- •1. Загальні засади психодіагностики
- •1.1. Зародження і становлення психодіагностики як науки
- •Донаукове використання психодіагностичних процедур
- •Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.
- •1.2. Предмет і завдання психодіагностики
- •Сутність психодіагностики як науки
- •Психологічне оцінювання у психодіагностиці
- •Завдання загальної психодіагностики
- •Сутність методології, методу, методики психодіагностики
- •Психодіагностичний метод
- •1.3. Характеристика психодіагностичного методу
- •1.4. Тест як основний психодіагностичний інструмент
- •Класифікація і характеристика тестів
- •Об'єктивні методики
- •Тести особистості
- •Тести інтелекту
- •Суб'єктивні методики
- •Особистісні та спеціальні опитувальники, анкети, інтерв'ю
- •Проективні методики
- •Тести, орієнтовані на статистичну норму
- •Критеріально-орієнтовані тести (кОрТ)
- •Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести
- •Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів
- •2. Психометричні основи психодіагностики
- •2.1. Психодіагностичні і психометричні процедури
- •Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
- •Психодіагностичний процес
- •Збирання даних
- •Перероблення та інтерпретація інформації
- •Прийняття рішень
- •Загальна і диференційна психометрія
- •Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал
- •Процентильна шкала
- •Відсоткова рангова шкала
- •Статистичні шкали
- •Номінальна шкала
- •Порядкова рангова шкала
- •Шкала інтервалів
- •Шкала відношень (пропорцій)
- •2.2. Психометрія у структурі й психодіагностичних методів
- •Технологія конструювання тесту
- •Визначення кількості завдань (специфікація тесту)
- •Розроблення завдань
- •Оформлення тесту
- •Розроблення інструкції
- •Пілотажне дослідження
- •Аналіз завдань
- •Адаптація діагностичних методів
- •Надійність тестів, її обчислення
- •Визначення коефіцієнта надійності
- •Надійність окремих пунктів
- •Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки
- •Змістова валідність
- •Критеріальна валідність
- •Конструктна валідність
- •Послідовність перевірки валідності
- •Стандартизація і норми тестових показників
- •2.3. Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях
- •Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
- •Оцінювання розподілу емпіричних даних
- •Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
- •Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента
- •Статистична значущість і статистичний критерій
- •3. Психодіагностика інтелекту
- •3.1. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
- •Основні підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Генетичний підхід
- •Процесуально - діяльнісний підхід
- •Інформаційний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •Моделі структури інтелекту
- •Модель ч.-е. Спірмена
- •Модель л.-л. Терстоуна
- •Модель Дж.-п. Гілфорда
- •Модель р.-б. Кеттела
- •Інші ієрархічні моделі інтелекту
- •3.2. Характеристика тестів діагностування інтелекту
- •Тести для діагностування соціального інтелекту
- •Тести для діагностування емоційного інтелекту
- •Тести для психодіагностування креативності
- •4. Методи діагностування особистості
- •4.1. Загальні підходи до діагностування особистості
- •Особистість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Особистісні риси як психодіагностична категорія
- •4.2. Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості
- •Теорія рис особистості р.-б. Кеттела
- •Внесок г.-ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості
- •Тест ммрі як діагностичний інструмент вивчення особистості
- •Оцінні шкали (і, г, к)
- •Базисні (клінічні) шкали
- •Основні типи профілів
- •Оброблення отриманих матеріалів
- •Процедура обстеження
- •Модель "Великої п'ятірки"
- •Дослідження індивідуальних випадків
- •5.1. Проективна діагностика як метод вивчення внутрішнього світу
- •5. Діагностування внутрішнього світу особистості
- •Сутність проекції у психології та психодіагностиці
- •Проективні методики діагностування особистості
- •Проективні методики дослідження особистості
- •5.2. Діагностування самосвідомості особистості
- •Самосвідомість як об'єкт психодіагностичного дослідження
- •Методики діагностування самосвідомості
- •Стандартизовані самозвіти
- •Контрольні списки
- •Нестандартизовані самозвіти (вільні самоописи)
- •Ідеографічні техніки
- •Рефрактивні техніки (метод керованої проекції)
- •5.3. Діагностування спонукальної сфери особистості
- •Теоретичні підходи до аналізу мотивації
- •Психофізіологічний підхід
- •Психологічний підхід
- •Соціально-психологічний підхід
- •Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування
- •5.4. Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості
- •Теоретичне підґрунтя вивчення ціннісної сфери
- •Методи діагностування системи цінностей особистості
- •6. Нетестові методи у психодіагностиці
- •6.1. Спостереження як метод психологічного дослідження
- •Сутність і види спостереження
- •Послідовність здійснення наукового спостереження
- •6.2. Опитувальні методи у психодіагностиці
- •Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу
- •Послідовність проведення інтерв'ю
- •Телефонне опитування
- •Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу
- •Композиція анкети
- •Види анкетування
- •6.3. Експертне оцінювання у психологічному дослідженні
- •Сутність експертного оцінювання
- •Послідовність експертного оцінювання
- •6.4. Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження
- •Контент-аналіз у психодіагностиці
- •Послідовність контент-аналізу
- •7. Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку
- •7.1. Психодіагностичне дослідження дітей, підлітків та юнаків
- •Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку
- •Діагностування готовності дітей до школи
- •Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)
- •Особливості психодіагностування підлітків та юнаків
- •7.2. Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.
- •Психологічна характеристика дорослості
- •Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей
- •Короткий термінологічний словник
- •Література
Інші ієрархічні моделі інтелекту
Популярною у психодіагностиці інтелекту є модель англійського психолога Філіппа-Еварта Вернона (1905-1987). Вона складається з таких факторів (мал. 3.4): V : ЕD - вербально-освітнього, що відображає прояв знань і навичок, набутих здебільшого у школі; К: М - практично-технічного.
На верхньому рівні ієрархії розташований генеральний фактор (в), за Спірменом. На нижчому рівні перебува
Рис. 3.4. Ієрархічна модель факторів інтелекту (за Ф.-Е. Верноном)
ють два основні групові фактори: вербально-освітні здібності та практично-технічні здібності. Третій рівень представляє спеціальні здібності: технічне мислення, арифметичну здібність тощо. На найнижчому рівні розміщені специфічні субфактори.
Ця модель не пройшла експериментальної перевірки: розбіжності у вербальному інтелекті здебільшого зумовлені спадковістю, а не середовищем.
За повторного тестування успішність розв'язання невербальних тестів у середньому підвищується помітніше, ніж успішність вербальних (ефект навчання сильніший).
При факторизації тестів, побудованих за принципом ієрархічної моделі, виокремлюють О-фактор і 3 групові: вербальний, просторовий та груповий. Ієрархічна модель поширилася завдяки створеним на її основі тестам Д. Векслера.
На відміну від моделі Ф.-Е. Вернона модель американського психолога Девіда Векслера (1896-1981) охоплює лише рівень загального інтелекту; рівень групових факторів (інтелекту дій і вербального інтелекту); рівень специфічних факторів, що відповідають окремим субтестам. Д. Векслер розглядав інтелект як здатність індивіда до адекватної поведінки, раціонального мислення та ефективної взаємодії з навколишнім світом. Він довів, що успішність розв'язання інтелектуальних тестів залежить від інтелектуальних параметрів і залучення до культури, допитливості, рухової активності тощо. Особистісні особливості людини безпосередньо детермінують будь-який інтелектуальний акт. На його погляд, вербальний інтелект відображає набуті індивідом здатності, невербальний - природні психофізіологічні можливості.
Результати психогенетичних досліджень засвідчили протилежне: оцінки за вербальною частиною шкали Д. Векслера зумовлені спадковістю (субтести "Поінформованість", "Словниковий". "Шифрування"), успішність виконання невербальних тестів ("Відсутні деталі", "Послідовні картинки", "Кубики Косса"), субтесту "Тямущість" детермінована соціальними факторами .
Першою апріорною ієрархічною моделлю інтелекту була п'ятирівнева модель англійського психолога Сіріла-Людовіка Варта (1883-1971). Критерієм виділення рівня є складність когнітивного процесу: рівень загального інтелекту (в); рівень концептуальних відношень (II); рівень асоціацій (Н); рівень сприйняття (С); рівень відчуттів (в; т) (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Ієрархічна модель інтелекту С.-Л. Варта
Ієрархічна модель є теоретичною побудовою, способом подолання різноманітних специфічних факторів, що з'являються при факторноаналітичних дослідженнях. У ній простежується така закономірність: чим ширший діапазон використовуваних тестів (різнорідніші задачі) і чим більше вибірка досліджуваних наближається за своїми характеристиками до генеральної сукупності, тим яскравіше при обробленні результатів вирізняється G-фактор.
Ієрархічні моделі, спираючись на емпіричні дослідження, є оглядовими, оскільки дані емпіричних робіт інтерпретують довільно. Фактори в ієрархічних моделях розміщені на різних щаблях, що зумовлено рівнем їх узагальненості.
Моделі інтелекту є важливим елементом у вивченні його психології, основою для розроблення тестів для його діагностування - загальних тестів діагностики інтелекту і тестів, "вільних від впливу культури".
