Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры экономика.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
295 Кб
Скачать
☆

50. Аграрні відносини, їх специфіка і місце в економічній системі. Власність на землю.

Аграрні відносини - це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Особливості: Найважливіша- що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля,друга,що земля є предметом праці і водночас засобом виробництва.

Земля - перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місцерозташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо.

Процес виробництва, технологічні операції в аграрній сфері тісно переплітаються з природними процесами, органічно комбінуючись у процесі створення споживчої вартості. Основні фактори сільського господарства наведені на рис.

Суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі є :

  • суспільство в цілому в особі держави;

  • сільськогосподарські підприємства;

  • індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції (фермери, сімейно-індивідуальні господарства).

Взаємодія суб'єктів аграрних відносин є основою економічних відносин у цьому секторі. Ці суб'єкти вступають в економічні відносини не лише між собою, а й з представниками інших галузей і суспільством в цілому. Отже, аграрні відносини є складовою загальної системи економічних відносин суспільства.

Характер і особливості аграрних відносин визначаються насамперед формою власності на землю як основний засіб виробництва. У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми як ( державна,муніципальна ( комунальна), приватна.)

Наявність різних форм власності на землю і землекористування є основою багатоукладності сільського господарства.

Власність на землю - належність фізичній особі, юридичній особі, територіальній громаді чи державі земельної ділянки на праві володіння, користування та розпорядження нею.

Право власності на землю є досить спірним, але застосовується майже повсюдно. Так як кількість землі на планеті обмежена, а населення, для якого земля є життєво необхідним ресурсом, постійно зростає, неминуче виникають конфлікти, пов'язані з земельними відносинами.

В більшості випадків виникнення права власності на конкретну земельну ділянку у однієї особи означає припинення права власності на цей об'єкт у іншої особи. Тому одні й ті ж юридичні факти можуть виступати одночасно підставами і виникнення, і припинення права власності на земельну ділянку.

Земля з точки зору права розглядається двояко:

  • земля як природний об'єкт і природний ресурс

  • земля як земельна ділянка

Обидва поняття є об'єктами земельних відносин і регулюються земельним законодавством (земельним правом). Конституція України визначає, що власником землі в державі є народ.