. рrincipium— основа, засада) слід розуміти суб'єктивно усвідомлену в науці об'єктивну закономірність, притаманну будь-якому соціально-політичному явищу, сформульовану у вигляді певної ідеї, правила чи засади.

Основні принципи місцевого самоврядування слід умовно поділити на дві групи:

1) ті, що є універсальними, тобто властивими як місцевому самоврядуванню та його органам, так і державному управлінню та його органам, іншим органам державної влади;

2) ті, що властиві лише місцевому самоврядуванню та його органам.

Відповідно, вирішення питань місцевого значення та в інтересах місцевого населення визначає такі основні функції місцевого самоврядування:

• забезпечення участі населення у вирішенні питань місцевого значення;

• управління комунальною власністю, фінансовими засобами місцевого самоврядування;

• забезпечення комплексного розвитку територій;

• забезпечення потреб населення в соціально-культурних, комунально_побутових та інших життєво необхідних послугах;

• охорона громадського порядку;

• захист інтересів і прав місцевого самоврядування, гарантованих Конституцією України.

Сукупність різних організаційних форм та інсти­тутів місцевої демократії, через які здійснюються функції та повноваження місцевого самоврядування, утворює систему місцевого самоврядування.

Згідно із Законом України «Про місцеве самовряду­вання в Україні» (стаття 6) система місцевого самовря­дування включає:

• територіальну громаду;

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення.