- •Заняття № 76
- •Заняття № 77
- •Заняття № 78
- •Заняття № 79
- •А) показати окоруховий нерв, його ядра, місце виходу із мозку і з черепа;
- •Заняття № 80
- •А) показати ядра трійчастого нерва; б) показати вихід трійчастого нерва з мозку;
- •Заняття № 81
- •А) показати ядра лицевого нерва; б) показати вихід лицевого нерва на основі мозку;
- •Заняття № 82
- •А) показати ядра язико-глоткового та блукаючого нервів; б) показати вихід язико-глоткового та блукаючого нервів на основі мозку та з черепа;
- •Заняття № 83
- •Заняття № 84
- •Заняття № 85
- •Заняття № 87
- •Заняття № 88
- •Д) показати гілки внутрішньої сонної артерії;
- •Заняття № 89
- •Заняття № 93
- •Заняття № 94
- •Заняття № 95
- •Заняття № 96
- •Заняття № 97
- •Заняття № 98
- •А) показати верхню порожнисту вену, її формування;
- •Заняття № 99
- •Заняття № 100
- •Заняття № 101
- •Заняття № 102
- •Заняття № 103
- •Заняття № 104
- •Заняття № 105
- •Заняття № 106
- •Література
- •Заняття № 107
- •Література
- •Заняття № 108
- •Література
- •Заняття № 109
- •Література
- •Заняття № 110 тема: «Стегнова, підколінна, передня і задня великогомілкові артерії, хід,
- •Заняття № 112.
- •Література
- •Заняття № 113 тема: «Розподіл довгих гілок крижового сплетення. Іннервація шкіри та м’язів
- •Література
Заняття № 95
ТЕМА: «ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ, ФОРМУВАННЯ, НАД- І ПІДКЛЮЧИЧНА ЧАСТИНИ, СТОВБУРИ ТА ПУЧКИ. РОЗПОДІЛ КОРОТКИХ ГІЛОК. ДОВГІ ГІЛКИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ, ТОПОГРАФІЯ, РОЗПОДІЛ НА ПЛЕЧІ. СУДИННО-НЕРВОВИЙ ПУЧОК ПАХВОВОЇ ЯМКИ ТА ВЕЛИКИЙ СУДИННО-НЕРВОВИЙ ПУЧОК ПЛЕЧА.».
Актуальність теми: знання будови та формування плечового сплетення має велике значення. Анатомічні ознаки невриту плечового сплетення (ділянки больових відчуттів, обмеженість рухів у плечовому поясі) приводить до значної втрати працездатності і навіть інвалідності.
Навчальні цілі заняття:
Знати:
а) шийні спинномозкові нерви, формування, поділ на гілки;
б) формування, топографію плечового сплетення;
в) топографію надключичної частини плечового сплетення;
г) короткі гілки плечового сплетення, формування, хід, топографію, ділянки іннервації;
д) особливості анатомічної будови, топографію підключичної частини плечового сплетення;
е) склад, топографію судинно-нервового пучка пахвової порожнини;
є) склад, топографію судинно-нервового пучка плеча;
ж) ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на плечі.
Вміти:
а) показати надключичну частину плечового сплетення;
б) показати підключичну частину плечового сплетення;
в) показати короткі гілки плечового сплетення;
г) показати довгі гілки плечового сплетення;
д) намалювати схему формування та поділу на гілки спинномозкових нервів;
е) промацати надключичну частину плечового сплетення на живому.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення анатомії судин з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисципліни |
|||
1. |
Загальна біологія |
Загальні принципи будови нервової системи людини . |
Розпізнати топографію і гілки плечового сплетення. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при вивченні нервової системи. |
3. |
Фізика |
Описати принцип проходження нервового імпульсу. |
Намалювати просту рефлекторну дугу . |
|
|
Хімія |
Знати хімічну структуру синаптичної рідини. |
Вміти намалювати синапс. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову нервової тканини. |
Розпізнавати нервові клітини та їх класифікацію. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функціональні особливості нервової системи.
|
Знати фунції нервової системи. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності формування плечового сплетення |
Розпізнати над- і підключичні частини, стовбури та пучки плечового сплетення. |
2. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності розподілу коротких гілок плечового сплетення |
Розпізнати ділянки інервації м’язів і шкіри плечового пояса |
3. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності довгих гілок плечового сплетення |
Розпізнати хід, топографію, променевого нерва на плечі |
Зміст теми (конспект заняття):
а) шийні спинномозкові нерви, формування, гілки;
б) плечове сплетення, формування, топографічні частини;
в) походження, хід, топографію, ділянки іннервації коротких гілок плечового сплетення;
г) особливості анатомічної будови підключичної частини плечового сплетення;
д) склад, топографію, судинно-нервого пучка пахвової порожнини;
е) склад, топографію, судинно-нервого пучка плеча;
є) формування, хід, топографію довгих гілок плечового сплетення на плечі;
ж) ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на плечі.
№ п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
|
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий контроль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
|
ІІ. |
Основний етап:
Плечове сплетення, формування, над- і підключична частини, стовбури та пучки. Розподіл коротких гілок. Довгі гілки плечового сплетення, топографія, розподіл на плечі. Судинно- нервовий пучок пахової ямки та великий судинно -нервовой пучок плеча.
|
ІІ |
Самостійне опрацювання, виконання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
|
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
|
Перелік питань для опитування:
Шийні спинномозкові нерви, формування, поділ на гілки.
Плечове сплетення, формування, топографія.
Надключична частина плечового сплетення, топографія, гілки.
Дорсальний нерв лопатки, хід, топографія, ділянка іннервації.
Довгий грудний нерв, хід, топографія, ділянка іннервації.
Підключичний, бічний та присередній грудні нерви, хід, топографія, ділянка іннервації.
Підлопатковий та грудноспинний нерви, хід, топографія, ділянка іннервації.
Пахвовий нерв, хід, топографія, ділянка іннервації.
Підключична частина плечового сплетення, особливості анатомічної будови, топографія.
Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини, склад, топографія.
Судинно-нервовий пучок плеча, склад, топографія.
Нерви присереднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.
Нерви бічного пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.
Нерви заднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації.
Плечовий суглоб, іннервація.
М’язи плечового пояса, іннервація.
М’язи передньої групи плеча, іннервація.
М’язи задньої групи плеча, іннервація
Шкіра плеча, іннервація.
Завдання для контролю вихідного рівня.
Яким номером позначено Truncus superior (plexus brachialis) ?
№ 3.
2.Яким номером позначено Truncus medius (plexus brachialis) ?
№ 12
3.Яким номером позначено Truncus inferior (plexus brachialis) ?
№ 13
4.Яким номером позначено N. Thoracicus longus?
№ 8
5.Яким номером позначено Nn. Pectorales mediales et laterales?
№ 7.
6.Яким номером позначено Nn. Subscapulares ?
№ 2
7.Яким номером позначено N. Thoracodorsalis ?
№ 3
8.Яким номером позначено N. Axillaris ?
№ 12
9.Яким номером позначено N. Suprascapularis?
№ 3
10.Яким номером позначено N. Axillaris ?
№ 2
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1. Плечове сплетення утворене:
A. * Передніми гілками спинномозкових нервів (С5-С7 і частиною Th1)
B. Задніми гілками спинномозкових нервів (С5-С7 і частиною Th1)
C. Передніми гілками спинномозкових нервів (С1-С4)
D. Задніми гілками спинномозкових нервів (С1-С4)
E. Передніми і задніми гілками спинномозкових нервів (С5-С7 і частиною Th1)
2. У хворого наявна гіперестезія шкіри присередньої поверхні плеча. З патологією якого нерва це пов’язано?
A. * N. cutaneus brachii medialis;
B. N. medianus.
C. N. ulnaris.
D. N. radialis.
E. N. axillaris.
3. У потерпілого - перелом тіла плечової кістки. Який нерв може бути пошкодженим?
A. *N. radialis.
B. N. musculocutaneus
C. N. ulnaris.
D. N. cutaneus brachii medialis;
E. N. medianus.
4. У потерпілого виявлена рана верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?
A. *N. musculocutaneus
B. N. radialis.
C. N. medianus.
D. N. ulnaris.
E. N. axillaris.
5. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на неможливість відведення правої руки після раніше перенесеної травми. При обстеженні виявлено, що пасивні рухи не обмежені. Виявлена атрофія дельтоподібного м’яза. Який нерв пошкоджено?
A.* N. axillaris.
B. N. radialis
C. N. ulnaris.
D. N. medianus.
E. N. suprascapularis.
6. У хворого наявна гіперестезія шкіри присередньої поверхні плеча. З патологією якого нерва це пов’язано?
A. * N. cutaneus brachii medialis
B. N. medianus.
C. N. ulnaris.
D. N. radialis
E. N. axillaris.
7. У потерпілого виявлена рана верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?
A. * N. musculocutaneus.
B. N. radialis
C. N. medianus.
D. N. ulnaris.
E. N. axillaris.
8. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на неможливість заведення правої руки за спину після раніше перенесеної травми в ділянці бічного краю лопатки. При обстеженні виявлено, що пасивні рухи найширшого м’яза спини не обмежені, але наявна незначна його атрофія. Який нерв пошкоджено?
A. * N. thoracodorsalis;
B. N. dorsalis scapulae;
C. N. thoracicus longus;
D. N. suprascapularis;
E. N. axillaris.
9. Довгий грудний нерв інервує:
A. *M. serratus anterior;
B. M. latissimus dorsi;
C. M. subclavius;
D. M. levator scapulae, m. rhomboideus major;
E. M. pectoralis major et m. pectoralis minor.
10. Надлопатковий нерв інервує:
A. * M. supraspinatuus et m. infraspinatus;
B. M. latissimus dorsi;
C. M. serratus posterior superior;
D. M. subscapularis et m. teres majoor;
E. M. deltoideus et m. teres minor
Рекомендована література.
1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.
2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.
3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.
4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.
5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.
Додаткова:
6. В.П.Пішак, Б.Г.Макар, Т.В.Хмара. Структурно-функціональна організація кісткової системи: Посібник. – Чернівці: БДМА, 2003.
7. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.
8. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, док тора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.
9. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.
10. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи. – К., 2001.
11.С.Т.Чорнокульський, О.О.Єрмольєв. Анатомія внутрішніх органів (спланхнологія). – К., 2002.
12. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах): Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.
13. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.
Методична розробка затверджена на засіданні кафедри
від ________ протокол № ____
Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.
