- •Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар /
- •Глава 16. 214
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду 252
- •Глава 16. 214
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду 252
- •Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії с т а т т я 1. Кримінальне процесуальне законодавство України.
- •Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
- •Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
- •Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
- •Глава 2. Засади кримінального провадження
- •Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
- •Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
- •Кожен має право захищати усіма засобами, іцо не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
- •1.Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
- •Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
- •Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.
- •Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом
- •Глава 3.
- •§ 1. Суд і підсудність
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Виправданий, засуджений мас права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
- •4 Потерпілий і його представник
- •Не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
- •Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •4) Заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
- •§ 6. Відводи
- •Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
- •За наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
- •У випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
- •2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість нри ви знанні відомостей доказами
- •1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
- •1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •§ 2. Доказування
- •1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
- •§ 5. Висновок експерта
- •Глава 5.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
- •Глава 8. Процесуальні витрати
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
- •Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
- •1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Рішення про розподіл процесуальних витрат викладається в ухвалі суду апеляційної інстанції (п. З ч. 1 ст. 419 кпк) і в ухвалі суду касаційної інстанції (п. З ч. 1 ст. 442 кгік).
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
- •Засади забезпечення кримінального провадження
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування СтаттяІзі. Види заходів забезпечення кримінального провадження
- •Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
- •2. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
- •Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
- •Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу нро здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
- •Глава 12. Накладення грошового стягнення
- •Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
- •1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •1. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
- •Об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •Глава 17. Арешт майна
- •Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
- •1. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, — прокурор.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
- •Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
- •Розділ III. Досудове розслідування
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівця.
- •Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20. Слідчі (розшукові) дії Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
- •Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.
- •1. Пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
- •Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
- •Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
- •Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
- •§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
- •Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
- •Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
- •Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 23. Зупинення досудового розслідування
- •Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
- •Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
- •Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
- •3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- •Глава 24 Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування
- •§ 1 Форми закінчення досудового розслідування
- •§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
- •§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
- •§ 4. Продовження строку досудового розслідування
- •Глава 25.
- •1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
- •1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
- •1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
- •Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
- •Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
- •Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають праве оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
- •Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
- •Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.
- •Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції
- •Глава 27.
- •Підготовче провадження
- •Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
- •Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
- •Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.
- •Глава 28. Судовий розгляд
- •§ 1. Загальні положення судового розгляду
- •Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
- •Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
- •Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.
- •Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
- •1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.
- •2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
- •Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
- •Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
- •§3. Процедура судового розгляду
- •У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
- •1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
- •Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75 - 81 цього Кодексу.
- •Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.
- •Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.
- •Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.
- •Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
- •Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
- •2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
- •Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ.
- •Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, під час допиту вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ.
- •Під час пред'явлення особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна зазначити, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.
- •Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.
- •Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
- •Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.
- •У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
- •1. Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
- •Глава 29. Судові рішення
- •Судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
- •Судове рішення, в якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
- •1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
- •Вступної частини із зазначенням:
- •Мотивувальної частини із зазначенням:
- •3) Резолютивної частини із зазначенням:
- •2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
- •При засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.
- •Про вжиті згідно з положеннями цієї статті заходи повідомляється обвинувачений.
- •Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
- •§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження у суді присяжних
- •Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
- •Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
- •Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
- •Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
- •Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень
- •Глава 31.
- •Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
- •Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
- •Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
- •Необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
- •1. Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
- •У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.
- •Стаття419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
- •Вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення;
- •Мотивувальної частини із зазначенням:
- •Резолютивної частини із зазначенням:
- •При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
- •Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
- •1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.
- •Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
- •2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому роз¬гляді.
- •1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і за¬криває кримінальне провадження.
- •1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
- •1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
- •2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазна¬чається, якими нормами права спростовуються її доводи.
- •3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі має бути зазна¬чено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом,
- •1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обста¬вини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
- •1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та на¬правлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня за¬кінчення розгляду справи.
- •2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про пе¬регляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
- •2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального ви¬року допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
- •1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави¬нами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку вна¬слідок незнання про існування таких обставин.
- •2. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.
- •Розділ VI. Особливі порядки кримінального провадження
- •Глава 35.
- •Кримінальне провадження на підставі угод
- •1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види
- •1) Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обви¬нуваченим;
- •2) Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про ви¬знання винуватості.
- •2. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється під¬писами сторін.
- •1. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухва¬лює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
- •2. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених части¬ною третьою цієї статті.
- •4. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передба¬ченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
- •Глава 36.
- •1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомля¬ються:
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •§ 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •1. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визнача¬ється загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
- •3. Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному про¬вадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
- •1. Під час досудового розслідування та судового розгляду криміналь¬них правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбаче¬них статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:
- •2) Ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
- •3) Умови життя та виховання неповнолітнього;
- •4) Наявність дорослих підбурювачів та інших співучасники* кримі¬нального правопорушення.
- •1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрю¬ваного чи обвинуваченого.
- •1. Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійсню¬ється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, у присутності за¬хисника.
- •3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно спові¬щаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
- •§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про засто¬сування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх за¬стосуванні.
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •1. У кримінальному провадженні щодо застосування примусових за¬ходів медичного характеру участь захисника є обов'язковою.
- •3. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про засто¬сування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх за¬стосуванні.
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
- •Глава 41.
- •1. Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінально¬му провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.
- •1. Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути від-
- •1. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального про¬вадження подається до суду, який ухвалив вирок.
- •2. До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не по¬свідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.
- •1. Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
- •1. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час від¬бування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбав¬лення волі.
- •Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
- •Глава 42.
- •Загальні засади міжнародного співробітництва
- •3. Правовий статус учасників кримінального провадження в інозем¬ній державі не потребує додаткового встановлення за правилами цього Кодексу.
- •Глава 43.
- •2. Запит повинен містити:
- •2. За необхідності погоджуються умови та терміни збереження конфі¬денційних відомостей, отриманих у результаті виконання запиту.
- •1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково від¬кладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслі¬дуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.
- •1. На території України з метою виконання запиту про надання між¬народної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
- •Глава 44.
- •2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
- •2. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом Укра¬їни.
- •3. Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному центральному органу України.
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Тримання під вартою особи здійснюється в порядку та згідно з правилами, передбаченими статтею 583 цього Кодексу.
- •Якщо після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.
- •2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити:
- •3. До клопотання додаються такі документи:
- •4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються на¬явні речові докази.
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб
- •1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом.
- •2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави.
- •2. Якщо вирок скасовано і призначено новий судовий розгляд, одно¬часно направляються інші необхідні для цього документи.
- •Розділ X Прикінцеві положення
- •Розділ XI Перехідні положення
- •Закон україни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з при¬йняттям Кримінального процесуального кодексу України
Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Коментована стаття передбачає можливість у виняткових невідкладних випадках розпочати за рішенням слідчого або прокурора проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, коли наявність такої ухвали передбачена КПК. Частина 1 ст. 250 КПК містить виключний перелік таких випадків, а саме: коли невідкладне проведення негласної слідчої (розшуковоі) дії забезпечує врятування життя людей; для запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором або, прокурор у своїй постанові, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає невідкладного проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Ці ж відомості повинні бути викладені прокурором у клопотанні до слідчого судді про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яке він зобов'язаний невідкладно після початку цієї слідчої (розшукової) дії подати до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК.
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК.
Стаття251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:
найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;
відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;
початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (роз- шукову) дію;
обгрунтування прийнятої постанови, у тому числі обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - це процесуальний документ про ухвалення ними відповідного процесуального рішення під час досудового розслідування злочину. Слідчий є самостійним в обранні негласної слідчої (розшуковоі) дії, яку він вважає за необхідне провести за наявності достатніх підстав для її проведення, наведених у відповідних статтях глави 21 КПК. Таке рішення у вигляді постанови слідчого, згідно із ч. 1 ст. 250 КПК повинно бути письмово узгоджене ним з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Прокурор може за наявності передбачених главою 21 КПК підстав самостійно винести постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, виконання якої доручити слідчому, органу досудового розслідування, оперативному підрозділу, виходячи із положень п.п. 4, 5 ст. 36, ст. 41 КПК та особливостей порядку і тактики проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії.
Слідчий, прокурор, які прийняли рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, несуть повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Уповноважені посадові особи оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які за дорученням слідчого або прокурора проводять негласну слідчу (розшукову) дію, також несуть відповідальність за законність та своєчасність її проведення.
Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 6 ст. 110 КПК, виготовляється на офіційному бланку та засвідчується підписом особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та, згідно зі ст. 251 КПК, повинна містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обгрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
3. У випадках, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК, слідчий за узгодженням з прокурором або прокурор у своїй постанові, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає невідкладного проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України.
Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії має бути мотивованою, тобто із наведенням доводів, що обґрунтовують ухвалення цього рішення, містити точні відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, та про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію.
Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється складанням протоколу відповідної негласної слідчої (розшукової) дії та фіксуванням на технічні носії (аудіо-, відеокасети, СО-, БУй-диски, карти пам'яті тощо) інформації про хід, результати цієї негласної слідчої (розшукової) дії, складанням планів, схем, фототаблиць, стенограм тощо. Виконання фіксації негласних слідчих (розшукових) дії повинно відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, які встановлені у ст.ст. 103-107 КПК, положенням ст.ст. 252, 273 КПК, а під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зняття інформації з електронних інформаційних систем - положенням ст. 265 КПК. Відомчими нормативно-правовими актами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, що регламентують порядок та тактику проведення окремих негласних (слідчих) розшукових дій, може бути передбачене складання інших документів та особливості фіксації ходу і результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій.
Протоколювання є основною формою фіксації ходу та результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Загальні вимоги до структури та змісту протоколу негласної слідчої (розшукової) дії містяться у ч. З ст. 104 КПК, відповідно до яких він повинен складатися зі вступної частини, яка має містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
У вступній частині протоколу негласної слідчої (розшукової) дії додатково повинно бути зазначене відповідне рішення про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Особливості умов та порядку проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій можуть вимагати забезпечення конфіденційності даних про осіб, які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її проведення. Порядок застосування таких заходів забезпечення конфіденційності щодо названих осіб визначається відповідними нормативно-правовими актами України.
Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
Додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Перевірка та оцінка протоколу негласної слідчої (розшукової) дії включає: вивчення відомостей, які містяться у проколі, цілісності пакування додатків до протоколу; перевірку самого носія інформації на предмет наявності в протоколі підчищень, вставок, поправок, чи зроблені застереження щодо таких вставок, поправок, чи підписаний протокол особами, які брали участь у такій негласній слідчій (розшуковій) дії тощо); порівняння відомостей, що містяться в протоколі нещасної слідчої (розшукової) дії та відповідних додатках до нього, з іншими доказами, що були зібрані під час кримінального провадження.
Якщо перевірка та оцінка протоколу негласної слідчої (розшукової) дії потребуватиме вивчення аудіо-, відеозапису або інших технічних носіїв інформації, на яких зафіксовані порядок та результати її проведення, слідчий, прокурор проводить таку негласну слідчу (розшукову) дію як дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 КПК).
Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які внаслідок оцінки результатів негласної слідчої (розшукової) дії він планує використовувати у кримінальному провадженні як докази. Збереження цих предметів забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК або ним складається доручення слідчому щодо забезпечення їх збереження в порядку,, визначеному ст. 100 КПК та Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій передбачений ст. 256 КПК.
Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії
Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
Коментована стаття передбачає обов'язок прокурора самостійно або за його дорученням слідчого, у разі проведення негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких були обмежені конституційні права підозрюваного, інших осіб, письмово повідомити цих осіб та захисника підозрюваного про такі обмеження.
Рішення про конкретний час такого повідомлення визначається прокурором з урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети до- судового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Якщо такі загрози існують, прокурором або за його дорученням слідчим, оперативним підрозділом повинні бути здійснені відповідні заходи щодо їх усунення.
3. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене залежно від ситуації протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій