Послідовність контент-аналізу

У сучасній психологічній практиці контент-аналіз застосовують як основний метод досліджень; складову дослідницьких методів; допоміжну процедуру оброблення даних, отриманих іншими емпіричними способами. У кожному разі здійснюють попередню перевірку вірогідності аналізованого тексту чи усного повідомлення, встановлюють надійність, змістову і критеріальну валідність аналітичної процедури.

Контент-аналіз є поетапним процесом, що передбачає три етапи.

1. Підготовчий етап (розроблення програми аналізу матеріалу). Елементами його є постановка мети дослідження, попередня перевірка адекватності обраного методу особливостям майбутньої роботи, складання класифікатора (опорної схеми для контент-аналізу), підготовка інструкцій для осіб, що беруть участь у реалізації методу, пілотажне дослідження, коригування програми.

Класифікатор є переліком категорій аналізу, індикаторів, прийнятих одиниць відліку, основою алгоритму наступних дій; від його якості залежить ефективність роботи.

Категорії аналізу - ключові елементи дослідницької концепції, значеннєві одиниці, які реєструють відповідно до поставленої мети. Як категорії аналізу дослідник заздалегідь висуває певні проблеми або ідеї, теми. Наприклад, вивчаючи характер людини на підставі інтерв'ю чи анкетування, можна виокремити такі категорії: ставлення до себе, інших людей, діяльності, речей (предметів), природи. Досліджуючи тривожність як властивість особистості, розрізняють її складові: занепокоєння з приводу здоров'я, сімейного стану, кар'єри, фінансового стану тощо. Список категорій повинен бути вичерпним, забезпечувати можливість однозначного співвіднесення частин тексту з конкретною категорією.

Одиниці аналізу (індикатори, ознаки вираження значеннєвих одиниць) є частинами тексту, що характеризуються належністю до певної категорії. Ними можуть бути символи, слова, терміни, словосполучення, ситуації, судження, репліки, інтонації, які дають змогу визначити роль у тексті кожної категорії. Вона може виражатися у тексті по-різному: від окремих символів чи слів до суджень або абзаців. Категорія може бути представлена у негативній (критичній), нейтральній або позитивній формі.

Одиниці відліку є кількісними характеристиками відношень категорій одна до одної або одиниць аналізу до категорій. Як правило, використовують частоту проявів у тексті категорії або її ознаки; пропорцію представленості категорії (її ознаки) або обсягу уваги, що приділяється їй автором тексту (порівняльна кількість друкованих знаків, площа відповідних частин текстів у квадратних одиницях або відсотках, необхідний час для проголошення).

Розроблення класифікатора завершується складанням інструкцій для кодувальника і підготовкою коду вальної матриці. Інструкції містять вказівки: які категорії виділені, які ознаки у тексті відповідають їм, якого типу одиниці відліку при цьому використовують. Результати контент-аналізу будуть об'єктивними, якщо дослідник письмово сформулює інструкції, навіть якщо він сам є кодувальником.

Кодувальною матрицею є таблиця, призначена для зручності реєстрації первинних результатів дослідження, де по вертикалі вказані категорії аналізу, а по горизонталі - перелік джерел інформації (документи, повідомлення, персонали досліджуваних). Середину таблиці заповнюють цифрами, що свідчать про частоту появи категорії у досліджуваному матеріалі.

Пілотажне дослідження завершує підготовчий етап контент-аналізу, уточнює одиниці аналізу, інструкції.

2. Виконавчий етап. Передбачає процедури з виділення індикаторів категорій і реєстрації характеристик їх присутності у тексті. При цьому кодувальники можуть неточно співвіднести одиниці аналізу з категоріями, пропустити одиниці аналізу, фіксувати неіснуючі категорії. Це порушує стійкість результатів контент-аналізу. Причинами низьких показників стійкості є низька якість інструкції, недостатнє уміння кодувальників, невідповідність умов їх роботи, відсутність уважності, терпіння або сумлінності.

3. Етап оброблення даних. Його зміст визначає мета дослідження. Залежно від неї при обробленні результатів (кодувальних матриць) можна використати частотні чи відсоткові розподіли, коефіцієнти кореляції, порівняльні таблиці тощо. При аналізі масштабних даних іноді застосовують спеціальні математично-статистичні способи. Наприклад, при використанні методу Ч. Осгуда, призначеного для виявлення випадкової і невипадково! залежностей елементів змісту, спочатку розраховують величину імовірності вживання двох одиниць аналізу, а потім порівнюють з виявленою при контент-аналізі частотою використання одиниць. Наприклад, одиниця X міститься у 20% аналізо-

Поширеним методом математичної статистики при обробленні даних контент-аналізу чи кореляційного аналізу є факторний аналіз, що дає змогу виявити приховані від безпосереднього сприйняття ознаки (фактори), а також уточнювати ступінь їх впливу на розглянуті характеристики.

Факторний аналіз застосовують за необхідності визначити сукупність імовірних причинно-наслідкових зв'язків між змінними, встановити феномени, що пояснюють їх існування. Наприклад, досліджуючи залежність успішності школярів від їх психологічних характеристик, одержують значення парних кореляцій між успішністю, потребами і здібностями. Для розуміння суті факторного аналізу можна скористатися наочною моделлю (рис. 6.2), у якій кожному параметру відповідає окремий прямокутник, а площі перетину фігур символічно зображують величини коефіцієнтів кореляції. Зона 1 містить загальні ознаки виявів здібностей і успішності, зона 2 - здібностей і потреб, зона 3 - успішності і потреб. У зоні 4 присутні ознаки, об'єднані загальним фактором успішності, потреб і здібностей.

Техніки факторного аналізу вивчають у межах курсу математичної статистики.

Рис. 6.2. Модель дослідження залежності успішності школярів від їх психологічних характеристик

Недоліками факторного аналізу є відсутність однозначного математичного розв'язання проблеми факторних навантажень, тобто вплив окремих факторів на зміни тих чи інших змінних, суб'єктивність психологічної інтерпретації результатів контент-аналізу. Майже завжди можливі кілька тлумачень установлених залежностей.

Загалом метод контент-аналізу документів передбачає виокремлення у тексті категорій аналізу (смислових одиниць), підрахунок частоти їх вживання, дослідження співвідношення різних елементів тексту між собою та з усім обсягом аналізованої інформації.

Запитання. Завдання

1. Визначте, що може бути предметом спостереження у психологічному дослідженні.

2. Чим відрізняється наукове спостереження від життєвого?

3. Охарактеризуйте основні різновиди спостереження.

4. Вкажіть етапи наукового спостереження.

5. Охарактеризуйте способи і різновиди процедур реєстрації спостережуваного матеріалу.

6. Які типові помилки допускають дослідники при застосуванні методу спостереження?

7. Сформулюйте правила, за умов дотримання яких ефективність методу спостереження підвищується.

8. Охарактеризуйте особливості застосування методу інтерв'ювання у процесі дослідження.

9. Розкрийте зміст кожного етапу організації інтерв'ю.

10. Яких вимог повинен дотримуватись досліднику процесі проведення інтерв'ю?

11. Розкрийте сутність телефонного інтерв'ювання.

12. Які вимоги висувають до питань для інтерв'ювання?

13. Охарактеризуйте переваги та недоліки методу анкетування.

14. З'ясуйте, які основні види питань застосовують в анкеті.

15. Дайте характеристику етапам підготовки анкети.

16. Поясніть, у чому переваги та недоліки поштового анкетування.

17. Розкрийте зміст діяльності експертів під час експертного оцінювання.

18. Вкажіть причини оцінного суб'єктивізму в процесі експертного оцінювання.

19. Які ефекти впливають на вірогідність результатів експертного оцінювання?

20. Розкрийте сутність кожного етапу контент-аналізу.

21. Вкажіть та охарактеризуйте одиниці контент-аналізу.