- •1. Загальні засади психодіагностики
- •1.1. Зародження і становлення психодіагностики як науки
- •Донаукове використання психодіагностичних процедур
- •Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.
- •1.2. Предмет і завдання психодіагностики
- •Сутність психодіагностики як науки
- •Психологічне оцінювання у психодіагностиці
- •Завдання загальної психодіагностики
- •Сутність методології, методу, методики психодіагностики
- •Психодіагностичний метод
- •1.3. Характеристика психодіагностичного методу
- •1.4. Тест як основний психодіагностичний інструмент
- •Класифікація і характеристика тестів
- •Об'єктивні методики
- •Тести особистості
- •Тести інтелекту
- •Суб'єктивні методики
- •Особистісні та спеціальні опитувальники, анкети, інтерв'ю
- •Проективні методики
- •Тести, орієнтовані на статистичну норму
- •Критеріально-орієнтовані тести (кОрТ)
- •Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести
- •Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів
- •2. Психометричні основи психодіагностики
- •2.1. Психодіагностичні і психометричні процедури
- •Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
- •Психодіагностичний процес
- •Збирання даних
- •Перероблення та інтерпретація інформації
- •Прийняття рішень
- •Загальна і диференційна психометрія
- •Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал
- •Процентильна шкала
- •Відсоткова рангова шкала
- •Статистичні шкали
- •Номінальна шкала
- •Порядкова рангова шкала
- •Шкала інтервалів
- •Шкала відношень (пропорцій)
- •2.2. Психометрія у структурі й психодіагностичних методів
- •Технологія конструювання тесту
- •Визначення кількості завдань (специфікація тесту)
- •Розроблення завдань
- •Оформлення тесту
- •Розроблення інструкції
- •Пілотажне дослідження
- •Аналіз завдань
- •Адаптація діагностичних методів
- •Надійність тестів, її обчислення
- •Визначення коефіцієнта надійності
- •Надійність окремих пунктів
- •Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки
- •Змістова валідність
- •Критеріальна валідність
- •Конструктна валідність
- •Послідовність перевірки валідності
- •Стандартизація і норми тестових показників
- •2.3. Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях
- •Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
- •Оцінювання розподілу емпіричних даних
- •Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
- •Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента
- •Статистична значущість і статистичний критерій
- •3. Психодіагностика інтелекту
- •3.1. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
- •Основні підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Генетичний підхід
- •Процесуально - діяльнісний підхід
- •Інформаційний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •Моделі структури інтелекту
- •Модель ч.-е. Спірмена
- •Модель л.-л. Терстоуна
- •Модель Дж.-п. Гілфорда
- •Модель р.-б. Кеттела
- •Інші ієрархічні моделі інтелекту
- •3.2. Характеристика тестів діагностування інтелекту
- •Тести для діагностування соціального інтелекту
- •Тести для діагностування емоційного інтелекту
- •Тести для психодіагностування креативності
- •4. Методи діагностування особистості
- •4.1. Загальні підходи до діагностування особистості
- •Особистість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Особистісні риси як психодіагностична категорія
- •4.2. Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості
- •Теорія рис особистості р.-б. Кеттела
- •Внесок г.-ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості
- •Тест ммрі як діагностичний інструмент вивчення особистості
- •Оцінні шкали (і, г, к)
- •Базисні (клінічні) шкали
- •Основні типи профілів
- •Оброблення отриманих матеріалів
- •Процедура обстеження
- •Модель "Великої п'ятірки"
- •Дослідження індивідуальних випадків
- •5.1. Проективна діагностика як метод вивчення внутрішнього світу
- •5. Діагностування внутрішнього світу особистості
- •Сутність проекції у психології та психодіагностиці
- •Проективні методики діагностування особистості
- •Проективні методики дослідження особистості
- •5.2. Діагностування самосвідомості особистості
- •Самосвідомість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Методики діагностування самосвідомості
- •Стандартизовані самозвіти
- •Контрольні списки
- •Нестандартизовані самозвіти (вільні самоописи)
- •Ідеографічні техніки
- •Рефрактивні техніки (метод керованої проекції)
- •5.3. Діагностування спонукальної сфери особистості
- •Теоретичні підходи до аналізу мотивації
- •Психофізіологічний підхід
- •Психологічний підхід
- •Соціально-психологічний підхід
- •Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування
- •5.4. Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості
- •Теоретичне підґрунтя вивчення ціннісної сфери
- •Методи діагностування системи цінностей особистості
- •6. Нетестові методи у психодіагностиці
- •6.1. Спостереження як метод психологічного дослідження
- •Сутність і види спостереження
- •Послідовність здійснення наукового спостереження
- •6.2. Опитувальні методи у психодіагностиці
- •Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу
- •Послідовність проведення інтерв'ю
- •Телефонне опитування
- •Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу
- •Композиція анкети
- •Види анкетування
- •6.3. Експертне оцінювання у психологічному дослідженні
- •Сутність експертного оцінювання
- •Послідовність експертного оцінювання
- •6.4. Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження
- •Контент-аналіз у психодіагностиці
- •Послідовність контент-аналізу
- •7. Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку
- •7.1. Психодіагностичне дослідження дітей, підлітків та юнаків
- •Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку
- •Діагностування готовності дітей до школи
- •Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)
- •Особливості психодіагностування підлітків та юнаків
- •7.2. Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.
- •Психологічна характеристика дорослості
- •Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей
- •Короткий термінологічний словник
- •Література
Оцінні шкали (і, г, к)
Вони призначені для з'ясування ставлення досліджуваного до тестування, одержання даних про вірогідність результатів дослідження, матеріалу для корекції клінічних шкал. Ці шкали містять також відомості про особистість обстежуваного.
У шкалі І є 15 тверджень, прийняття яких обстежуваним може свідчити про його нещирість, прагнення показати себе кращим, ніж насправді. Водночас безумовне прийняття усіх чи більшості цих тверджень зазвичай є ознакою недостатньої критичності розуму. Наявність 70-80 Т-балів за шкалою дає підставу для сумнівів щодо вірогідності отриманого профілю: якщо результат більший за 80 Т-балів - він недостовірний. Іноді роблять висновок про доцільність подальшого поглибленого обстеження.
Шкала Г містить 64 твердження, які людина, що не зазнає значних невдач, найчастіше відкидає. Наявність 70-80 Т-балів за шкалою Г викликає сумнів щодо вірогідності отриманого профілю, якщо Т-балів більше 80 - результат вважають недійсним або необхідне подальше поглиблене обстеження (виявлення патології, психічних розладів). Високі показники рівня профілю за шкалою Г можуть свідчити про підвищену тривожність, пошук співчуття у зв'язку з передбачуваною недугою, про шизоїдний характер, труднощі досліджуваного в міжособистісних контактах, схильність до неупорядкованої поведінки. Іноді це вказує на потребу самовираження молодої людини з невисокою критичністю мислення, некомфортністю поглядів і схильністю до конфліктної поведінки.
Помірне підвищення показників шкали Г нерідко пов'язане із внутрішньою напруженістю, невдоволенням ситуацією, малоадекватною активністю. Низькі показники цієї шкали здебільшого відображають варіант норми.
Шкала К складається з 30 тверджень, що інформують про прагнення обстежуваного приховати або пом'якшити можливе несприятливе враження про себе чи характеризують надмірно відвертих осіб. За її результатами вносять корективи у базисні шкали - додають визначену кількість "сирих" балів (у відсотках від їх кількості у шкалі К): до 1 шкали - 50%; до 4 - 40%; до 7 - 100%; до 8 - 100%; до 9 - 20%. Особи з високими показниками за шкалою К зазвичай комфортні. Вони будують свою поведінку з огляду на ситуацію, прийняття або неприйняття оточення, прагнуть уникати конфліктів, утримуються від критики, можуть виявляти занепокоєння, що їх неправильно розуміють, погано до них ставляться. Помірне підвищення профілю за шкалою К може свідчити про товариськість, доброзичливість, уміння знаходити правильну лінію поведінки, схильність до швидкої соціальної адаптації. Дуже низький рівень профілю за шкалою К інколи вказує на схильність до перебільшення складності міжособистісних конфліктів, скептицизму.
Шкали Г і К призначені для вимірювання частково протилежних тенденцій самовираження, тому різниця між їх кількісними показниками характеризує установки обстежуваного в момент тестування і відображає ступінь вірогідності результатів. Середні показники індексу дорівнюють 7-18. Вважають, що при достовірних результатах різниця показників шкал Г і К у чоловіків не повинна перевищувати - 18 + 4, у жінок - 23 + 7 (за умови, що жодна з оцінних шкал не перевищує 70 Т-балів). Зниження величини індексу і перехід на плюсові значення може свідчити про прагнення поліпшити враження про себе, щось приховати. Високий індекс (більший 10-12) може вказувати на прагнення наголосити на своїх життєвих труднощах, викликати співчуття.
