- •1. Загальні засади психодіагностики
- •1.1. Зародження і становлення психодіагностики як науки
- •Донаукове використання психодіагностичних процедур
- •Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.
- •1.2. Предмет і завдання психодіагностики
- •Сутність психодіагностики як науки
- •Психологічне оцінювання у психодіагностиці
- •Завдання загальної психодіагностики
- •Сутність методології, методу, методики психодіагностики
- •Психодіагностичний метод
- •1.3. Характеристика психодіагностичного методу
- •1.4. Тест як основний психодіагностичний інструмент
- •Класифікація і характеристика тестів
- •Об'єктивні методики
- •Тести особистості
- •Тести інтелекту
- •Суб'єктивні методики
- •Особистісні та спеціальні опитувальники, анкети, інтерв'ю
- •Проективні методики
- •Тести, орієнтовані на статистичну норму
- •Критеріально-орієнтовані тести (кОрТ)
- •Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести
- •Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів
- •2. Психометричні основи психодіагностики
- •2.1. Психодіагностичні і психометричні процедури
- •Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
- •Психодіагностичний процес
- •Збирання даних
- •Перероблення та інтерпретація інформації
- •Прийняття рішень
- •Загальна і диференційна психометрія
- •Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал
- •Процентильна шкала
- •Відсоткова рангова шкала
- •Статистичні шкали
- •Номінальна шкала
- •Порядкова рангова шкала
- •Шкала інтервалів
- •Шкала відношень (пропорцій)
- •2.2. Психометрія у структурі й психодіагностичних методів
- •Технологія конструювання тесту
- •Визначення кількості завдань (специфікація тесту)
- •Розроблення завдань
- •Оформлення тесту
- •Розроблення інструкції
- •Пілотажне дослідження
- •Аналіз завдань
- •Адаптація діагностичних методів
- •Надійність тестів, її обчислення
- •Визначення коефіцієнта надійності
- •Надійність окремих пунктів
- •Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки
- •Змістова валідність
- •Критеріальна валідність
- •Конструктна валідність
- •Послідовність перевірки валідності
- •Стандартизація і норми тестових показників
- •2.3. Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях
- •Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
- •Оцінювання розподілу емпіричних даних
- •Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
- •Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента
- •Статистична значущість і статистичний критерій
- •3. Психодіагностика інтелекту
- •3.1. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
- •Основні підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Генетичний підхід
- •Процесуально - діяльнісний підхід
- •Інформаційний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •Моделі структури інтелекту
- •Модель ч.-е. Спірмена
- •Модель л.-л. Терстоуна
- •Модель Дж.-п. Гілфорда
- •Модель р.-б. Кеттела
- •Інші ієрархічні моделі інтелекту
- •3.2. Характеристика тестів діагностування інтелекту
- •Тести для діагностування соціального інтелекту
- •Тести для діагностування емоційного інтелекту
- •Тести для психодіагностування креативності
- •4. Методи діагностування особистості
- •4.1. Загальні підходи до діагностування особистості
- •Особистість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Особистісні риси як психодіагностична категорія
- •4.2. Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості
- •Теорія рис особистості р.-б. Кеттела
- •Внесок г.-ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості
- •Тест ммрі як діагностичний інструмент вивчення особистості
- •Оцінні шкали (і, г, к)
- •Базисні (клінічні) шкали
- •Основні типи профілів
- •Оброблення отриманих матеріалів
- •Процедура обстеження
- •Модель "Великої п'ятірки"
- •Дослідження індивідуальних випадків
- •5.1. Проективна діагностика як метод вивчення внутрішнього світу
- •5. Діагностування внутрішнього світу особистості
- •Сутність проекції у психології та психодіагностиці
- •Проективні методики діагностування особистості
- •Проективні методики дослідження особистості
- •5.2. Діагностування самосвідомості особистості
- •Самосвідомість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Методики діагностування самосвідомості
- •Стандартизовані самозвіти
- •Контрольні списки
- •Нестандартизовані самозвіти (вільні самоописи)
- •Ідеографічні техніки
- •Рефрактивні техніки (метод керованої проекції)
- •5.3. Діагностування спонукальної сфери особистості
- •Теоретичні підходи до аналізу мотивації
- •Психофізіологічний підхід
- •Психологічний підхід
- •Соціально-психологічний підхід
- •Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування
- •5.4. Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості
- •Теоретичне підґрунтя вивчення ціннісної сфери
- •Методи діагностування системи цінностей особистості
- •6. Нетестові методи у психодіагностиці
- •6.1. Спостереження як метод психологічного дослідження
- •Сутність і види спостереження
- •Послідовність здійснення наукового спостереження
- •6.2. Опитувальні методи у психодіагностиці
- •Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу
- •Послідовність проведення інтерв'ю
- •Телефонне опитування
- •Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу
- •Композиція анкети
- •Види анкетування
- •6.3. Експертне оцінювання у психологічному дослідженні
- •Сутність експертного оцінювання
- •Послідовність експертного оцінювання
- •6.4. Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження
- •Контент-аналіз у психодіагностиці
- •Послідовність контент-аналізу
- •7. Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку
- •7.1. Психодіагностичне дослідження дітей, підлітків та юнаків
- •Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку
- •Діагностування готовності дітей до школи
- •Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)
- •Особливості психодіагностування підлітків та юнаків
- •7.2. Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.
- •Психологічна характеристика дорослості
- •Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей
- •Короткий термінологічний словник
- •Література
Технологія конструювання тесту
При конструюванні тестів (методик) слід дотримуватися загальних вимог, а на практиці зважати на специфіку кожного з них. При конструюванні особистісних опитувальників використовують дедуктивну (змістову), індуктивну й екстернальну стратегії.
Дедуктивна (змістова) стратегія ґрунтується на теоретичних уявленнях про особистість, її структуру і функціонування. Розробник тесту конструює завдання, з допомогою яких оцінюватиме психологічний конструкт.
Індуктивна стратегія передбачає застосування факторного аналізу або інших статистичних процедур, заснованих на кореляційних зв'язках. Головна особливість індуктивної стратегії полягає в тому, що її дані окреслюють діагноз досліджуваного.
Екстернальна стратегія є емпіричною і ґрунтується на порівнянні контрастних груп.
Багато розробників особових опитувальників комбінує ці стратегії, намагаючись поєднати можливості оцінювання особистості шляхом дедуктивної стратегії з використанням різноманітних процедур індуктивної стратегії.
Багатоетапним є конструювання тесту (методики), що передбачає визначення кількості завдань (специфікація тесту), розроблення завдань, оформлення тесту, розроблення інструкції, пілотажне дослідження, аналіз завдань.
Визначення кількості завдань (специфікація тесту)
Перед створенням тесту з'ясовують його мету, розроблюють специфікацію (визначення кількості завдань).
Найзручніше зробити це у вигляді таблиці, у якій по горизонталі розташовують змістові сфери,- що передбачається виміряти, по вертикалі - їх маніфестації, тобто шляхи виявлення змістових сфер.
Наприклад, при створенні опитувальника подружнього статусу Дж. Руст і С. Голомбок послуговувалися опитуваннями експертів (сімейними терапевтами і консультантами), а також даними, отриманими від клієнтів цих фахівців. Експертів просили назвати сфери взаємин між чоловіком і жінкою, які вони вважали найважливішими для створення гармонійного шлюбу. Інформація від клієнтів дала змогу визначити складні ситуації у сімейному житті, які подружжя хотіло б змінити. На цій основі виокремили такі змістові сфери, як "спільні інтереси і міра залежності-незалежності", "вербальна і невербальна комунікація" , "довіра і повага" тощо. Побудова переліку вимірюваних властивостей залежить від мети тесту. При визначенні кількості завдань маніфестацій (виявів) важливо виокремити різні форми їх реалізації. Так, при конструюванні опитувальника подружнього статусу "установки і почуття, що виявляються у ставленнях" розглядалися як маніфестації "вербальні і невербальні комунікації" подружжя.
Зазвичай на кожній осі розміщують від 4 до 7 категорій. Менша їх кількість звужує процес конструювання опитувальника, більша - обтяжує. У результаті створюють решітку, кількість осередків у якій дорівнюватиме кількості запланованих для вивчення параметрів, помноженій на кількість їх поведінкових маніфестацій (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Специфікація (визначення кількості завдань) опитувальника подружнього статусу
Розробляючи опитувальники, як правило, створюють решітку розміром від 16 до 25 осередків (наприклад, 4x4, 4x5,5x4 або 5 х 5), оскільки вона є ідеальною для тесту, котрий можна сконструювати, пред'явити і обробити. Потім визначають кількість завдань для кожного з осередків, враховуючи важливість одного з параметрів щодо іншого або інших. Наприклад, змістовим сферам А і В слід приписати 40-відсоткове значення, а С і В - 10%. Одночасно кожній маніфестації А, В, С і 2> приписують 25-відсоткове значення. Загалом відсоткове значення всіх змістових сфер (по горизонталі) і всіх маніфестацій (по вертикалі) повинно дорівнювати 100%. Розташування відсотків визначає кількість завдань, що належать до окремого осередку. Після цього з'ясовують кількість завдань, яку слід включити в тест. При цьому враховують розмір решітки і час, передбачений для розв'язання завдань. Дослідник повинен забезпечити надійність тесту, що вимагає збільшення кількості завдань, і мінімізувати кількість завдань для того, щоб досліджуваний зміг концентрувати увагу під час обстеження. Оптимальним варіантом забезпечення надійності опитувальника є створення 20 завдань, виконання яких займає не більше 10 хв. Під час визначення кількості завдань тесту зважають на особливості досліджуваного контингенту. При пілотажному дослідженні, яке проводить розробник, кількість завдань попереднього варіанта тесту повинна бути принаймні на 50% більшою за ту, що буде включеною в остаточну версію.
Після визначення відсоткового значення кожного осередку решітки і встановлення кількості завдань для пілотажної версії тесту підраховують завдання для кожного осередку. У табл. 2.2 решітки містять кількість завдань для кожного осередку, яка необхідна для пілотажного дослідження за допомогою опитувальника з 80 питань.
Таблиця 2.2. Визначення відсоткового значення змістових сфер маніфестацій і кількості завдань опитувальника
Кількість завдань для кожного осередку підраховують шляхом множення кількості усіх завдань, призначених для вимірювання певної властивості особистості, на відсоткове значення її поведінкових виявів. Наприклад, кількість завдань для лівого крайнього осередку решітки дорівнює 25% до 32 завдань, що становить 8 завдань - 25/100 х 32 = 8. Кількість завдань для кожного осередку округлюють.
