- •11. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •21.Козацькі повстання 1620-1630-х рр..
- •22. Причини, рушійні сили та характер Української національної революції XVII ст..
- •23. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •24. Політика уряду і. Виговського.
- •25. Україна у добу Руїни.
- •26. Політика уряду п.Дорошенка.
- •27.Україна у добу і.Самойловича.
- •29. Діяльність уряду і. Мазепи.
- •30. Національно-визвольна боротьба в Правобережній Україні у другій половині хvіі-хvш ст.
- •31. Еміграційна діяльність гетьмана п. Орлика.
- •Запорізька Січ у XVIII ст.
- •Києво-Могилянська Академія XVII-XVIII ст.
- •34. Діяльність урядів і. Скоропадського, п. Полуботка та д. Апостола.
- •35. Ліквідація української державності у другій половині XVIII ст.
- •36. Діяльність "Руської Трійці" у контексті українського національного відродження в Галичині.
- •37. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •38. Громадівський рух в Наддніпрянській Україні у XIX ст.
- •39. Соціально - економічні реформи 60-70-хроків XIX ст. В Наддніпрянській Україні.
- •40. Українські політичні партії наприкінці XIX- на початку XX ст.
- •42. Україна в роки Першої світової війни.
- •43. Діяльність Української Центральної Ради у 1917 р.
- •44. Українсько - більшовицька війна 1917-1918 рр.: причини, обставини, наслідки.
- •45. Українська Держава п Скоропадського.
- •46. Селянський повстанський рух на чолі з н. Махном 1918.
- •47. Діяльність Директорії унр.
- •48. Західноукраїнська Народна Республіка.
- •49. Становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.). Політика "воєнного комунізму".
- •50. Нова економічна політика 1920-х років.
- •51. Колективізація кінця 1920-х - початку 1930-х в Україні та її наслідки.
- •52. Культурне і суспільне життя в радянській Україні у 1920 - 1930 роках. Сталінські репресії.
- •54. Радянсько-німецький альянс 1939 р. Та його значення для України.
- •55. Україна в умовах німецької окупації часів Другої світової війни.
- •56. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні в другій половині
- •1940-Х-у 1950-х роках.
- •57. Процеси лібералізації культурного життя України в 50-х - в першій половині.
- •58. Культурне і суспільне життя в Україні у 1970-х - першій половині 1980-х років.
- •59. Національно - державне відродження України наприкінці 80-х - на початку 90-х років XX ст.
- •60. Українська діаспора.
44. Українсько - більшовицька війна 1917-1918 рр.: причини, обставини, наслідки.
У листопаді 1917 р. більшовики почали готувати нове повстання, але 30 листопада війська УЦР роззброїли і відправили до Росії солдатів тих військових частин, що підтримували більшовиків. 4 грудня в Києві розпочав роботу Всеукраїнський з'їзд рад, на якому переважали прихильники Центральної ради. У більшовиків не було можливості вплинути на рішення з'їзду, їхні делегати демонстративно залишили Київ.
Ультиматум Раднаркому і початок війни
з Центральною Радою
4 (17) грудня 1917 р. Раднарком поставила Центральній раді ультиматум: більшовики визнають існування УНР лише в тому випадку, якщо Центральна рада визнає владу більшовиків на території України. Сама УЦР повинна була припинити свою діяльність. Генеральний секретаріат відмовився виконати вимоги ультиматуму. 5 (18) грудня Раднарком оголосив війну Центральній раді. 8 грудня було захоплено Харків, вторгнення розпочалося і на території Чернігівщини.
Проголошення в Харкові радянської влади
Більшовики прагнули створити видимість законності своїх дій. До Харкова прибули з Києва більшовики — делегати Всеукраїнського з'їзду рад, які залишили його через небажання співпрацювати з делегатами від інших політичних партій. Разом з делегатами з'їзду рад Донецького і Криворізького регіонів (він почав роботу в Харкові 9 грудня) вони організували «альтернативний» Всеукраїнський з'їзд рад, який не мав права ухвалювати рішення від імені рад усієї країни: на ньому були представлені тільки ради міст сходу України. Це не бентежило більшовиків: 12 (25) грудня з'їзд проголосив установлення в Україні радянської влади. Щоб підірвати вплив Центральної ради і дезорієнтувати недосвідчених у політиці селян і робітників, більшовики зберегли назву держави — Українська Народна Республіка. Уряд більшовицької УНР одержав назву Народний секретаріат.
Проголошення радянської влади в Україні означало, що більшовики не тільки здійснюють збройну інтервенцію, а й розв'язують громадянську війну.
Похід більшовицьких військ на Київ
Більшовицькі війська на чолі з Михайлом Муравйовим і Володимиром Антоновим-Овсієнком швидко просувалися вперед. Основні бої розгорталися уздовж залізниць, контроль за якими забезпечував швидке перекидання військ. На початку війни війська Ради і більшовиків були приблизно однаковими за чисельністю, але українська армія підпала під руйнівний вплив більшовицької пропаганди: багато солдатів (вихідців із селян) не бачили сенсу в боротьбі проти більшовиків, які обіцяли мир і землю. Частина бійців просто дезертирувала з армії, частина перейшла на бік більшовиків, частина займала нейтральну позицію і вичікувала результатів боротьби. Лише ті військові частини, які були патріотично налаштовані, билися завзято (Гайдамацький кіш, Галицький курінь січових стрільців). Більшовики захопили Полтаву, Катеринослав і наблизилися до Києва. М. Муравйов обіцяв жорстоко розправлятися з усіма ворогами більшовизму.