- •1. Виникнення, основні етапи та напрямки розвитку економічної теорії.
- •2.Предмет економічної теорії
- •3. Еконмічні закони та категорії.
- •5. Теорії вартості і теорії грошей. Природа сучасних грошей
- •6. Закон вартості та його функції. Вартість і ціна.
- •7. Кредит як засіб капіталовкладень і як засіб збільшення платоспроможного попиту населення. Відсоток.
- •8. Економічна система та її основні структурні елементи.
- •9. Економічний зміст та право власності. Багатоманітність форм власності.
- •10. Одержавлення та роздержавлення, приватизація власності.
- •11. Еволюція економічної системи капіталізму. Особливості сучасного стану капіталізму.
- •12. Проблеми переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки.
- •13. Сутність, структура і функції ринку.
- •14. Створення і роль ринкової інфраструктури. Біржа.
- •15. Демонополізація економіки,її суть та основні напрями. Антимонопольне законодавство та антимонопольна політика.
- •16. Валовий внутрішній продукт: структура, методи обчислення та шляхи оптимізації.
- •39. Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності. Інтерпретації капіталу.
- •42. Час і швидкість обороту капіталу. Вплив швидкості обороту капіталу на процес самозростання капітальної вартості. Поточна і майбутня вартість капітальних благ.
- •43. Ринок праці: суть, функції, регулювання. Трудові відносини та їх трансформація.
- •48. Конкуренція і формування ціни виробництва. Ціна рівноваги. Досконала і недосконала конкуренція і монопольна ціна
- •49. Методи ціноутворення в маркетинговій стратегії фірми. Типи ринків і політика ціноутворення.
- •50. Аграрні відносини, їх специфіка і місце в економічній системі. Власність на землю.
- •51. Рентні відносини та форми земельної ренти. Ціна землі.
- •52. Державне регулювання агропромислового виробництва.
- •53. Апк, його функції та структура.
- •54. Поняття світового господарства та його еволюція
- •55. Інтеграційні процеси в сучасному світі й утворення регіональних економічних організацій у світовому господарстві.
- •56.Роль і місце у світовому господарстві країн «першого», «другого» і «третього» світу. Зовнішньоекономічна стратегія України.
- •57. Світогосподарські зв’язки: сутність ті основні тенденції розвитку на сучасному етапі.
- •58. Сутність і основні тенденції розвитку світових валютно-фінансових відносин.
- •59. Валютний ринок. Котирування валют. Біржова торгівля валютою.
- •61. Міжнародні кредитні відносини. Міжнародний ринок позичкового капіталу.
- •62. Економічні ресурси та їх використання. Крива виробничих можливостей та вибір альтернатив використання ресурсів.
- •63. Причини виникнення ринкової економіки и принцип «невидимої руки».??
- •64. Кредитна система держави: суть, структура і особливості в Україна.
- •65. Зовнішньоторгівельний баланс.
- •66. Роль і місце у світовому господарстві країн з розвиненою ринковою економікою та країн, що розвиваються.
12. Проблеми переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки.
Матеріальною основою переходу від однієї системи до іншої є зміна форм власності. В основі ринкових систем є приватна форма власності, неринкових -суспільна форма власності. Тому на етапі переходу від командно-адміністративної до ринкової системи господарювання обов'язковою умовою є здійснення процесу приватизації.
На перехідному етапі від адміністративно-командної системи до ринкової і необхідно поступово змінювати економічні відносини і відповідно певні типи макроекономічного планування .
Директивне (адміністративно-командне) планування має такі ознаки: власність засобів виробництва є державною; план втілює державну стратегію і пріоритети в розподілі ресурсів і доходів визначенні темпів економічного росту; виконання планів обов'язкове, державне управління за допомогою економічних стимуляторів; відсутня автономія підприємств, що виключає прийняття їх рішень при плануванні.
Індирективне планування: має місце державна власність на засоби виробництва; державне управління реалізує в планах свою стратегію і пріоритети; для розподілу ресурсів використовуються економічні регулятори (ціни, ставки, проценти, податки, кредити, валютні курси і т.д.); за невиконання плану не накладаються адміністративні стягнення, а застосовуються економічні санкції (не нараховуються премії, регулюється виділення ресурсів); вводяться бюджетні обмеження.
Регулятивне планування: існує змішана економіка (державна і приватна власність); активний вплив на функціонування приватного сектору (в умовах розподілу держресурсів і узгодження діяльності підприємств); виконання плану регулюється економічними важелями (договорами); автономне господарювання керівників приватних і державних підприємств; співіснують план і ринок, компенсуючи помилки один одного.
Індикативне планування: вихідною точкою є змішане господарство, змінюється мета планування; планові документи містять лише загальні контури державного прогнозу про бажаний розвиток економіки, а також включають рішення про державні витрати і капіталовкладення; прямим завданням плану є координація використання державних ресурсів; виявляє вплив на приватний сектор через попит, через його стимулюючий (обмежуючий) характер; план виконує підпорядковану роль при ринку.
Дослідженням встановлено, що в умовах 100%-ної державної власності використовується директивне планування, 75%-ної - індирективне, 50%-ної -регулятивне, 25%-ної державної власності - індикативне планування. При відсутності державної власності існує чиста ринкова економіка.
В історії нашої держави директивне планування функціонувало з 1935 року (початку повного одержавлення економіки) до 1993 року (початку проголошення процесу переходу до ринкової економіки). При цьому було здійснено перехід до індикативної форми планування (обминувши індирективне і регулятивне) на початку процесу приватизації (Державна програма приватизації державної власності була прийнята в травні 1992 року). Внаслідок порушення умов поступового переходу від командно-адміністративної до ринкової системи господарювання Україна опинилася в економічній кризі.