Заняття № 83

ТЕМА: “Спинномозкові нерви: формування, спинномозковий вузол, гілки. Шийні нерви, розподіл дорсальних (задніх) гілок. Шийне сплетення: формування, топо­графія, розподіл рухових (шийна петля), чутливих, мішаної (діафрагмовий нерв) гілок. Іннервація шкіри та м’язів голови і шиї”

Актуальність теми: Набуті певні навички у вивчені топографії і будови спинномозкових нервів вказують на зв’язок соматичної нервової системи з вегетативною, що дає можливість визначити патогенез різних неврологічних розладів. Набуті певні навики у вивчені топографії і будови шийного сплетення дозволять зрозуміти взаємозв’язок і взаємозалежність нервів і функції м’язів. Дадуть можливість пояснити анатомічні ознаки невриту шийного сплетення (ділянки больових відчуттів, обмеженість рухів).

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) формування, хід, топографію спинномозкових нервів;

б) класифікацію спинномозкових нервів;

в ) поділ спинномозкових нервів на гілки;

г) природу, хід, топографію, ділянки іннервації оболонних гілок;

д) природу, хід, топографію білих сполучних гілок;

е) загальну характеристику дорзальних (задніх) гілок спинномозкових нервів;

є) загальну характеристику вентральних (передніх) гілок спинномозкових нервів;

ж) природу, хід, топографію, поділ на гілки, ділянки іннервації дорзальних гілок шийних спинномозкових нервів;

и) шийні спинномозкові нерви, кількість, формування, хід, топографію, поділ на гілки;

і) формування, топографію шийного сплетення;

й) хід, топографію та функцію шкірних гілок шийного сплетення;

к) хід, топографію та функцію м’язових гілок шийного сплетення;

л) шийну петлю, формування, топографію, гілки, ділянки іннервації;

м) хід, топографію та функцію змішаної гілки шийного сплетення.

Вміти:

а) показати корінці спинного мозку;

б) показати шийні, грудні, поперекові, крижові та куприковий спинномозкові нерви;

в) показати гілки спинномозкових нервів;

г) показати ділянки іннервації підпотиличного та великого потиличного нервів;

д) намалювати схему формування та розподілу на гілки спинномозкових нервів;

е) відпрепарувати і показати шийне сплетення та його гілки;

є) показати ділянки іннервації гілок шийного сплетення.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення анатомії нервів з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Загальні принципи будови черепних нервів	Перечислити рухові черепні нерви.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються вивчення нервової системи.
3.	Фізика	Принцип проходження нервового імпульсу.	Намалювати просту рефлекторну дугу .
4.	Хімія	Знати хімічну структуру синаптичної рідини.	Вміти намалювати синапс.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову нервової тканини.	Розпізнавати нервові клітини та їх класифікацію.
2.	Нормальна фізіологія	Функціональні особливості нервової системи.	Знати функції нервової системи.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальний принцип будови і формування спинно-мозкових нервів	Будову і формування спинно-мозкових нервів
2.	Анатомія людини	Принцип будови і формування шийного сплетення.	Показати гілки шийного сплетення.

Зміст теми (конспект заняття):

а) формування, хід, топографія спинномозкових нервів;

б) класифікація спинномозкових нервів;

в ) поділ спинномозкових нервів на гілки;

г) природа, хід, топографія, ділянки іннервації оболонних гілок;

д) природа, хід, топографія білих сполучних гілок;

е) загальна характеристика дорзальних (задніх) гілок спинномозкових нервів;

є) загальна характеристика вентральних (передніх) гілок спинномозкових нервів;

ж) природа, хід, топографія, поділ на гілки, ділянки іннервації дорзальних гілок шийних спинномозкових нервів;

з) шийні спинномозкові нерви;

и) формування та топографія шийного сплетення;

і) розподіл та функція гілок шийного сплетення.

№ п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий контроль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: “Спинномозкові нерви: формування, спинномозковий вузол, гілки. Шийні нерви, розподіл дорсальних (задніх) гілок. Шийне сплетення: формування, топо­графія, розподіл рухових (шийна петля), чутливих, мішаної (діафрагмовий нерв) гілок. Іннервація шкіри та м’язів голови і шиї ”	ІІ	Самостійне опрацювання, виконання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Спинномозкові нерви, кількість пар, формування, хід, топографія, склад.

2. Класифікація спинномозкових нервів.

3. Гілки спинномозкових нервів.

4. Оболонні гілки спинномозкових нервів, хід, топографія, ділянки іннервації.

5. Білі сполучні гілки спинномозкових нервів, хід, топографія, склад.

6. Дорзальні гілки спинномозкових нервів, загальна характеристика.

7. Дорзальні гілки шийних спинномозкових нервів, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

8. Підпотиличний нерв, формування, хід, топографія, об’єкт іннервації.

9. Великий потиличний нерв, формування, хід, топографія, об’єкт іннервації.

10. Вентральні гілки спинномозкових нервів, загальна характеристика.

11. Хребетний стовп, будова, відділи, утворення міжхребцевих отворів.

12. Спинний мозок, будова, топографія, передні та задні корінці, спинномозковий вузол.

13. М’язи потилиці, будова, функція, іннервація.

14. Глибокі (аутохтонні) м’язи спини, класифікація, функція, іннервація.

15. Шийні спинномозкові нерви, кількість, формування, хід, топографія, поділ на гілки.

16. Шийне сплетення, формування, топографія, групи гілок.

17. Рухові (м’язові) гілки шийного сплетення, ділянки іннервації.

18. Шийна петля, формування, топографія, гілки, ділянки іннервації.

19. Шкірні гілки шийного сплетення, загальна характеристика, місце виходу під шкіру шиї.

20. Малий потиличний нерв, формування, хід, топографія, ділянка іннервації.

21. Великий вушний нерв, формування, хід, топографія, ділянка іннервації.

22. Поперечний нерв шиї, формування, хід, топографія, ділянка іннервації.

23. Надключичні нерви, формування, хід, топографія, ділянка іннервації.

24. Діафрагмальний нерв, формування, хід, відмінність в топографії правого і лівого нервів.

25. Чутливі гілки діафрагмального нерва, ділянки іннервації.

26. Рухові гілки діафрагмального нерва, ділянка іннервації.

27. Глибокі м’язи шиї, будова, топографія, іннервація.

28. Іннервація шкіри голови.

29. Іннервація шкіри шиї.

30. Діафрагма, будова, топографія, функція, іннервація.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення формування і основних гілок спинномозкового нерва.

Задній ріг спинного мозку (cornu posterius).

Задній корінець спинного мозку (radix posterior).

Спинномозковий вузол (ganglion spinale).

Оболонна гілка (ramus meningeus).

Спинномозковий нерв (nervus spinalis).

Задня гілка спинномозкового нерва (r. dorsalis nervi spinalis).

Передня гілка спинномозкового нерва (r. ventralis nervi spinalis).

Біла сполучна гілка (r. communicans albus).

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus).

Передній корінець спинного мозку (radix ventralis).

Передній ріг спинного мозку (cornu anterius).

Бічний ріг спинного мозку (cornu laterale).

Присередня гілка задньої гілки (r. medialis rami dorsalis).

14. Бічна гілка передньої гілки (r. lateralis rami ventralis).

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено n.transversus colli?

*10, 5

2. Яким номером позначено n. occipitalis minor ?

*3

3. Яким номером позначено n. auricularis magnus?

*4

4. Яким номером позначено n. supraclavicularis?

*8, 10

5. Яким номером позначено r. ventralis nervi spinalis?

*7

6. Яким номером позначено r. dorsalis nervi spinalis?

*6

7. Яким номером позначено r. communicans albus?

*8

8. Яким номером позначено ramus meningeus?

*4

9. Яким номером позначено n.phrenicus ?

*6

10. Яким номером позначено ansa cervicalis?

*7

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Під час рентгеноскопічного дослідження органів грудної порожнини, у хворого справа спостерігалась нерухомість грудочеревної перепони. Який нерв пошкоджений?

A. *Правий діафрагмальний нерв.

B. Правий блукаючий нерв.

C. Правий відділ симпатичного стовбура.

D. Шийна петля.

E. Додатковий нерв.

2. Після операції у хворого знижена чутливість шкіри передньої та латеральної поверхні шиї. Який нерв забезпечує чутливість цієї області шиї?

A. *N. transversus colli

B. N. auricularis magnus

C. Nn. supraclaviculares

D. N. occipitalis minos

E. N. phrenicus

3. Хворий 26 років отримав ножове поранення лівої бокової ділянки обличчя. Пояснити, враження гілок яких нервів може супроводжуватись втратою чутливості шкіри обличчя.

A. *Трійчастим, великим вушним нервом із шийного сплетення

B. Лицевим, трійчастим і додатковим нервами

C. Під’язиковим, лицевим і додатковим нервами

D. Трійчастим, під’язиковим і блукаючим нервами

E. Гілками шийного сплетіння, трійчастим і діафрагмальними нервами

4. Хворий потрапив у клініку з пораненням в ділянці шиї. При обстеженні виявлено пошкоджений нерв, розташований попереду переднього драбинчастого м'яза. Який нерв ушкоджено?

A. *Діафрагмальний

B. Блукаючий

C. Язикоглотковий

D. Під'язиковий

E. Шийний симпатичний стовбур

5. Внаслідок операційної травми м’яких тканин шиї справа, порушилися регулярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів ймовірно постраждав?

A.* N. phrenicus dexter.

B. N. vagus

C. N. accessorius

D. Rr. dorsales nervi spinalis

E. N. intercostales.

6. Гілками яких спинномозкових нервів утворюється шийне сплетення?

1. * С1-С4;

2. С2-С5;

3. С1-С7;

4. С3-С8;

5. С4-С6;

7. Який нерв не відноситься до шкірних гілок шийного сплетення?

1. nervus transversus colli;

2. nervus occipitalis minor;

3. nervus auricularis magnus;

4. * nervus auricularis minor;

5. nervi supraclaviculares.

8. До мішаних гілок шийного сплетення відноситься:

1. nervus supraclavicularis;

2. * nervus phrenicus;

3. nervus thoracicus;

4. nervus occipitalis minor;

5. nervus auricularis magnus

9. Який м’яз не інервують волокна щийної петлі?

1. m. Sternohyoideus

2. m. Sternothyreoideus

3. m. Thyreohyoideus

4. m. Omohyoideus

5. *m. Geniohyoideus

10. Яких гілок не має шийне сплетення?

1. * довгих, коротких;

2. рухових, чутливих;

3. рухових, мішаних;

4. чутливих, мішаних.

5. -

Рекомендована література.

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.

4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

6. В.П.Пішак, Б.Г.Макар, Т.В.Хмара. Структурно-функціональна організація кісткової системи: Посібник. – Чернівці: БДМА, 2003.

7. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

8. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, док тора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

9. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

10. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи. – К., 2001.

11.С.Т.Чорнокульський, О.О.Єрмольєв. Анатомія внутрішніх органів (спланхнологія). – К., 2002.

12. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах): Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

13. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.