Глава 43.

Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій

Стаття 551. Запит про міжнародну правову допомогу

1. Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює.

2. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.

3. У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит упо¬вноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.

4. У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення за¬питу.

1. Кримінальний процесуальний кодекс у сфері регулювання міжнародно¬го співробітництва використовує два поняття: «запит про міжнародне співро¬бітництво» та «запит про міжнародну правову допомогу».

2. Суб'єктами, які можуть звернутись до уповноваженого (централь¬ного органу) України, є суд, прокурор або слідчий за погодженням із про¬курором. Статтею встановлено дві загальні вимоги до запиту: а) обґрун¬тованість; б) відповідність вимогам закону та міжнародним договорам України. При підготовці запиту необхідно з'ясовувати, чи існують правові підстави для міжнародного співробітництва (конвенції, дво- та багатосто¬ронні договори) між Україною та державою, до якої спрямовується відпо¬відний запит.

3. Обґрунтованість запиту та його відповідність законам та і міжнарод¬ним договорам України перевіряються уповноваженим (центральним) органом України. Коментована стаття визначає, що уповноважений (центральний) ор¬ган України (при досудовому розслідуванні - Генеральна прокуратура України, а при судовому розгляді - Міністерство юстиції України) може направити запит безпосередньо або дипломатичним шляхом - через Міністерство закордонних справ України. Спосіб направлення запиту залежить від особливостей регулю¬вання порядку надання правової допомоги у кримінальних справах із визна¬ченою державою.

4. Встановлення у законі десятиденного строку для розгляду уповнова¬женим органом відповідного запиту сприяє оперативному вирішенню питання про міжнародну правову допомогу та, за необхідності, усуненню недоліків, які містяться у відповідному запиті.

С т а т т я 552. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу

1. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу повинні відповідати вимогам цього Кодексу або міжнародного договору України, що застосовується у конкретному випадку. Запит може бути складений у формі доручення.

2. Запит повинен містити:

назву органу, який звертається за допомогою, та компетентного ор¬гану запитуваної сторони;

посилання на відповідний міжнародний договір або на дотримання засади взаємності;

найменування кримінального провадження, щодо якого запитуєть¬ся міжнародна правова допомога;

стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію;

відомості про повідомлену підозру, обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;

відомості про відповідну особу, зокрема її ім'я та прізвище, проце¬суальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв'язок цієї осо¬би із предметом кримінального провадження;

чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв'язку із предметом кримінального провадження;

відомості про осіб, присутність яких вважається необхідною під час виконання процесуальних дій, і обґрунтування цієї необхідності;

інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або перед¬бачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запиту¬ваної сторони.

3. До запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта, під¬озрюваного або обвинуваченого додається належним чином засвідче¬ний витяг відповідних статей цього Кодексу з метою роз'яснення особі її процесуальних прав і обов'язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи.

4. До запиту про проведення обшуку, огляду місця події, вилучення, арешту чи конфіскації майна або інших процесуальних дій, дозвіл на про¬ведення яких надається судом згідно з цим Кодексом, додається інформація про докази, які обґрунтовують потребу у відповідних заходах.

5. Не вимагається надання інформації згідно з пунктами 4, 5,8 части¬ни другої цієї статті до запиту про вручення особі документів або викликів до суду.

6. На стадії досудового розслідування запит про міжнародну право¬ву допомогу погоджується у письмовій формі прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.

Запит повинен відповідати загальним вимогам, викладеним у цій статті, а за наявності міжнародного договору між сторонами - запит необхідно скла¬дати згідно з вимогами, викладеними у відповідному міжнародному договорі. Коментована стаття визначає конкретні вимоги до запиту. Чітке регулювання форми запиту та особливостей тих процесуальних дій, з метою проведення яких такий запит готується, сприяє належному забезпеченню прав та свобод громадян. Надання міжнародної правової допомоги у будь-якому випадку по¬винно відбуватись відповідно до гарантій, закріплених у національному зако¬нодавстві запитуючої сторони, а саме: прав свідка, потерпілого, експерта, під¬озрюваного або обвинуваченого.

Стаття553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі

1. Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути вико¬ристані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною.

2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті ви¬конання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був пере¬даний запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встанов¬леного цим Кодексом або міжнародним договором України.

1. Коментованою статтею встановлено правило належності документів та відомостей, отриманих у результаті запиту про правову допомогу. Так, якщо інше не погоджено із запитуваною стороною, документи та відомості можуть бути використані виключно у тому кримінальному провадженні, в процесі яко¬го надіслано відповідний запит. Найменування провадження є однією із законо¬давчо визначених складових змісту та форми запиту про міжнародну правову допомогу. Таким чином, відповідно до найменування провадження, яке' міс¬титься у запиті, вирішуватиметься питання щодо належності доказів та відо¬мостей до того чи іншого кримінального провадження.

2. Одним із критеріїв допустимості відомостей та документів, отриманих у результаті міжнародного співробітництва, є відповідність порядку передання запиту передбаченому законом порядку. Відомості та документи, одержані в ін¬ший спосіб, аніж той, який встановлено законом або міжнародним договором, не можуть бути визнані судом допустимими.

Стаття 554. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу

1. Отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитую¬чої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обгрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнарод¬них договорів України.

2. У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу Укра¬їни для виконання.

3. У межах повноважень Генеральна прокуратура України має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Наведені вказівки є обов'язковими до виконан¬ня відповідним компетентним органом України.

4. Виключно центральним органом України щодо міжнародної право¬вої допомоги приймається рішення за запитом (дорученням) про міжна¬родну правову допомогу щодо:

1) присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги. Якщо запит (доручення) про міжнародну правову допомогу, що передбачає присутність представни¬ка, надійшов відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, його копію невідкладно надсилають до уповноваженого (центрального) органу для вирішення в цій частині;

2) надання компетентним органам іноземної держави гарантій щодо умов виконання запиту (доручення), передбачених частиною другою стат¬ті 544 цього Кодексу, та отримання таких гарантій від інших держав;

3) тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях.

1. Первинним адресатом запиту, який надходить від іноземної держави, є уповноважений (центральний) орган України. Первинний адресат зобов'язаний перевірити запит на предмет його обґрунтованості, тобто: а) відповідності ви¬могам, які повинен містити запит; б) наявності підстав для кримінального про¬вадження відповідно до законодавства запитуваної сторони; в) уповноважений (центральний) орган України оцінює доцільність виконання доручення саме компетентним органом України.

2. Запит іноземного компетентного органу повинен містити найменування кримінального провадження, щодо ведення якого надсилається запит, зазнача¬ються норми кримінального закону іноземної держави, які встановлюють від¬повідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа. У запиті має бути визначений чіткий перелік дій, вчинення яких є предметом відповідного запиту. Окремо у запиті повинно бути вирішене питання щодо необхідності присутності представника компетентного органу іноземної держави під час на¬дання міжнародної правової допомоги.

3. Запит може бути комплексним, тобто містити цілий перелік процесуаль¬них дій: проведення допиту, витребування документів від офіційних органів, проведення обшуку тощо.

4. Уповноважений (центральний) орган згідно із правилами предметної під¬слідності та враховуючи принцип територіальності визначає компетентний орган та надсилає йому запит. Окремо статтею врегульовано питання вказівок щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Вка¬зівки є обов'язковими до виконання відповідним компетентним органом України.

5. Обов'язковою вимогою щодо запиту, який надсилається державою, з якою відсутні дво- або багатосторонні договори про міжнародну правову допо¬могу, є письмова гарантія розгляду у майбутньому запиту України про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги.

Стаття555. Повідомлення про результати розгляду запиту

1. У разі задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України зобов'язаний забезпечити передання уповноваженому (централь¬ному) органу запитуючої сторони матеріалів, одержаних у результаті ви¬конання запиту.

2. У разі відмови у задоволенні запиту уповноважений (центральний) орган України повідомляє запитуючій стороні причини відмови, а також умови, за яких запит може бути розглянутий повторно, і повертає запит.

3. Якщо є підстави для відмови у задоволенні запиту або для його від¬кладення, уповноважений (центральний) орган України може узгодити із запитуючою стороною порядок виконання запиту за певних обмежень. Якщо запитуюча сторона погоджується з визначеними умовами, запит за¬довольняється після виконання запитуючою стороною цих умов.

1. Статтею визначено три можливих варіанти дій у разі надсилання запиту про міжнародну правову допомогу до уповноваженого (центрального) органу України: а) задоволення запиту та направлення його на виконання компетентно¬му органу, одержання від нього запитуваних відомостей, документів та направ¬лення їх до уповноваженого (центрального) органу запитуючої сторони; б) від¬мова в задоволенні запиту, яка повинна бути вмотивованою, а причини відмови та умови, за яких запит може бути розглянуто, повинні бути повідомлені запи¬туючій стороні; в) умовне виконання, яке відрізняється від відмови тим, що при умовному виконанні відсутня потреба у направленні нового запиту, а наявний запит почне виконуватися після виконання запитуючою стороною цих умов.

2. Наявність такого порядку забезпечує можливість швидкого розгляду за¬питу та, відповідно, міжнародно-правового співробітництва за наявності таких підстав для відмови, які є не суттєвими, хоча й потребують усунення шляхом виконання певних умов запитуючою стороною.

Стаття 556. Конфіденційність

1. На прохання запитуючої сторони уповноважений (центральний) орган України має право вжити додаткових заходів для забезпечення кон¬фіденційності факту отримання запиту про міжнародну правову допомогу, його змісту та відомостей, отриманих у результаті його виконання.