- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
1. Періоди формування. Політична карта світу формувалася протягом тривалого часу. Цей процес продовжується і в наші дні, оскільки на ній знаходять своє відображення утворення нових держав, об'єднання вже існуючих, зміни кордонів, назв країн, їх столиць тощо.У формуванні політичної карти можна виділити кілька періодів (стародавній, середньовічний, новий і новітній).Стародавній період (до V ст. н. є.) відповідає епосі стародавніх цивілізацій. У цей період виникли перші держави: Стародавній Єгипет, Карфаген, Стародавня Греція, Стародавній Рим та ін Середньовічний період (V-XVI ст.) — це епоха аграрно-ремісничих цивілізацій. У цей час виникло багато держав, які поділили між собою значні території. Так, у Європі на той час існували Київська Русь, Московська держава, Візантія, «Священна Римська імперія», Португалія, Іспанія, Англія, Франція тощо.Новий період у формуванні політичної карти світу (з рубежу XV-XVI ст. до 1914 р.) відповідає епосі зародження та утвердження індустріального суспільства. Значний вплив на формування карти в цей період мали Великі географічні відкриття, які дали початок колоніальній експансії і водночас сприяли поширенню міжнародних господарських зв'язків на весь світ. Особливо великі зміни на політичній карті відбулися у кінці XIX ст., коли між країнами загострилася боротьба за територіальний поділ світу. Якщо в 1876 р. лише 10% території Африки належали західноєвропейським країнам, то у 1900 р. — вже 90%. На початку XX ст. цей поділ повністю завершився, і з цього часу став можливим лише насильницький перерозподіл територій, що і стало однією з основних причин початку Першої світової війни.Новітній період поділяється на три етапи. На першому етапі (1918-1945 рр.) з політичної карти зникли деякі імперії (Австро-Угорщина, Османська, Російська) та в результаті цього на карті з'явилися нові незалежні країни: Польща, Фінляндія, Чехословаччина, Югославія тощо. Розширили свої колоніальні володіння Великобританія, Франція, Бельгія, Японія. Відбувся розкол світу на дві системи — капіталістичну (держави ринкової економіки та їхні колонії) та соціалістичну (країни з планово-адміністративним регулюванням економіки). Остання була представлена двома державами — СРСР та Монголією.На другому етапі (1945 – початок 90-х років XX ст.) після розгрому німецького нацизму та японського мілітаризму продовжувала формуватися світова система соціалізму, до якої, крім СРСР та Монголії, у 1944-1945 рр. увійшли Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехословаччина, Югославія, Німецька Демократична Республіка (НДР, 1949 р.) в Європі, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) та Демократична Республіка В'єтнам (ДРВ), Китай (1949 р.) в Азії, Куба (1959 р.) в Америці. У 1976 р. з Південного В'єтнаму в результаті перемоги національних сил були виведені війська США, і відбулося об'єднання його з ДРВ у єдину країну — Соціалістичну Республіку В'єтнам. В цьому ж році до соціалістичних країн приєднався Лаос. Таким чином сформувалася соціалістична система, яка мала чималий вплив на перебіг світових подій.Значні зміни на політичній карті світу відбулися внаслідок краху колоніальної системи. У 1945 р. в колоніях та напівколоніях проживало 2/3 людства. Наприклад, у колоніальних володіннях Великобританії у 1945 р. проживало 431,8 млн.. осіб, а площа володінь становила 15,7 млн.. км кв.. У другій половині 40-х років та у 50-ті роки здобули незалежність більшість колоній в Азії. У 60-ті роки посилилась національно-визвольна боротьба в Африці. Якщо у і 955 р. лише чотири країни були незалежними (Єгипет, Ефіопія, Ліберія та Лівія), то у 1960 р. вибороли суверенітет 17 колоній. У 60-70-ті роки стали незалежними чимало країн Латинської Америки (Гайана, Тринідад і Тобаго, Гренада, Домініка та ін.), Океанії (Західне Самоа, Папуа-Нова Гвінея, Фіджі га ін.). В Європі незалежною стала Мальта. Упродовж другого етапу на політичній карті з'явилося близько 100 незалежних держав.
На початку 90-х років XX ст. розпочався третій етап новітнього періоду, ший характеризується розпадом світової соціалістичної системи. У 1990 р. об'єдналися дві німецькі держави, НДР увійшла до складу Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). Західний Берлін перестав існувати як окрема політична одиниця, знову ставши частиною єдиного Берліну (з 1991 р. — столиця ФРН). У 1989-1990 рр. відбулися переважно мирні, народно-демократичні революції в країнах Центральної Європи, які викликали перехід цих країн до ринкової економіки. У 1991 р. розпався СРСР: у вересні стали незалежними республіки Прибалтики, а наприкінці року і решта 12 республік. У цьому ж році відбувся розпад Югославії. Стали незалежними Словенія, Хорватія (1991р.), Боснія і Герцеговина, Македонія (1992 р.), Югославія (1992 р.). Гостра політична криза у країнах колишньої Югославії викликала громадянську війну і міжнаціональні конфлікти. Складові частини Чехословаччини — Чехія та Словаччина — спочатку проголосили автономію, а з 1993 р. стали незалежними країнами.Процес утворення суверенних держав триває і зараз. На початку 90-х років зі складу Ефіопії виділилась Еритрея, здобули незалежність країни Тихого океану та Океанії (Маршалові острови і Мікронезія, Палау), у 2002 р. став незалежним Східний Тимор.
