- •11. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •21.Козацькі повстання 1620-1630-х рр..
- •22. Причини, рушійні сили та характер Української національної революції XVII ст..
- •23. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •24. Політика уряду і. Виговського.
- •25. Україна у добу Руїни.
- •26. Політика уряду п.Дорошенка.
- •27.Україна у добу і.Самойловича.
- •29. Діяльність уряду і. Мазепи.
- •30. Національно-визвольна боротьба в Правобережній Україні у другій половині хvіі-хvш ст.
- •31. Еміграційна діяльність гетьмана п. Орлика.
- •Запорізька Січ у XVIII ст.
- •Києво-Могилянська Академія XVII-XVIII ст.
- •34. Діяльність урядів і. Скоропадського, п. Полуботка та д. Апостола.
- •35. Ліквідація української державності у другій половині XVIII ст.
- •36. Діяльність "Руської Трійці" у контексті українського національного відродження в Галичині.
- •37. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •38. Громадівський рух в Наддніпрянській Україні у XIX ст.
- •39. Соціально - економічні реформи 60-70-хроків XIX ст. В Наддніпрянській Україні.
- •40. Українські політичні партії наприкінці XIX- на початку XX ст.
- •42. Україна в роки Першої світової війни.
- •43. Діяльність Української Центральної Ради у 1917 р.
- •44. Українсько - більшовицька війна 1917-1918 рр.: причини, обставини, наслідки.
- •45. Українська Держава п Скоропадського.
- •46. Селянський повстанський рух на чолі з н. Махном 1918.
- •47. Діяльність Директорії унр.
- •48. Західноукраїнська Народна Республіка.
- •49. Становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.). Політика "воєнного комунізму".
- •50. Нова економічна політика 1920-х років.
- •51. Колективізація кінця 1920-х - початку 1930-х в Україні та її наслідки.
- •52. Культурне і суспільне життя в радянській Україні у 1920 - 1930 роках. Сталінські репресії.
- •54. Радянсько-німецький альянс 1939 р. Та його значення для України.
- •55. Україна в умовах німецької окупації часів Другої світової війни.
- •56. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні в другій половині
- •1940-Х-у 1950-х роках.
- •57. Процеси лібералізації культурного життя України в 50-х - в першій половині.
- •58. Культурне і суспільне життя в Україні у 1970-х - першій половині 1980-х років.
- •59. Національно - державне відродження України наприкінці 80-х - на початку 90-х років XX ст.
- •60. Українська діаспора.
46. Селянський повстанський рух на чолі з н. Махном 1918.
Селяни вкрай негативно ставилися до аграрної політики П. Скоропадського і вже влітку почалися великі повстання проти гетьмана. Кілька десятків тисяч селян повстали на Київщині. Повстання зазнало поразки, але частина повстанців відступила на північ, у т. зв. «нейтральну зону», де не могли розташовуватися ні німецькі, ні більшовицькі війська. З повстанців сформувалися два полки, якими керували командири-більшовики. В Катеринославської губернії з вересня 1918 р. діяли загони на чолі з Н. Махном. Повстанці схилялися до ідей анархізму, вони виступали за відновлення рад і розподіл землі поміщиків між селянами. Ради повинні були мати всю повноту влади на місцях і зовсім не підпорядковувалися центральному уряду. Махновський рух залучав багатьох селян до своїх лав і дуже швидко збільшувався.
47. Діяльність Директорії унр.
Створена 14 листопада 1918 р. на підпільному засіданні Українського Національного Союзу в Києві, як міжпартійних соцпартій України (політичний керівник — В. Винниченко, військовий — С. Петлюра). Директорія домоглася нейтралітету німців і за допомогою корпуса стрільців під командуванням Е. Коновальца розгромила 18 листопада 1918 р. війська гетьмана Скоропадського в 30 км південніше Києва. У середині грудня Скоропадський, зрозумівши безнадійність ситуації, відрікається від влади на користь Директорії й біжить у Німеччину.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ Носила закономірно суперечливий характер: видала закон про ліквідацію приватної власності на землю, але не могла його реалізувати, забороняючи самовільний розділ землі; уникаючи беззаконня, залишила в недоторканності польські маєтки на Україні; у січні 1919 р. провела вибори в парламент («Трудовий конгрес»), але реальної законодавчої влади створити не могла; оголосила про об'єднання ЗУНР із УНР («Злука»), але через гостру класову боротьбу в обох державах об'єднання України залишилося на папері;
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ а) Відносини із Сов. Росією: ворожість друг до друга; підтримка супротивників один одного (Росія — Радянську Україну, Директорія — прагнула до союзу з білогвардійцями), відкрита війна один з одним (січень--лютий 1919 р.). б) Відносини з Антантою після поразки Німеччини - прагнення ввійти під заступництво Антанти.
ставка Антанти (особливо Франції) на Польщу (противага Німеччини й Денікіна («єдина Росія»), що робило для Антанти інтереси Директорії другорядними після польських і білогвардійських.
Висновок: влада Директорії була нестійкої, через суперечливий характер внутрішньої й зовнішньої політики, чим і скористалася Сов. Росія в січні 1919 р., захопивши територію УКР; офіційно Директорія була ліквідована 20 листопада 1920 р. указом Петлюри, що присвоїли собі всього її повноваження.