1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.

2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.

1. Кримінальне провадження в судах всіх інстанцій здійснюється відкрито, за винятком наступних випадків: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розглядається справа про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості; у зв'язку з необхідністю запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставини, які принижують гідність особи; для запобігання розголошенню таєм­ниці, що охороняється законом; у зв'язку з необхідністю забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (див. коментар до ч. 2 ст. 27 КПК). Зазначене положення ґрунтовно викладено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої судове рішення оголошується публічно (прилюдно), однак преса і публіка можуть не допускатися на судові засі­дання протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, гро­мадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, а також якщо цього потребують інтереси неповнолітніх, або захист приватного життя сто­рін, або, за особливих обставин, коли відкритість порушила б інтереси правосудця.

2. Відкритий судовий розгляд підвищує виховну роль судового проваджен­ня, особливо для осіб, присутніх у залі судового засідання, спонукає суддів, сто­рони та учасників кримінального провадження діяти і висловлюватись у межах процесуального закону, додержуватись етичних вимог. Якщо судовий розгляд відбувається відкрито, у залі судового засідання мають право перебувати сто­рони та інші учасники судового провадження (див. п.п. 19, 26 ч. 1 ст. З КПК), а також будь-які інші особи (зокрема, представники засобів масової інформації, студенти, помічники адвоката). Якщо судовий розгляд відбувається у закритому судовому засіданні, суд виносить про це вмотивовану ухвалу і в такому випадку у залі судового засідання можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження (ч. 4 ст. 27, п. 2 ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КПК).

3. Незалежно від того, буде судовий розгляд відбуватись у відкритому чи закритому судовому засіданні, кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим з причини недостатності місць у залі судово­го засідання. При цьому законом встановлено коло осіб, які мають переважне (пріоритетне) право бути присутніми під час судового засідання: близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів ма­сової інформації (див. п. 1 ч. 1 ст. З, ч. 2 ст. 328 КПК).

З метою запобігання впливу на показання свідків законом передбачено їх видалення їх залу судового засідання. Про право перебувати в залі судового за­сідання свідків див. ст. 346 КПК та коментар до неї.

Стаття 329. Обов'язки присутніх у залі судового засідання

1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Від­хилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

1. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися по­рядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпо­рядженням головуючого у судовому засіданні.

2. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд».

3. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

1. Уведена в судах атрибутика зали судового засідання (судовий стіл на підвищенні, крісла суддів, державний прапор і герб за суддями тощо) та вбран­ня суддів (мантія, нашийний художньо виготовлений суддівський ланцюг, дерев'яний молоток з підставкою тощо) створюють у сторін, учасників судо­вого провадження, присутніх у залі певну психологічну настанову на повагу і довіру до суду, відчуття торжества законності, справляють певний виховний вплив судового провадження.

Таку ж психологічну, а також організаційну роль повинна відігравати про­цедура з елементами ритуальності судового розгляду. У зв'язку з цим законом передбачено, що в залі судового засідання має бути суворий порядок, а суд, сторони та учасники провадження, інші особи мають дотримуватись спеціаль­них правих церемоніального характеру. Правила поведінки осіб у приміщенні суду не обмежені вимогами коментованої статті. Особи, присутні у залі судово­го засідання, зобов'язані проявляти повагу до суду, сторін та учасників кримі­нального провадження, дотримуватись загальновідомих правил моралі, етики та встановленого правопорядку (це стосується не лише звернення до суду, а й зовнішнього вигляду особи, стану одягу тощо). При цьому суд повинен дотри­муватись засад рівності всіх учасників судового провадження перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших пе­реконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання мовних та інших ознак (див. ст. 10 КПК, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус судців»),

2. Передбачені у ст. 329 КПК правила вимагають від присутніх у залі судо­вого засідання при вході до нього судді та при виході судді вставати; допитувати свідків та заявляти клопотання, подавати заперечення стоячи і лише після на­дання слова головуючим у судовому засіданні; давати показання (свідкам, екс­пертам, спеціалістам) стоячи на місці, призначеному для свідків; заслуховувати вирок стоячи (для всіх осіб, присутніх у залі). Водночас, законом передбачена можливість відхилення від вказаних правил з дозволу головуючого у судовому шсіданні, що може бути пов'язано, зокрема, з хворобою, інвалідністю, похилим піком та іншими обставинами, що обмежують пересування або рухи особи.

3. Положення цієї статті вимагають від сторін та учасників кримінального провадження звертатись до суду «Ваша честь» (у випадку одноособового роз­гляду справи або звернення до головуючого) або «Шановний суд» (у випадку колегіального розгляду справи). Така вимога встановлена для демонстрації по­пити до суду та підвищення ролі суду в суспільному житті, незалежно від того, як ті чи інші особи оцінюють професійні та людські якості конкретного судді.

Забезпечення дотримання цих положень у судовому засіданні покладе­но на головуючого. Про його повноваження див. коментар до п. 2 ч. 1 ст. З та ст. 321 КПК.

4. У кожному суді діє служба судових розпорядників, які забезпечують додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання розпоряджень головуючого в судовому засіданні (див. ст. 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Крім того, законом встановлено, що будь- які матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду та інші функції щодо державного за­хисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки сторін та учасників су­дового провадження здійснюють спеціальні підрозділи органів Міністерства внутрішніх справ України (див. ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Про заходи, які можуть бути вжиті до порушників порядку судового за­сідання, див. коментар до ст. 330 КПК.

Стаття 330. Заходи до порушників порядку судового засідання

1. Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, остан­ній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушен­ні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти су­довий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається мож­ливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішення­ми, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рі­шення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обви­нуваченому після його ухвалення.

2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засі­дання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали су­дового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальнос­ті за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

   1. Стаття 330 КПК містить логічно побудовану систему правових норм, відчутно наповнених етико-моральним змістом, які повинні регулювати відно­сини, що виникають під час судового розгляду кримінальної справи. Це має особливе суспільне значення, оскільки будь-які, особливо брутальні порушен­ня нормального судового розгляду ускладнюють здійснення конституційної функції правосуддя.

   2. У випадку порушення норм поведінки обвинуваченим головуючий попереджає його про те, що у разі повторення ним зазначених дій його буде видалено із зали судового засідання, а при повторному порушенні суд своєю ухвалою вправі постановити рішення про видалення обвинуваченого з зали за­сідання тимчасово або на весь час судового розгляду. В цьому разі, якщо об­винувачений не має захисника, законом покладено обов'язок на суд залучити захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням і відкласти розгляд на строк, необхідний для підготовки захисника до захисту. Після тим­часового видалення обвинуваченого із залу судового засідання йому надається в наступному засіданні можливість ознайомитись з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, а також надається можливість дати пояснення щодо прийнятих судом за його відсутності рішень.

   3. Передбачене законом право головуючого видалити обвинуваченого із зали судового засідання на весь час судового розгляду суди практикують лише в тому разі, якщо він своєю поведінкою грубо порушує порядок у судовому засіданні і перешкоджає подальшому розгляду справи. Якщо ж судом було при­йняте таке рішення, обвинувачений позбавляється можливості брати участь у судовому розгляді, виступати в судових дебатах чи з останнім словом. Однак рішення, яким закінчено провадження у суді, негайно після його ухвалення має бути оголошено обвинуваченому.

Порушення судом порядку видалення обвинуваченого із залу судового за­сідання (наприклад, видалення його за перше порушення чи без відповідного попередження у зв'язку з відмовою давати показання чи брати іншу участь у судовому розгляді) є порушенням його права на захист і може тягти за собою і¹ касування вироку чи іншого судового рішення.

4. Попередження про відповідальність за неповагу до суду у разі невиконання розпорядження головуючого може застосовуватись до прокурора та за­хисника. У випадку повторення вказаними учасниками судового провадження порушення у залі судового засідання, кожного з них може бути притягнуто до відповідальності.

У разі порушення захисником або прокурором порядку у залі судового за­сідання суд може повідомити про це в першому випадку - особам чи органам, яким організаційно підпорядкований захисник, або кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, уповноважену вирішувати питання по дисциплінар­ну відповідальність адвокатів, а в другому випадку суд може повідомити відпо­відний орган прокуратури, якому підпорядкований прокурор, про порушення ним вказаного порядку.

5. Стосовно інших осіб, присутніх у залі судового засідання (свідок, по­терпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші), при порушенні ними порядку у судовому засіданні головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду, а при повторному порушенні суд своєю ухвалою вправі постановити рішення про видалення будь-кого з них із зали за­сідання та притягнення до відповідальності. За непідкорення розпорядженням головуючого або за порушення порядку під час судового засідання, а так само за вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або до встановлених у суді правил, винуваті особи можуть нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 185³ Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Прояв неповаги до суду», що тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неопо­даткованих мінімумів доходів громадян.

6. Про зроблені судом зауваження сторонам, учасникам провадження та іншим особам, присутнім у залі судового засідання, рішення про видалення, попередження про відповідальність обов'язково відмічається в журналі судо­вого засідання.

Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судово­му засіданні оголошується перерва, яка використовується для реалізації поста­новленої судом ухвали і наведення порядку в залі судового засідання.

Стаття 331. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді