- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
Офіційна назва - Ісламська Республіка Пакистан (Islamic Republic of Pakistan - англ. мова)
Географічне положення - розташована на півдні Азії, в північній частині півострова Індостан. На заході межує з Іраном, на північному заході - з Афганістаном, на північному сході і сході - з Індією, на півдні омивається Аравійським морем.
Найвища точка Пакистану знаходиться в горах Каракорум - гора К2 (Годвін-Остен) (8611 м). Це друга вершина в світі після Евересту. Територія - 803,9 тис. кв. км. Населення - 163,760 млн. осіб (2009 р.). Столиця - Ісламабад - з передмістями - 856,235 тис. осіб. Адміністративний поділ - 4 провінції: Пенжаб, Сінд, Хайбер-Пахтунхва (кол. Південно-Західна прикордонна провінція (ПЗПП) і Белуджистан, які поділяються на області; федеральна столична територія Ісламабад та Територія племен федерального управління (ТПФУ). Великі міста: Лахор, Равалпінді, Хайдарабад, Карачі, Пешавар. Офіційна мова - урду; англійська. (60% населення розмовляє мовою панджабі, 16% - пушту, 12% - сіндхі). Грошова одиниця - пакистанська рупія = 100 пайсів.
Національні свята: 23 березня - День Пакистану (1956 р.); 14 серпня - День незалежності (1947 р.) Членство в міжнародних організаціях - член ООН, ГАТТ/СОТ, МОП, МВФ, ВООЗ.
Пакистан - федеративна парламентська республіка у складі Співдружності націй (колишня Британська співдружність), на чолі з Великобританією (членство призупинялось тричі - в 1972, 1999 і 2007 рр.; відновлено 12 травня 2008 р.). Діє констутуція від 14 серпня 1973 р. із змінами і поправками (останні з них набули чинності 19 квітня 2010 р.), заборонена в 1977 р. і відновлена в 1985 р. Глава держави - президент, який обирається колегією виборців строком на 5 років. Згідно з конституцією 1973 р. і прийнятою в 2002 р. 17-ю поправкою в текст основного закону країни,він був наділений всією повнотою влади. 19 квітня 2010 р. набула чинності нова, 18-а поправка, схвалена Національною асамблеєю і Сенатом, а також підписана самим президентом. Згідно змін в тексті конституції, більшість владних повноважень глави держави перейшли до прем'єр-міністра, а президент тепер зобов'язаний узгоджувати свої дії з главою виконавчої влади, якщо має наміри розпустити парламент і уряд, призначити начальників штабів збройних сил, суддів Верховного суду і губернаторів провінцій. Глава держави не має також права вводити режим надзвичайного стану. Президент Ісламської Республіки Пакистан - Асіф Алі ЗАРДАРІ (Asif Ali Zardari), обраний 6 вересня 2008 р. Приведений до присяги 9 вересня 2008 р.
Законодавча влада - федеральний парламент - складається з двох палат: Верхньої та Нижньої. Верхня палата - Сенат (100 місць). Обирається на 6 - річний строк депутатами нижньої палати федерального парламенту і Законодавчими зборами провінцій (4) за мажоритарною схемою. Одна третя складу сенату оновлюється кожні два роки. Нижня палата - Національна асамблея у складі 342 депутатів, 272 з яких обираються загальним прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на п'ять років. 60 місць належить жінкам, які обираються після сформування нового складу Національної асамблеї на основі пропорційного представництва вже обраними від кожної провінції членами Національної асамблеї. 10 місць віддано представникам релігійних меншин (4 - християнам, 4 - індуїстам, 1 - парсам, 1 - кадаянам; інші релігійні групи до виборів не допускаються). 17 березня 2013 р. за Конституцією, в Пакистані були припинені повноваження нинішнього складу парламенту. Загальні парламентські вибори відбулися 11 травня 2013 р. Голова Сенату - до 17 березня 2013 р. Сайєд Найєр Хусейн БОХАРІ (Syed Nayyer Hussain Bokhari), обраний 12 березня 2012 р. Спікер Національної асамблеї - до 17 березня 2013 р. Фахміда МІРЗА (Fahmida Mirza, жін).
Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. З 19 квітня 2010 р. набули чинності поправки в основний закон країни, за якими главі виконавчої влади делегована більша частина владних повноважень президента. У віданні прем'єр-міністра знаходиться також пакистанський ядерний арсенал. 16 березня 2013 р. уряд пішов у відставку у зв'зку з закінченням відведеного йому п'ятирічного терміну. До створення нового уряду за результатами парламентських виборів, які мають відбутися протягом 60 днів країною має керувати тимчасовий уряд. Глава перехідного уряду Пакистану - Мір Хазар Хан Хосо. Приведено до присяги 25 березня 2013 р. Політичні партії
Джамаат-і-Ісламі (Jamaat-e-Islami Pakistan - ЛР). Права фундаменталістська партія. Заснована в 1941 р. в Індії як партія релігійно-громадських кіл. В 1958 - 1962 рр. була заборонена. Налічує 18,2 тис. членів. Голова – Казі ХУССЕЙН АХМАД (Qazi Hussain Ahmad). "Муттахіда коумі мувмент" ("Muttahida Qaumi Movement) - "Об'єднаний народний рух". Партія створена в м. Карачі в 1984 р. на основі Всепакистанської мохаджирської студентської організації під назвою "Мохаджир коумі мувмент", яку змінила в 1997 р. Представляє інтереси мохаджирів- мусульман, які розмовляють мовою урду, виходців з Індії. Веде боротьбу з пуштунами за політичне верховенство в м. Карачі. Засновник і лідер партії - Альтаф ХУСЕЙН (Altaf Hussain). Голова - Афтаб ШЕЙХ (Aftab Sheikh). Народна національна партія - ННП (Awami National Party). Створена в липні 1986 р. шляхом об'єднання Національно-демократичної партії (НДП), Робітничо-селянської партії (РСП), Народного руху (Авамі Тахрік), а також частини Пакистанської національної партії (ПНП). Представляє інтереси пуштунів. Голова - Абдул ВАЛІ ХАН (Abdul Wali Khan). У лютому 1990 р. в партії виник розкол: з неї виділилось угруповання на чолі з Мохаммадом АФЗАЛ ХАНОМ, яке дістало назву "Істинна народна національна партія". Пакистанська демократична партія (Pakistan Democratic Party). Створена в червні 1969 р. шляхом об'єднання чотирьох дрібних партій і партійних угруповань - Національного демократичного фронту, угруповання Народної ліги на чолі з Навабзадою Насруллою Ханом, Партії справедливості і партії Нізаме іслам. Голова - Навабзада НАСРУЛЛА ХАН (Nawabzada Nasrullah Khan). Пакистанська мусульманська ліга - ПМЛ (Д) (фракція Джинни)(Pakistan Muslim League (Jinnah)- PML(J). Голова – Чоудрі Шуджат ХУССЕЙН (Chaudhry Shujaat Hussain). Генеральний секретар – Мушахід Сайєд ХУССЕЙН (Mushahid Sayed Hussein). Пакистанська мусульманська ліга - ПМЛ(Н) (фракція Наваза)(Pakistan Muslim League (Navaz) - PML(N). Лідер – Наваз ШАРІФ (Navaz Sharif). Президент – Шахбаз ШАРІФ (Shahbaz Sharif). Голова – Раджа ЗАФАР-уль-ХАК (Raja Zafar -ul-Haq). Пакистанська народна партія - ПНП (Pakistan People's Party). Заснована в листопаді 1967 р. Правляча партія з листопада 1988 р. по серпень 1990 р., а також з грудня 1971 р. по 5 липня 1977 р. У лютому 1978 р. в партії виник розкол. Колишній генеральний секретар партії Маулана Каузар Ніязі, виключений з партії, очолив угруповання, що відкололось від ПНП і дістало назву Прогресивна народна партія. Співголовами ПНП після загибелі Беназір БХУТТО в грудні 2007 р. є Асіф Алі ЗАРДАРІ (Asif Ali Zardari) і Білавал ЗАРДАРІ (Bilaval Zardari).
Загальна характеристика економіки
До 1947 року формування господарства на територіях, що нині входять до Пакистану, відбувалося в рамках колоніальної Індії. Внаслідок тривалого панування англійського імперіалізму країна до часу утворення суверенної держави мала дуже низький рівень економічного розвитку. Підчас розподілу колишньої Британської Індії до Пакистану відійшли райони, більш відсталі у промисловому відношенні. В умовах незалежності Пакистан
досягнув певних успіхів в економічному розвитку, однак все ще залишається слабко розвинутою аграрною країною з багатоукладним господарством. Провідне становище займають приватнокапіталістичні і державно-капіталістичні утворення, але кількісно переважають дрібнотоварний і дрібно-капіталістичний устрої, а в ряді периферійних районів зберігається натурально-патріархальний устрій. За 1949/50-1969/70 рр. середньорічний темп приросту ВНП країни в сучасних кордонах становив 4,6%, у 1971/72 рр. він знизився до 0,9%, в 1972/73 рр. збільшився до 6,5%, а в 1973/74 - на 6,1%. Нині національний доход на душу населення оцінюється приблизно в 120 доларів США. Внаслідок відокремле території Бангладеш в скрутному становищі опинилисяокремі галузі промисловості, які раніше постачали продукцію на ринок Східної Бенгалії, а згодом були переорієнтовані на зовнішній ринок. З метою стабілізації економічного становища і посилення ролі державного сектора в економіці країни уряд провів ряд економічних і адміністративних реформ, у тому числі націоналізацію банків і страхових компаній, ряду провідних підприємств важкої промисловості, маслоробень, морського судноплавства; взяв в управління держави торгівлю нафтою і нафтопродуктами, експорт бавовни. Було розпочато проведення аграрної реформи. Робляться спроби перегляду принципів економічного розвитку в напрямку індустріалізації країни і максимального використання природних, особливо енергетичних, ресурсів. Держава здійснює економічну політику і вживає окремих заходів щодо економічного розвитку, виходячи з існування в країні змішаної економіки. Основні галузі господарства залишаються в приватному секторі. Провідні позиції в економіці займають монополістичні групи, яким належать найбільші промислові підприємства (82% інвестицій у велику промисловість), торговельні і будівельні компанії. Уряд заохочує іноземні інвестиції в різні галузі господарства, вдається до іноземних позик і кредитів. У ряді галузей сильні позиції зберігає англійський капітал, після якого за розмірами іноземних інвестицій іде американський, японський і німецький.
Сільське господарство
Незважаючи на проведення ряду аграрних реформ і стимулювання капіталістичних відносин у сільському господарстві, в аграрному секторі країни подекуди зберігаються пережитки феодалізму - поміщицьке землеволодіння і дрібне селянське землекористування на умовах різної, іноді кабальної, оренди. Це є головною причиною відсталості цієї галузі господарства. Аграрна реформа спрямована в основному на обмеження розмірів земельної власності, зокрема передбачається зниження земельних володінь з 200 до 60 га зрошуваної і з 400 до 120 га незрошуваної землі. Оброблювана площа становить близько 20 млн. га (у тому числі рілля 14,5 млн. га), або 24% території країни, ліс - 2,3 млн. (2,8%), а землі, непридатні для сільськогосподарського використання - 46 млн. га (57,4%). Оскільки на оброблюваних землях можна дво збирати рожаї на рік, фактично посівна площа становить 16 млн. га. Землеробство - основна галузь сільського господарства. Обробляють культури весняних (раби) і осінніх (кхариф) жнив. До першої відносяться головна продовольча культура - пшениця, яку сіють скрізь, а також грем, ячмінь, олійні. До других - рис, площа і виробництво якого в останні роки істотно розширилися (в основному на засолених поливних грунтах Сінда), бавовна - найважливіша технічна культура, а також цукрова тростина і кукурудза. На неполивних землях у посушливих районах вирощують просяні культури - джовар, баджру тощо. Зростає значення тютюну, різних овочевих (цибуля, картопля, перець) і садових (манго, цитрусові, фінікова пальма, абрикоси) культур, арахісу. Тваринництво має другорядне значення. Переважає тяглова худоба, хоча в останні роки в передмісті розвивається м'ясне і молочне тваринництво. У посушливих районах розвиндте кочове скотарство (вівці, кози, верблюди). Рибальство в основному прибережне.
Промисловість
Від колоніального періоду Пакистану дісталося кілька десятків невеликих текстильних фабрик, цукрових заводів, млинів, механічних майстерень. За роки незалежності силами національного приватного і державного капіталу було створено порівняно значну легку промисловість і закладено основи важкої промисловості. Середньорічні темпи приросту перевищили 10% у фабрично-заводській промисловості.
Добувна промисловість і енергетика.
Гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5% ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35% споживаної енергії. Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15% потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті. У невеликій кількості добують вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.
Енергетика
Енергетика - одне з слабких місць економіки, незважаючи на високу потужність електростанцій. Перша атомна електростанція знаходиться поблизу Карачі (132 Мвт). Велику частину електроенергії дають ГЕС в системі р. Інд, з яких найбільшими є Мангла (300 Мвт), Малаканд, Расул, Тарбела.
Обробна промисловість.
У харчовій промисловості значне місце належить цукровому виробництву. До середини 1974 було 24 цукрових заводи, в основному в Пенджабі, Сінді, які переробляли близько 1/3 врожаю цукрової тростини, решта йде на ремісниче виробництво коричневого цукру.
Хімічна промисловість
Хімічна промисловість орієнтована переважно на обслуговування сільського господарства. Виробництво хімічних добрив задовольняє більше ніж половину потреб сільського господарства країни. Розвинута цементна промисловість. Є декілька заводів гумотехнічних виробів, скляних та інш.
Транспорт.
Залізниці, що належать державі - важливий вид транспорту. До 1974 р. їх довжина станови - 8810 км. Головна магістраль пролягла по долині Інду і з'єднує провідні промислові центри з морським портом Карачі. Мережа автомобільних доріг понад 35 тис. км, у тому числі вищого класу - 19 тис. км. Швидко зростають автомобільні вантажні перевезення. Зовнішні зв'язки здійснюються в основному морем. Національний торговий флот, націоналізований в 1974 році, не забезпечує потреб країни. Велика частина морських перевезень здійснюється іноземними судноплавними компаніями. Вантажооборот порту Карачі 10,5 млн. т. Швидко збільшуються внутрішні і міжнародні авіаційні перевезення; функціонує пакистанська авіакомпанія. Карачі - великий аеропорт міжнародного значення.
Основні економічні показники.
Річний доход на душу населення - 429 доларів США; ВВП - понад 40 млрд. дол. США. Зовнішній борг перевищує 27 млрд. дол. США. Зовнішньоторговельний дефіцит становить 1,5 млрд. дол. США. Пакистан входить в число найактивніших позичальників міжнародних фінансових організацій (щороку близько 2 млрд. дол.). Найбільшим джерелом зовнішніх позик є Консорціум з допомоги Пакистану (об'єднує ряд західних держав і міжнародних фінансових організацій). Щорічний держбюджет становить близько 15 млрд. дол. (дефіцит 4,7%). На поточні непродуктивні витрати щорічно витрачається близько 80% бюджетних асигнувань, у т.ч. на оборону - 24% (3 млрд. дол.). Останнім часом економіка переживає період інтенсивного переходу від держрегулювання до розгортання процесів, орієнтованих на вільний ринок. Зростає роль великих фінансово-промислових груп. Промисловість забезпечує менше ніж третину ВВП. Відносно розвинуті: текстильна, шкіряна, харчова, хімічна, цементна, сталеливарна, нафтопереробна, газова та інші галузі. Виробництво електроенергії, сталі, нафти і нафтопродуктів, а також добривнині зосереджене в основному в держсекторі (близько 50% промислової продукції). Для зовнішньої торгівлі, обсяг якої коливається до 12 млрд. дол., характерний хронічний дефіцит. Експортуються бавовна, рис, риба і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, килими, шкіра і шкіргалантерея, одяг тощо. Імпорт: нафта і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, рослинні масла, чай, хімікати, добрива тощо. Провідні торговельні партнери: Японія, Саудівська Аравія, США, Великобританія, ФРН, Південна Корея.
