- •Гос экзамен отвнты мп
- •1.Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним та міжнародним правом.
- •2.Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна.
- •3.Правові умови створення і розвитку Європейського Союзу.
- •4.Відносини єс з Радою Європи та обсє.
- •6.Компетенція Європейського Союзу в сучасних умовах.
- •7.Склад та структура Європейського парламенту.
- •8.Компетенція та порядок роботи Європейського парламенту.
- •9.Правовий статус Європейської Ради і Ради єс. Склад та структура Ради єс.
- •10.Компетенція та порядок роботи Ради єс.
- •11.Склад та структура Європейської комісії.
- •12.Компетенція та порядок роботи Європейської комісії.
- •13.Склад,структура,функції та порядок роботи Рахункової палати єс. Склад,структура,функції та порядок роботи Економічного і соціального комітету єс та Комітету регіонів єс.
- •14.Роль Суду єс в європейській інтеграції. Значення рішень Суду єс та Загального суду у розвитку інтеграції в рамках єс.
- •15.Прецедентне право Європейського Союзу.
- •16.Склад та структура Суду єс. Компетенція Суду єс.
- •17.Порядок судочинства в Суді єс. Преюдиціальна процедура.
- •18.Загальний суд: склад і порядок судочинства. Компетенція загального суду.
- •19.Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку: правовий статус.
- •20.Принципи права єс.
- •21.Загальна характеристика джерел права єс. «Первинне» право єс.
- •22.»Вторинне» право єс. Акти інститутів та органів єс. Гармонізація законодавства країн-членів єс.
- •23.Субєкти нормотворчого процесу в єс. Порядок прийняття рішень в єс.
- •24.Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс. Інститут омбудсмана єс.
- •25.Єдине європейське громадянство.
- •26.Правові основи спільної зовнішньої політики і політики безпеки. Спільна оборонна політика єс.
- •27.Співробітництво поліцій та судових органів. Європейське поліційне відомство.
- •28.Вільний рух людей між країнами-членами єс. Умови вїзду працівників до країн єс. Винятки з принципу вільного руху трудових ресурсів між країнами єс.
- •29.Шенгенське право єс.
- •30.Свобода надання послуг єс. Обмеження права на вільне надання послуг в єс. Свобода підприємницької діяльності в єс. Підтримка малого та середнього бізнесу в єс.
- •31.Правові принципи вільного руху товарів в єс. Правові засади обмеження вільного руху товарів в єс.
- •32.Вільний рух капіталів між країнами-членами єс. Лібералізація платіжної політики.
- •33.Соціальна політика єс. Політика зайнятості в єс.
- •34.Європейські стандарти для компаній. Підтримка малого і середнього бізнесу в єс.
- •35.Принципи конкурентного права єс. Антимонопольне регулювання в єс.
- •36.Бюджетне регулювання в єс. Податкове регулювання в єс.
- •37.Валютне регулювання в єс. Регулювання обігу цінних паперів в єс.
- •38.Правила єс щодо постачання товарів, надання послуг, виконання робіт для державних потреб. Регулювання якості товарів в єс.
- •39.Організаційно-правові форми захисту прав споживачів в єс.
- •40.Спільна аграрна і риболовна політика єс.
- •41.Трансєвропейські мережі. Регулювання телекомунікацій в єс. Спільна транспортна політика. Енергетична політика в єс. Науково-технічна політика єс. Охорона навколишнього середовища в єс.
- •42.Митне регулювання в єс.
- •43.Регулювання експорту з єс до третіх країн та імпорту до єс з третіх країн.
- •44.Політико-правові форми співробітництва між Україною та єс. Угоди України з єс. «Порядок денний асоціації Україна-єс».
- •Міжнародне право
- •1.Поняття та система міжнародного права. «Сучасне міжнародне право». Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- •2.Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права. Імплементація норм міжнародного права.
- •3.Норми міжнародного права: поняття та види. Міжнародний нормотворчий процес. Мяке право. Юридично обов’язкова сила міжнародного права.
- •4.Поняття та зміст основних принципів міжнародного права. Співвідношення основних принципів міжнародного права.
- •5.Джерела міжнародного права. Порівняльна характеристика міжнародного договору та міжнародного звичаю як джерел міжнародного права. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •6.Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності. Санкції та контрзаходи.
- •7.Субєкти міжнародного права: поняття та види. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності.
- •8.Державний суверенітет та міжнародна правосуб’єктність держав. Особливості правосуб’єктності унітарних та складних держав (федерації, конфедерації, унії).
- •9.Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.
- •10.Проблеми правосуб’єктності націй, що борються за незалежність.
- •11.Інститут визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види та форми визнання.
- •12.Інститут правонаступництва в міжнародному праві. Правонаступництво держав. Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •13.Правонаступництво стосовно міжнародних договорів, державної власності державних обов’язків та державних архівів.
- •14.Право міжнародних договорів: поняття і джерела.
- •15.Поняття та види міжнародних договорів. Найменування та структура міжнародних договорів.
- •16.Стадії укладання міжнародного договору. Парафування. Підписання. Альтернат. Ратифікація. Ратифікаційна грамота. Депозитарій та його функції.
- •17.Дія міжнародного договору в просторі та часі. Зворотня сила міжнародного договору. Застереження до міжнародного договору.
- •18.Недійсність та припинення дії міжнародного договору. Денонсація.
- •19.Законодавство України про міжнародні договори.
- •20.Поняття та джерела дипломатичного права.
- •21.Дипломатичне представництво: поняття, функції, склад.
- •22.Порядок призначення дипломатичних представників. Агреман. Вірчі грамоти, їх зміст та порядок вручення. Закінчення місії.
- •23.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •24.Консульські представництва: поняття та склад. Зміст консульської діяльності.
- •26.Поняття та види територій та просторів у міжнародному праві.
- •28.Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •29.Міжнародно-правові проблеми громадянства. Апатриди та біпатриди.
- •30.Поняття «філіація», «натуралізація», «оптація», «трансферт».
- •31.Міжнародне право прав людини як галузь міжнародного права: поняття та джерела.
- •32.Універсальні та регіональні механізми захисту прав людини.
- •33.Міжнародно-правові стандарти прав людини. Роль Організації Обєднаних Націй в їх формуванні.
- •34.Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •35.Способи вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії.
- •36.Міжнародні судові процедури. Міжнародний Суд оон.
- •37.Міжнародне гуманітарне право: поняття та джерела.
- •38.Правовий статус учасників військових дій. Комбатанти та некомбатанти. Розвідники та шпигуни. Парламентери. Найманці.
- •39.Обмеження засобів та методів ведення війни в міжнародному праві.
- •40.Захист цивільного населення та цивільних об’єктів під час війни.
- •41.Міжнародні організації: поняття та види. Правосубєктність міжнародних міжурядових організацій.
- •42.Організація Обєднаних Націй. Історія створення, членство, головні органи. Проблема реформування оон.
- •43.Рада Європи; історія створення; головні органи; основні напрямки діяльності.
- •44.Поняття та джерела міжнародного екологічного права.
- •45.Миротворчі операції оон. Порядок їх проведення.
- •46.Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Ракетно-ядерне роззброєння. Договір про.
- •47.Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •48.Поняття та види міжнародних злочинів.
- •49.Підстави та межі юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
- •50.Міжнародне співробітництво в протидії транснаціональній злочинності.
42.Організація Обєднаних Націй. Історія створення, членство, головні органи. Проблема реформування оон.
Назва Об'єднані Нації, запропоноване президентом Сполучених Штатів Франкліном Д. Рузвельтом, було вперше використано в Декларації Об'єднаних Націй 1 січня 1942, коли під час Другої світової війни представники 26 держав зобов'язалися від імені своїх урядів продовжувати спільну боротьбу проти країн осі.
Перші міжнародні організації були створені для співпраці в окремих областях.
Попередником ООН була Ліга Націй, організація, задумана «для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення їм миру і безпеки".
У 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан-Франциско на Конференції Об'єднаних Націй щодо створення міжнародної організації, щоб розробити Статут ООН. Статут був підписаний 26 червня 1945 представниками 50 країн.
Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 року,.
Цілі ООН:
- Підтримувати міжнародний мир і безпеку;
- Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів;
- Здійснювати співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні та розвитку поваги до прав людини і основних свобод;
- Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
Структура ООН представлена шістьма головними органами. Це Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Міжнародний Суд, Рада з опіки і Секретаріат.
Структурно Організація Об'єднаних Націй Складається з п'яти основних органів (раніше шести - Залу Заради ООН Призупинено свою діяльність у 1994 году): генеральної Асамблеї ООН, Заради Безпеки ООН, Економічної и СОЦІАЛЬНОЇ Заради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН и Міжнародного Суду Юстиції ООН.
Чотири з п'яти основних органів ООН знаходяться, в основному, в Організації Об'єднаних Націй, штаб-квартира Якої розташована на территории міжнародного центру в Нью-Йорку. Міжнародний Суд находится в Гаазі, в тій годину як Другие Великі встанови перебувають у відділеннях ООН у Женеві, Відні и Найробі. Інші встанови ООН, розташовані по всьому світу.
Генеральна Асамблея ООН
Генеральна Асамблея є Головня дорадчих органом Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Вона Складається з усіх держав-членів ООН, Асамблея збірається на Чергові щорічні Сесії з УЧАСТЬ презідентів чг керівніків держав-членів ООН.
Рада Безпеки ООН
Рада Безпеки відповідає за Підтримання світу та безпеки у відносінах между країнамі членами ООН. Если Другие органі Організації Об'єднаних Націй могут позбав сделать «Рекомендації» різнім УРЯД держав, то Рада Безпеки ООН має право прійматі обов'язкові решение, щоб урядові делегації країн ПОГОДИЛИСЯ їх втіліті, відповідно до положення Статуту ООН (стаття 25). Рішення Заради подаються до Організації Об'єднаних Націй, як резолюції Заради Безпеки.
Рада Безпеки Складається з 15 держав-членів
Економічна и Соціальна Рада (ЕКОСОР) ООН
Економічна и Соціальна Рада (ЕКОСОР) допомагає Генеральній Асамблеї ООН у спріянні міжнародного економічного и СОЦІАЛЬНОГО співробітніцтва та розвітку. ЕКОСОР Складається з 54 членів ООН, ВСІ з якіх обіраються генеральні Асамблеєю ООН на трірічній Термін. Президент ЕКОСОР обірається рядків на один рік и вібірається среди малих та середніх держав, представлених в ЕКОСОР. Рада проводити Засідання один раз на рік в ліпні, Сесії трівають Чотири тижні.
Міжнародний Суд Юстиції ООН
Міжнародний суд (МС), что розташованій в Гаазі, Нідерланді, є Головня судів органами Організації Об'єднаних Націй. Заснований в 1945 году відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Суд почав працювати в 1946 году як наступником Постійної палати міжнародного Правосуддя. Статут Міжнародного Суду, Який схожий на свого попередники, є Основним констітуційнім документом, ськладової и регламентні дією суду.
Метою Міжнародного Суду є Вирішення спорів между державами. Суд Розглядає справи, пов'язані з військовімі злочинна, незаконним втручанням держав и етнічніх чисток, зокрема, як и раніше, розглядаються й Другие юридичні справи.
Секретаріат ООН
Секретаріат Організації Об'єднаних Націй, очолюваній Генеральним секретарем, організованій Із співробітніків ООН та міжнародніх ЦИВІЛЬНИХ службовців з Усього світу. Секретаріат Забезпечує Дослідження, збір ІНФОРМАЦІЇ и коштів, необхідніх органам Організації Об'єднаних Націй для проведення своих ЗАСіДАНЬ та регламентні Дій. ВІН такоже Виконує Завдання за вказівкамі від ООН, Заради Безпеки ООН, генеральної Асамблеї ООН, Економічної и СОЦІАЛЬНОЇ Заради ООН та других органів ООН. У статуті Організації Об'єднаних Націй передбачається, что співробітнікі будут обирати Шляхом! Застосування урахування «високого уровня працездатності, компетентності та сумлінності», та з урахуванням важлівості підбору на шірокій географічній вібірці.
Генеральний секретар ООН
Генеральний секретар прізначається генеральні Асамблеєю, после того, як его рекомендовано Радою Безпеки ООН. На їх вибір может буті Накладено вето з боку будь-якого члена Заради Безпеки ООН та генеральної Асамблеї, теоретично могут перевізначіті «рекомендацію» Заради Безпеки, ЯКЩО більшість голосів НЕ досягнутості, хочай цього НЕ Ставай ще Ніколи.
Секретаріат очолюється Генеральним секретарем, Який Виступає в якості представника де-факто и лідера ООН. Нінішній генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, Який взявши на себе ці обов'язки после Кофі Аннана в 2007 году и буде мати право на повторне призначення, колі его перший Термін Повноваження закінчіться в 2011 году.
Проблеми реформування
Недолік показності щодо країн, що розвиваються,
Привілейоване становище постійних членів Ради Безпеки,
Тенденція до створення однополярної структури світу при домінуванні США.
Необхідність вирішення проблеми фінансової кризи Організації з єдиним виходом наданням багатим економічно розвиненим країнам статусу постійних або «полупостоянная» членів Ради Безпеки.
