66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.

Офіційна назва - Королівство Іспанія (Reino de España - ісп. мова; Kingdom of Spain - англ. мова). Географічне положення - розташована на південному заході Європи, на Піренейському півострові; включає Балеарські (у т.ч.Пітіуські) в Середземному морі і Канарські о-ви в Атлантичному океані. Територія - 505,988 тис. кв. км. Населення - 47,150 млн.осіб (2010 р.). Столиця - Мадрид (Madrid) - 3,255 млн. осіб. Адміністративний поділ -17 автономних областей (regione autonomicas), які мають свій уряд і парламент, включають 50 провінцій(provincia). Офіційна мова - іспанська (кастильська). Грошова одиниця - євро=100 євроцентів. Національне свято - 12 жовтня - День Іспанської нації (1492 р.).

Членство у міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, НАТО (1982), ООН, МФЧХ, ОЕСР (1960), РЄ (1977), ЄКА, ЄМС, ЄС (1986), ЗЄС (1990).

Іспанія - парламентська монархія.  Діє конституція,  яка схвалена національним референдумом 6 грудня 1978 р. і набрала чинності 29 грудня 1978 р., із змінами  внесеними у серпні 1992 р., вересні 2011 р. З 19З9 р.  фактично в країні існувала диктатура фашистського типу; довічним  главою держави був Франсіско Франко Баамонде.  В 1969 р.  за пропозицією Франко його наступником на посту глави держави і майбутнім королем Іспанії був затверджений принц Хуан Карлос Бурбон. 22 листопада 1975 р., після смерті Франко, він вступив на королівський престол.    Конституція 1978 р. закріпила за окремими областями і національностями країни право на автономію у рамках єдиної держави: Країна Басків (1979),  Каталонія (1979),  Андалусія (1981),  Галісія (1981), Астурія (1981),  Валенсія (1982 ),  Кантабрія (1982),  Мурсія (1982),  Кастилія-Леон  (1982),  Ла-Ріоха  (1982),  Канарські острови (1982),  Арагон (1982), Кастилія-Ла-Манча (1982), провінція Наварра (1982), місто Мадрид (198З),  історична область Естремадура (198З),  Балеарські острови (198З). Главою держави є король Іспанії - ХУАН КАРЛОС I (Juan Carlos I), який має лише символічну владу. Приведений до присяги 22 листопада 1975 р. Законодавчу  владу здійснюють Генеральні кортеси (Las Cortes Generales, двохпалатний парламент), які розробляють  і приймають  закони,  що підлягають затвердженню королем, контролюють діяльність уряду. Кортеси складаються з двох палат: конгресу  депутатів (Congreso de los Diputados) і сенату  (Senado). 20 листопада 2011 р. пройшли дострокові вибори у парламент Іспанії. Конгрес депутатів складається не менш як з З00,  але  не більш як з 400 депутатів (нинішній склад - 350 депутатів),  які обираються населенням загальним прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки.  Голова Конгресу депутатів - Хесус Маріа ПОСАДА МОРЕНО (Jesús María Posada Moreno), обраний 13 грудня 2011 року. Сенат являє собою палату територіального представництва, обирається свободним, прямим і таємним голосуванням на 4 роки. Нинішній склад - 208 сенаторів.  Голова Сенату - Піо ГАРСІА-ЕСКУДЕРО МАРКЕС (Pío García-Escudero Márques), обраний 13 грудня 2011 року. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з головою уряду. Голова уряду  призначається  королем після консультацій з політичними партіями і головами  обох  палат  парламенту,  потім  кандидатура голови має бути схвалена абсолютною більшістю голосів конгресу депутатів. Голова уряду має практично президентські повноваження. Члени уряду, які є одночасно і депутатами, можуть суміщати свою діяльність на обох посадах. Нинішній уряд сформовано 21 грудня 2011 р. Голова уряду Іспанії – Маріано РАХОЙ БРЕЙ (Mariano Rajoy Brey). Політичні партії Баскська націоналістична партія - БНП (Partido Nacionalista Vasco - PNV). Заснована в 1895 р. Налічує 32 тис.  членів .  Голова – Іньїго Уркуллу РЕНТЕРІА (Snooaigo Urkullu Reinteria). Блок націоналістів Галіції – БНГ (Blogue Nacionalista Galero- BNG). Заснований в 1982 р. Лідер – Гільєрмо ВАСКЕС(Guillrrme Vazquez). Демократична   конвергенція    Каталонії   -  ДКК  (Convergencia Democratica de Catalunya - CDC).  Партія.  Заснована в 1974 р. Налічує 45,523 тис. членів (2000 р.). Голова - Жорді  ПУЖОЛЬ (Jordi Pujol). Генеральний секретар – Артур МАС  і ГАВАРРО(Artur Masi Gavarro). Демократичний  союз Каталонії - ДСК (Unio Democratica de Catalunya - UDC).  Заснована в 1931 р.  Налічує 34,2 тис. членів (1998 р.). Голова - Жосеп Антоні ДУРАН  і ЛЬЄЙДА (Josep Antoni Duran i Lleida). Ініціатива в підтримку "зелених" Каталонії – ІЗК (Iniciativa per Catalunya Verds – ICV; Initiative for Catalonia Greens - ICG). Політична партія Каталонії. Заснована в 1987 р. Голова – Жоан Саура ЛАПОРТА(Joan Saura Laporta).   Іспанська   соціалістична   робітнича   партія   -  ІСРП (Partido Socialista Obrero Espanol - PSOE).  Заснована в 1879 р.  У квітні 1978 р. з ІСРП об'єдналася Соціалістична народна партія. В січні 198З р. з ІСРП об'єдналася Партія демократичної дії,  заснована у 1982 р.  в результаті розколу Союзу демократичної дії. ІСРП налічує 551,46 тис. членів (2006 р.). Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. ХХП з'їзд відбувся 9-11 листопада 1990 р.  З'їзд відмінив традицію,  яка існувала 100 років, відповідно до якої члени ІСРП зобов'язані були входити до складу Загального союзу трудящих. У лютому 1991 р. в партію влилася Партія трудящих Іспанії, заснована в лютому 1987 р.  як Партія трудящих Іспанії- Комуністична єдність. В 2001 р. в ІСРП влилась Демократична партія "Нові ліві"(ДПНЛ). Голова ІСРП – Мануель ЧАВЕС (Manuel Chavez). Генеральний секретар ІСРП - Хосе Луїс РОДРІГЕС САПАТЕРО (Jose Luis Rodriguez Zapatero).  Друкований орган - журнал "Сосіаліста" (El Socialista). Канарська коаліція - КК (Coalicion Canaria – CC). Партійне об’єднання Канарських островів. Включає п’ять партій. Голова – Клаудіна МОРАЛЕС(Claudina Morales ,жін.). Комуністична  партія  Іспанії - КПІ (Partido Comunista de Espana PCE). Заснована 15 квітня 1920 р. З 19З9 р. перебувала у підпіллі. Легалізована  в квітні 1977 р.  Налічує 70 тис.  членів. Найвищий орган партії - з'їзд. З'їзд обирає Федеральний комітет (40 чол.). До 22 грудня 1991 р. (ХШ з'їзд КПІ) - Центральний комітет. 14 січня 1989 р. відбувся об'єднавчий з'їзд КПІ та Комуністичної партії народів Іспанії (КПНІ).  До КПІ влилась група представників КПНІ. Генеральний секретар КПІ – Хосе Луіс  СЕНТЕЛЬЯ (Jose Luis Centella).  Друковані органи – газета "Мундо  обреро"  (Mundo  Obrero)  і журнал  "Нуестра бандера" (Nuestra Bandera). Конвергенція   і cоюз  Каталонії  - КСК (Convergencia  i Unio  de Catalunya - CiUC). Заснована в 1978 р. як передвиборча коаліція. В березні 2001 р. стала конфедерацією двох партій: Демократичної конвергенції Каталонії і Демократичного союзу Каталонії. Голова – засновник - Жорді  Пужоль (Jordi Pujol). Голова – Артур МАС  і ГАВАРРО (Artur Masi Gavarro). Генеральний секретар - Жосеп Антоні ДУРАН  і ЛЬЄЙДА (Josep Antoni Duran i LLeida). Ліві   республіканці  Каталонії  - ЛРК  (Esquerra  Republicana  de Catalunya  - ERC). Заснована  в 1931  р. Голова - Жоан  ПУІГСЕРКОС і БОІКСАССА (Joan  Puigcercos i Boixassa). Народна партія - НП (Partido Popular - PP). Створена в жовтні 1976 р.  як  передвиборна коаліція профранкістських політичних організацій. На першому з'їзді в березні 1977 р. оформилась як єдина політична партія. До січня 1989 р. мала назву "Народний альянс". На IХ національному  з'їзді в січні 1989 р.  було прийнято нову програму і новий Статут партії, змінено назву партії. У березні 1989 р. у партію влилася Ліберальна партія.  Налічує 600 тис.  членів (2000 р.). Керівні органи: Керівний комітет(9 чол.) і Виконавчий комітет(60 чол.). Почесний голова - Хосе Марія АСНАР (Jose  Maria  Asnar). Голова - Маріано Рахуй БРЕЙ (Mariano Rajoy Brey).  "Нафарроа Баі" (Haвappa - Да). Блок чотирьох регіональних партій. Лідер - Патксі САБАЛЕТА(Patxi Zabaleta). "Об'єднані ліві" - ОЛ (Izquierda Unida - IU).  Коаліція політичних партій. Заснована у 1986 р. як передвиборний блок. Керівні органи: Федеральна ассамблея і Федеральна політична рада.  Генеральний координатор - Кайо ЛАРА(Cayo Lara). Союз  прогресу і демократії - СПД (Union, Progreso y Democracia - UPyD). Політична партія. Заснована у вересні 2007 р. Налічує 4 тис. членів (січень 2008 р.). Лідер – Роза Дієс ГОНСАЛЕС (Roza Diez Gonzalez, жін.).   "Еуско  Алкартасуна" - ЕА (Eusko Alkartasuna (EA) - Баскська солідарність - БС).  Баскська партія.  Заснована в 1985 р. Налічує 15 тис. членів. Голова – Пелло  УРІСАР КАРЕТКСЕ (Pello Urizar Karetxe).

Іспанія - індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвитку економіки. За обсягом промислової продукції вона посідає п'яте місце в Європі і восьме - у світі.  Промисловість  На частку промисловості припадє приблизно третина загального виробництва товарів і послуг. Приблизно 2/3 промислової продукції було вироблено обробною промисловістю, тоді як гірничодобувна промисловість, будівництво і комунальні послуги давали іншу третину.  Розвиток промисловості в 1930-х - на початку 1960-х років перебував під контролем держави. Ще в 1941 був створений Інститут національної індустрії (ІНІ) - державна корпорація, що відповідала за створення великих державних підприємств, контроль приватної промисловості і проведення протекціоністської політики. З 1959 р. економіка стала більш відкритою, а частині підприємств була надана провідна роль у розвитку промисловості. Функції ІНІ обмежувалися створенням підприємств у державному секторі економіки. У результаті темпи зростання промисловості підвищилися, що тривало до початку 1970-х років, після чого почався поступовий спад.  Вступ Іспанії в ЄС у 1986 стимулював приплив іноземних інвестицій у промисловість. Це дозволило модернізувати багато підприємств і передати більшу частину промисловості Іспанії в руки іноземних інвесторів і корпорацій.  Обробна промисловість  Багато галузей обробної промисловості мають чітку географічну локалізацію. Така важлива історично сформована галузь, як текстильна промисловість, зосереджена в Каталонії, особливо в Барселоні. Головний осередок чорної металургії - Країна Басків з центром у Більбао. Великих успіхів іспанці досягли в автобудуванні і цементній промисловості. За числом зайнятих в Іспанії виділялися такі галузі промисловості, як харчова і тютюнова (16% зайнятих); металургія і машинобудування (11%); текстильна і швейна (10%); виробництво транспортного устаткування (9%).  Гірничодобувна промисловість  Іспанія має багаті родовища міді, залізної руди, олова і піритів з високим вмістом міді, свинцю і цинку. Іспанія - один з найбільших у ЄС виробників свинцю і міді, незважаючи на те, що обсяг виробництва більшості металів, у тому числі міді, свинцю, срібла, урану і цинку поступово скорочується. Вугільна промисловість Іспанії давно перетворилася в неефективну і неприбуткову галузь.  Енергетика  Залежність Іспанії від імпорту енергоносіїв поступово збільшувалася, і в 1990-х роках за рахунок цього джерела забезпечувалося 80% енергоспоживання. Хоча з початку 1960-х років в Іспанії були виявлені кілька родовищ нафти (у 1964 була знайдена нафта за 65 км на північ від Бургоса, а на початку 1970-х років - біля Ампости в дельті Ебро), використання вітчизняних джерел енергії не заохочується. У загальному балансі виробництва електроенергії майже половина припадає на частку місцевого вугілля й імпортної нафти, 36% - на частку ядерного палива і 13% - на частку гідроенергії. Завдяки наявності великих запасів урану був розроблений план розвитку атомної енергетики. Перша АЕС була запущена в 1969, однак у 1983 через екологічні непорозуміння була введена заборона на будівництво нових АЕС.  Сільське і лісове господарство  Сільське господарство здавна було важливою галуззю економіки Іспанії. До початку 1950-х років, коли промисловість випередила його за темпами розвитку, сільське господарство було головним джерелом доходів держави. З 1970-х років різко зріс обсяг виробництва фруктів і овочів.Багато фруктів і овочів вирощується на експорт, головним чином у країни ЄС.  В країні обробляється тільки 40% земель. Близько 16% оброблюваних земель зрошуються. Луги і пасовища займають 13% території, ліси і рідколісся - 31%. Оскільки протягом сторіч у багатьох місцевостях країни ліси нещадно вирубувалися, уряд реалізував широкомасштабну програму лісовідновлення. Серед лісових культур дуже цінується корковий дуб; у даний час Іспанія посідає друге місце у світі (після Португалії) з виробництва кори коркового дерева. Приморська сосна широко використовується для отримання смоли і скипидару.  Іспанія утримує друге місце у світі з виробництва маслинової олії і третє - з виробництва вина. Плантації маслинових дерев знаходяться головним чином у латифундіях Андалузії і Нової Кастилії, а виноград вирощують у Новій і Старій Кастилії, Андалузії і східних районах країни. Цитрусові, овочі і цукровий буряк - теж важливі сільськогосподарські культури. Основна зернова культура - пшениця - вирощується на центральних плато Месети з застосуванням методів богарного землеробства.  Більша частина поголів'я худоби зосереджена у вологих північних районах країни.  Рибальство  Рибне господарство дає менше 1% товарної продукції Іспанії, але ця галузь швидко і майже беззупинно розширювалася з 1920-х років. Найбільше виловлюють сардини, хека, макрелі, анчоусів і тріски.  20-25% всього улову щорічно переробляють на консерви. Але рибоконсервна промисловість якийсь час перебувала в стані застою, внаслідок чого Іспанія втратила ринки збуту в Португалії, Японії та інших країнах. Такі фактори, як зниження імпорту листового заліза для виробництва консервних банок, підвищення цін на маслинову олію і скорочення улову сардин, стримували розвиток цієї галузі.  Транспорт і зв'язок  Внутрішня транспортна система Іспанії має радіальну структуру з великою кількістю головних автодоріг і залізничних ліній, що сходяться в Мадриді. Загальна довжина мережі залізниць - приблизно 22 тис. км, з них 1/4 електрифікованих. Головні лінії використовують широку колію; місцеві лінії, що становлять по довжині 1/6 від усієї мережі, мають вузьку колію. Наприкінці 1960-1970-х років залізниці Іспанії були істотно модернізовані: оновлений рухомий склад, поліпшені рейкова подушка і полотнище, а круті повороти і спуски знівельовані. У 1987 почалася реалізація 13-річного плану розвитку залізничного сполучення. У 1993 завдяки субсидіям від ЄС була запущена перша високошвидкісна пасажирська лінія Мадрид - Кордова - Севілья, а потім відгалуження Кордова - Малага.  Автодорожня мережа Іспанії становить 332 тис. км, з них 2/5 - з твердим покриттям. В останнє десятиліття різко збільшився парк автомобілів. Головні морські порти - Барселона, Більбао і Валенсія.  В Іспанії діють дві державні авіакомпанії - "Іберія" і "Авіадо", а також ряд невеликих приватних авіакомпаній. Компанія "Іберія" обслуговує рейси в Латинську Америку, США, Канаду, Японію, Північну Африку і країни Європи, а також внутрішні рейси. Найбільш завантаженим є аеропорт міста Пальма на о. Майорка. Інші великі аеропорти розташовані в Мадриді, Барселоні, Лас-Пальмасі (на о. Гран-Канарія), Малазі, Севільї і на о. Тенерифі.  Внутрішня торгівля  На внутрішню торгівлю припадає приблизно 17% усіх товарів і послуг країни. Однак, незважаючи на відносно велике значення внутрішньої торгівлі, рух товарів від виробників до споживачів залишається одним із основних ланок економіки. Ведеться будівництво супермаркетів і оптових ринків, але донині зберігається різкий дизбаланс між досить великою роздрібною мережею торгівлі і вузькою системою оптової торгівлі.  Зовнішня торгівля  В імпорті переважають енергоносії (головним чином нафта), машини і транспортне устаткування, чорні метали, продукція хімічної промисловості і текстильних виробів. В експорті виділяються автомобілі, трактори, мопеди, машини й електропобутові прилади; за ними йдуть продукція чорної металургії і хімічної промисловості, тканини і взуття. Продовольство становить менше 1/5 іспанського експорту, причому половина припадає на фрукти й овочі; важливе місце посідають риба, маслинова олія і вино. Основні торговельні партнери - країни ЄС (особливо Німеччина і Франція) і США.