41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.

Офіційна назва - Чеська Республіка (Česká Republika - чеськ. мова; Czech Republic - англ.  мова). Географічне положення - держава розташована у Центральній Європі. Межує з Німеччиною, Польщею, Австрією і Словаччиною. Довжина кордону - 2303 км.  Площа території - 78 864 тис. кв. км.  Чисельність населення - 10,211 млн. осіб. Столиця - Прага (Praha) - 1,165 млн. мешканців. Адміністративно-територіальний розподіл- 14 областей і столичне місто Прага.  Інші великі міста - Брно (377 тис. мешканців), Острава (318 тис.), Пльзень (165  тис.), Оломоуц (103 тис.). Офіційна мова - чеська. Релігія - переважають римо-католики (83,4%). Грошова одиниця - чеська крона = 100 геллерів Державне свято - 28 жовтня - день заснування самостійної чеської держави (1918 р.).

Членство у міжнародних організаціях - Чеська Республіка є членом Організації Об'єднаних Націй, НАТО(1999), Всесвітньої торгової організації, Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, ЄС (2004),РЄ (1993), ОЕСР (1995), ЗЄС (АЧ).

Чехія - парламентська республіка з президентською формою правління. діє конституція від 16 грудня 1992 р., набрала чинності з 1 січня 1993 р., з наступними правками у 1997, 2000, 2001, 2002, 2012 рр.

Глава держави - президент, що обирається обома палатами парламенту на  5 років (згідно зі змінами в конституції з 1 жовтня 2012 р. президент буде обиратись шляхом загального прямого і тайного голосування абсолютною більшістю голосів на 5 років). Одна й та ж особа може обиратися на цей пост не більш як на два строки поспіль.  Президент  Чеської Республіки  - Мілош ЗЕМАН, обраний 25 і 26 січня 2013 р. (перший тур пройшов 11 і 12 січня 2013 р.) в результаті другого туру президентських виборів 2012 р. Став на посаду 8 березня 2013 р. Законодавчий орган - двопалатний парламент, що складається з палати  депутатів (Poslanecka Snemovna) - 200  депутатів, і  Сенату (Senat) - 81 сенатор.  Палата депутатів обирається на основі системи пропорційного представництва на 4 роки, а сенат -  на основі мажоритарної системи строком на 6 років, при цьому  одна третина його складу оновлюється кожні два роки. При збігові певних обставин президент  може  розпустити Палату депутатів,  Сенат розпустити не можна. Сенат розглядає і приймає державний бюджет, міжнародні договори, конституційні закони, які приймаються тільки трьома п'ятими голосів. Палата  депутатів  може поставити питання про недовіру уряду за вимогою не менш як 50 парламентаріїв.Нинішня палата депутатів обрана 28-29 травня  2010 р., сенат оновлений на третину у жовтні 2012 р. Голова Палати депутатів - Мирослава НЄМЦОВА (Miroslava Nemcova, жін.).   Голова Сенату – Мілан ШТЕХ (Milan Stech). Обраний 24 листопада 2010 р. Найвищим виконавчим органом влади є уряд на чолі з головою, який підзвітний Палаті депутатів. Уряд сформовано 13 липня 2010 р.  В уряд ввійшли представники Громадянської демократичної партії (ГДП), Справи громадські (СГ), "Традиції, відповідальність і процвітання 09" (ТОП 09).   Прем’єр-міністр Чеської Республіки – Петр НЕЧАС (Petr Necas).  Політичні партії

Громадянська  демократична  партія  - ГДП  ( Obcanska demokraticka strana  - ODS).  Заснована  23 лютого 1991 р. в результаті розколу Громадянського форуму, заснованого в 1989 р. В 1996 р. злилась з Християнсько – демократичною партією.  Установчий конгрес відбувся 20 квітня 1991 р. Нараховує 17 тис. членів, має 8 регіональних організацій. Найвищий орган – конгрес, керівний орган – Виконавча рада. Голова ГДП – Петр НЕЧАС (Petr Necas). "Справи громадські" - СГ (Veci Verejne - VV). Партія. Створена у 2001 р. Голова - Радек ЙОН (Radek John). Комуністична  партія  Чехії та Моравії - КПЧМ (Komunisticka strana Cech a Moravy - KSCM)). Установчий з'їзд відбувся у березні 1990 р. На 1 з'їзді, який відбувся 13- 14 жовтня 1990 р., КПЧМ перетворено на самостійну  національну  партію,  що вийшла із підпорядкування Компартії Чехословаччини. На III з’їзді (26-28 червня 1993 р.) збережено назву партії і тим самим підтверджено її комуністичну орієнтацію. Нараховує 200 тис. членів. Найвищий орган партії - з'їзд,  який обирає Центральний комітет (ЦК) і Контрольно- ревізійну комісію.  ЦК обирає Виконавчий комітет.  Голова ЦК КПЧМ – Войтех ФІЛІП (Vojech Filip). Об’єднання за республіку - Республіканська партія Чехословаччини -ОПР-РПЧ (Sdruzeni pro republiku – Republikanska strana Ceskoslovenska – SPR-RSC). Заснована в 1989 р. Голова – Мирослав СЛАДЕК (Miroslav Sladek). Партія "зелених" (Strana  zelenych).Створена в 1989 р. Голова – Ондржей ЛІШКА (Ondrej Liska). "Традиції, відповідальність і процвітання 09"- ТВП-09" (Tradice Odpovednost Prosperita 09; Tradition Responsibility Prosperity 09). Партія. Створена у червні 2009 р. Голова - Карел  ШВАРЦЕНБЕРГ (Karel Schwarzenberg). Християнсько-демократична  унія  -  Чехословацька  народна  партія (ХДУ - ЧНП). Утворена у березні 1992 р. в результаті злиття двох однойменних партій.  Голова - Ціріл СОБОДА(Cyril Svoboda). Чеська  соціал-демократична партія - ЧСДП (Ceskoslovenska socialni demokracie - CSSD, Czech Social Democratic Party - CSDP). Колишня назва  Чехословацька соціал- демократична партія (ЧСДП).  Перейменована на з'їзді, який проходив 27-28 лютого 199З р. у м. Градец- Кралове. Початково створена 7 квітня 1878р.  27 червня 1948 р.  злилася з Компартією Чехословаччини.  19 листопада 1989 р. відновила свою діяльність як самостійна партія. Офіційно зареєстрована 9 лютого 1990 р. Є членом Соціалістичного інтернаціоналу (з травня 1990 р.). Налічує 1З тис.  членів (липень 1991 р.).  Голова- Богуслав СОБОТКА (Bohuslav Sobotka).  Видає тижневик "Право ліду".

Чехія - одна з не багатьох країн, яка за короткий час зуміла збудувати досить сильну і стабільну економіку. Серед посткомуністичних держав ця країна входить до низки лідерів за рівнем життя. Починаючи з середини ХIХ століття, Чехія стала однією з найбільш економічно розвинених країн Європи. Провідними галузями промисловості були текстильна, харчова, гірничодобувна, металургійна, машинобудівна. Після "оксамитової революції" 1989 року у країні відбулися широкомасштабні економічні реформи, в основі яких лежала ваучерна приватизація підприємств, залучення іноземних інвесторів, лібералізація цін та зовнішньої торгівлі, девальвація чеської крони. У результаті проведення реформ зросло промислове виробництво, збільшилися темпи інвестицій. Економіка Чехії базується на принципах відкритого вільного ринку. За оцінками спеціалістів легальна державна система, що приваблює іноземних інвесторів надійними гарантіями цілісності їх вкладень, розвинена інфраструктура, кваліфікована і дешева (за європейськими мірками) робоча сила а також низка інших критеріїв створюють передумови швидкого розвитку економіки Чехії. Промисловість Промисловість є найрозвиненішим і найважливішим сектором економіки Чехії. Вона становить 40 відсотків національного прибутку.  Стабільно працюють підприємства харчової промисловості, електротехнічної, лакофарбової, побутової хімії, авіаційної, автомобільної промисловості. Провідна роль в економіці Чехії належить обробній промисловості та машинобудуванню. Зокрема, виробництву автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т. д.  Металообробка, електротехнічна, хімічна, текстильна і швейна промисловість досить розвинені в Чехії. Чеська промисловість оснащена сучасним обладнанням і кваліфікованою робочою силою.  Сільське господарство Сьогодні Чехія вважається найбагатшою в Центральній Європі, найбільш промислово розвиненою країною з найменшою долею сільського господарства у валовому внутрішньому продукті.   Традиційно розвинене молочне і м'ясне тваринництво, рослинництво, рибальство, виноробство і пивоварна галузь. Сільське господарство Чехії має достатньо високий рівень автоматизації та механізації, повністю забезпечує осн6овні потреби країни в продукції землеробства і тваринництва а також експорт в країни ЄС , Словаччину та СНД.  Зовнішня торгівля Заходи з лібералізації зовнішньої торгівлі та залучення вагомих іноземних інвестицій суттєво покращили збалансованість зовнішньоторговельного обороту і структуру експорту. Головну частину експорту складають будівельні матеріали, ліс та металовироби, транспортне, медичне обладнання, вироби текстильної промисловості, меблі, швейні вироби та взуття. В основному експортними партнерами Чехії є країни Європейського Союзу, (63%, з них 43% - належить Германії).  Поліпшення структури експорту виявилося перш за все у збільшенні частки машинотехнічної продукції, з'явився також принципово новий напрямок - експорт ліцензій і будівництво на їх основі промислових об'єктів за кордоном. Одна з головних статей прибутку чеського бюджету - туризм. Значна частина всього імпорту Чехії надходить з країн Європейського союзу та Європейської зони вільної торгівлі, дещо менше - з країн колишнього Радянського Союзу і лише 6 відсотків - з країн "третього світу". Імпортується насамперед нафта, природний газ, напівфабрикати для чеської промисловості.  Інвестиції Залучення інвестицій - складова частина економічної політики країни. Для стабілізації розвитку економіки керівництво Чехії вжило низку заходів, спрямованих на підняття промислового виробництва, збільшення інвестиційного потоку і зростання експорту. Зокрема, створено режим максимального сприяння надходженню інвестицій в економіку країни. Скажімо, інвестори, котрі вкладають більше 10 млн. доларів, звільняються від податків на 10 років, отримують гранти за кожне новостворене робоче місце, мають право неоподатковуваного ввезення обладнання. Окремі пільги передбачені також для компаній, що планують довгострокові інвестиції. Залучення іноземних інвестицій у чеські підприємства зазвичай пов'язане не лише із забезпеченням фінансових вкладень у нове обладнання, машини, будівлі і т.д., але й у нові технології і маркетингові "ноу-хау". Все це сприяє швидкому і якісному процесу реструктуризації підприємств. В результаті на території республіки працює майже 150 тисяч іноземних компаній. Найбільше інвестицій спрямовано в галузі транспорту і зв'язку, виробництва транспортного обладнання, будівництва. Завдяки масивному притоку інвестицій зміцнилася чеська крона.

  Стан економічного розвитку Чеської Республіки (2010 р.)  Економіка: частка промисловості в економіці країни – 40,2%, сфери послуг – 56,4%, сільського господарства – 3,4%. Головні галузі промисловості – металургія, металообробка, верстатобудування, ядерне машинобудування, виробництво автомобілів, електричного обладнання, телерадіоапаратури, комп’ютерів, обладнання для телекомунікацій, хімічна промисловість та виробництво пластмас, фармацевтика, виробництво медичного обладнання, оборонна промисловість, авіаційна промисловість, виробництво споживчих товарів, інформаційні технології. У сільському господарстві діє 584 кооперативи, 29 404 індивідуальні господарства, 2 154 торговельні компанії. Основні галузі – вирощування зерна, цукрових буряків, картоплі, рапсу, овочів і фруктів, виноградарство, тваринництво, птахівництво. Соціально-економічна ситуація в ЧР протягом 2010 року характеризувалася подальшим пожвавленням економічного життя в країні, поступовим подоланням наслідків світової фінансово-економічної кризи, які особливо негативно позначилися на чеській економіці у другому кварталі 2009 року. Так, у 2010 році ВВП зріс на 2,5 відсотка у порівнянні з відповідним періодом 2009 року. Виробництво промислової продукції у 2010 році зросло на 10,5 відсотка проти відповідного показника 2009 року, однак цей показник був нижчим, ніж у 2007 та 2008 роках (відповідно на 6,3 відсотка і 4,6 відсотка). Прибутки промислових підприємств підвищилися на 10,1 відсотка. Найвищими темпами зростало виробництво автомобілів та причепів до них, машин і обладнання, металічних конструкцій та виробів. Водночас скоротилися темпи зростання виробництва одягу. Обсяги будівельної продукції у 2010 році скоротилися на 7,8 відсотка, в т.ч. у наземному будівництві – на 8,4 відсотка, інженерних спорудах – на 6,7 відсотка. Кількість квартир, будівництво яких було започатковано у четвертому кварталі, знизилася на 72,7, кількість квартир, зданих в експлуатацію, – на 5,6 відсотка. Згадана негативна тенденція посилилася у січні 2011 року, коли обсяги будівельної продукції скоротилися на 14,6 відсотка. Було започатковано будівництво 2172 квартир, що 0,8 відсотка менше, ніж у відповідному періоді 2009 року, кількість квартир, завершених будівництвом, становила 4982 (на 16,5 відсотка менше за минулорічний показник). Протягом 2010 року відбулося певне пожвавлення споживання домашніми господарствами. Прибутки у роздрібній торгівлі зросли на 3,5 відсотка. Найбільший вплив на зростання цього показника мала значна кількість автомобілів, придбаних підприємцями, які скористалися деякими протикризовими заходами Уряду, насамперед, податковими вигодами. Прибутки у сфері послуг зросли на 0,2 відсотка, що, за оцінкою експертів, пов’язано з традиційним уповільненим реагуванням цього сектору на циклічний розвиток економіки. Станом на 1 січня 2011 року у порівнянні з 1 грудня 2010 року рівень безробіття в ЧР зріс на 1 відсоток і становив 9,6 відсотка. За оцінкою експертів, це стало результатом взаємодії кількох факторів: сезонність у деяких виробничих сферах (сільське господарство, будівництво, туризм), зниження купівельної сили населення внаслідок економічної кризи, що у свою чергу призвело до скорочення кількості малих і середніх підприємців, а також ремісників, тощо.  Середня заробітна плата у 2010 році досягла суми 23219 крон. Разом з тим майже дві третини працівників мають заробітну плату меншу, ніж наведена вище сума середньої зарплати.  Міра інфляції (приріст середнього індексу цін за останні 12 місяців проти середнього показника 12 попередніх місяців) становила у грудні 2010 року 1,5 відсотка, що є третім найнижчим показником річної міри інфляції починаючи з 1989 року. У січні 2011 року міра інфляції становила 1,6 відсотка. Слід особливо наголосити на тому, що виходу з кризи чеській економіці істотно сприяв позитивний розвиток зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Так, чеський експорт у 2010 році зріс на 17,7 відсотка, імпорт – на 20,3 відсотка. Позитивний зовнішньоторговельний баланс становив 124,5 млрд. крон (на 25, млрд.. крон менше, ніж у 2009 році). Значною мірою це було пов’язано із зростанням попиту на автомобілі у Німеччині, Словаччині, мотивованому протикризовими заходами урядів, а також у Росії (протягом третього кварталу їх було експортовано на суму 56 млрд. крон). Протягом січня 2011 року чеський експорт зріс на 27,0 відсотка.  Прямі іноземні інвестиції в економіку країни у третьому кварталі 2010 року становили 98,9 млрд. крон, що є найвищим показником, починаючи з першого кварталу 2007 року. Зовнішня торгівля: У товарній структурі експорту традиційно переважають машини та транспортні засоби, імпорту – енергоносії, хімічні продукти, сировина, обладнання, машини, різні промислові вироби. В географічній структурі експорту перевага належить країнам з розвиненою ринковою економікою (90%), передусім, членам Євросоюзу (найбільші торговельні партнери – Німеччина, Франція, Словаччина, Австрія, Британія). Імпорт також припадає головним чином на розвинуті ринкові економіки (79%). Водночас відбувається стрімке зростання імпорту з Китаю. Найкращою залишалася ситуація у зовнішній торгівлі з країнами – членами ЄС, зокрема Німеччиною, Польщею, Італією, Словаччиною, Великою Британією, Францією, Іспанією, Австрією та Нідерландами.    У 2010 році найбільш позитивний зовнішньоторговельний баланс Чехія мала з Німеччиною, Словаччиною та Великою Британією, найвищий дефіцит – у торгівлі з Китаєм, Росією та Японією. Транспорт: довжина залізниць – 9572 км, шосе з твердим покриттям – 129 338 км, автомагістралей – 605 км; кількість легкових автомобілей – 4,04 млн., кількість автомобілей на 1000 чол. – 394,7. Аеропорти – Прага, Брно, Карлові Вари. Територією ЧР проходять чотири загальноєвропейські транспортні коридори. Засоби інформації, зв’язок – за даними Freedom house, чеська преса має статус вільної, свобода преси гарантується Конституцією, що на практиці було захищено низкою судових рішень. Кількість стаціонарних телефонів – 4,59 млн., телефонних ліній на 1000 чол. – 448,44, мобільних телефонів – 10,34 млн., в т. ч. на 1000 чол. – 1010,21, персональних комп’ютерів – 3,15 млн., в т. ч. на 1000 чол. – 307,75, переважна більшість комп’ютерів підключена до мережі Інтернет, доступної 80 % населення. Міжнародний рейтинг: у січні 2011 року міжнародне рейтингове агентство Standart & Poor’s підтвердило рейтинг довготермінових валютних зобов’язань Чехії на ступені «А плюс», що є найвищим можливим рейтингом. Тобто чеська економіка є конкурентоздатною та диверсифікованою, такою, що спроможна подолати ризики у валютній сфері. Рейтинги довготермінових та короткотермінових зобов’язань у національній валюті агентство також залишило без змін – відповідно на ступенях «А плюс».  Рейтинги агентства Standart & Poor’s є найбільш важливою оцінкою фінансової ситуації у будь-якій країні, якими керуються усі великі інвестори при розгляді питання щодо надання позики тому чи іншому урядові. Міжнародне (багатостороннє) співробітництво: Чеська Республіка є членом ООН, НАТО (1999 р.), ЄС (2004 р.), ОБСЄ, СОТ, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, ОЕСР та багатьох інших міжнародних організацій. З 1 січня до 1 липня 2009 р. Чехія головувала в Євросоюзі. У 2010 р. контингенти ЗС ЧР беруть участь у наступних міжнародних  миротворчих та інших воєнних операціях за кордоном:операції НАТО в Косово (KFOR) – загальна чисельність контингенту до 550 осіб; операції НАТО в Афганістані (ISAF) – до 600 осіб. Відносини ЧР із сусідніми країнами та країнами регіону – передусім, членами ЄС, дружні і стабільні, стратегічний характер має партнерство з США, налагоджене тісне співробітництво в рамках „Вишеградської четвірки” з Польщею, Словаччиною, Угорщиною. Істотних проблем або територіальних спорів з країнами регіону немає. Інвестиційне співробітництво між Україною та Чехією (2010 р.) (За даними Держкомстату України) На сьогодні інвестиції Чехії у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України становлять 0,2 відсотка. Станом на 1 січня 2011 року Чеська Республіка інвестувала в українську економіку 74,93 млн. дол. США, що на 4,86 млн. дол. США менше у порівнянні з показниками, зафіксованими у січні того ж року.  Незначний відтік прямих чеських інвестицій з України був, насамперед, пов’язаний з наслідками світової фінансової та економічної кризи. Кількість підприємств з чеським капіталом, які функціонують на території України, залишилася незмінною – 432. Наразі на території ЧР не зареєстровано жодного підприємства з українським капіталом.