9.2. Щитоподібна залоза

Це одна з найбільших (30-50 г) залоз внутрішньої секреції. Вона є лише у хре­бетних. У людини щитоподібна залоза розміщена попереду трахеї та гортані і скла­дається з двох часток, з'єднаних переший­ком. У ЗО % випадків від перешийка до­гори відходить відросток — пірамідна частка. Зовнішня сполучнотканинна кап­сула залози проникає всередину і формує перегородки. Через них у залозу прони­кають кровоносні й лімфатичні судини та нерви. Паренхіма залози складається з пу­хирців — фолікулів. Стінка кожного фо­лікула утворена шаром клітин — фолі­кулярних ендокриноцитів, фіксованих на базальній мембрані. Навколо фолікулів розміщується густа иавколофолікулярпа ка­пілярна і лімфокапіляриа сітка, у порож­нині фолікулів міститься в'язкий колоїд, що має високу гормональну активність (мал. 103). Між фолікулами розміщені па-рафолікулярні ендокриноцити.

Щитоподібна залоза продукує гормо­ни: тироксин, трийодтиронін і кальцитонін. Перші два синтезуються фолікулярними еидокрииоцитами, вони є йо­

довміспими. Кальцитонін синтезується па-рафолікулярними еидокрииоцитами і не містить йоду. Концентрація йоду в щито­подібній залозі у 200-300 разів вища, ніж у крові. Йод є обов'язковим компонен­том залози, тому її нормальна функція мож­лива за умови регулярного надходження йоду в організм. Він вступає в тісний зв'я­зок зі специфічним білком залози — ти-роглобуліном. Таким чином, в основі ут­ворення гормону лежать два неперерв­них, тісно пов'язаних процеси — круго­обіг йоду в залозі та біосинтез тироглобу-лйгу. Йод надходить в організм у складі їжі, води і акумулюється у щитоподібній за­лозі під виливом тиротроиіну — гормону гіпофіза.

Основна частина йоду, який надходить в організм, перебуває у формі йодиду, який легко всмоктується з кишок у кров. Дві третини його видаляється з сечею, а одна концентрується в щитоподібній за­лозі. Тут він швидко залучається до скла­ду тироглобуліиу й утворює органічно зв'я­заний йод.

Тироїдні гормони посилюють енерге­тичний обмін, окисні процеси, особливо в мітохондріях, обмін білків, ліпідів і вуг­леводів. Ці гормони прискорюють транс­порт глюкози в кишках, регулюють її рівень у крові, підвищують чутливість до адреналіну. В ліпідному обміні їх вплив виявляється зменшенням холестерину, кількості нейтральних жирів і фосфолі-иідів. Гормони щитоподібної залози можуть змінювати швидкість мобілізації жирів із жирових депо та їх окиснення. Введення тироксину знижує рівень білків у крові, посилює використання глобулінів, у здо­рових людей призводить до негативного азотистого балансу. Дія тироїдиого гормо­ну спрямована на ріст і розвиток, що, без сумніву, є результатом його виливу па біохі­мічні процеси, активізація яких необхідна для росту.

При зниженні функції залози в молодо­му віці ріст гальмується, виникає затрим­ка розумового розвитку, уповільнення пси­

Прищитоподібні занози 195

хічпих реакцій — кретинізм. Гіпотироз* у дорослих призводить до розвитку за­гальної слабкості, швидкої втомлюваності, підвищеної чутливості до холоду, пору­шення нам'яті, розвитку слизового набря­ку (мікседема). Залоза при цьому збіль­шується за рахунок розростання сполуч­ної тканини, вона гіпертрофована, кількість гормону зменшена. Таке захворювання мо­же бути результатом дефіциту йоду в їжі й воді, що характерно для деяких гірських районів (Закарпаття). Звідси назва хворо­би — ендемічний зоб. Для профілактики хвороби в таких районах до звичайної ку­хонної солі й води додають певну кіль­кість калію йодиду.

Гіпертироз — це підвищена актив­ність щитоподібної залози і збільшення концентрації тироїдиих гормонів у крові. У хворих при цьому спостерігається збіль­шення маси залози за рахунок фоліку­лярних утворів, підвищення концентрації гормонів у крові, підвищення теплопро­дукції, висока дратівливість, швидка втом­люваність, тахікардія, збільшення частоти дихання. Це захворювання називають тиро-токсикозом (хвороба Базедова).

Крім йодовмісних гормонів залоза про­дукує кальцитонін, який знижує вміст кальцію в крові. Гормон активізує функ­цію остеобластів, які сприяють утворен­ню кісткової тканини і поглинають каль­цій з крові. Під впливом цього гормону швидше загоюються кісткові травми. Він має різпоспрямовапу дію порівняно з гор­моном нрищитонодібпих залоз і впливає па їхню активність.

Функцію щитоподібної залози контро­лює гіпофіз шляхом секреції тиротроиі­ну, який гуморальним шляхом досягає за­лози, активізуючи її функцію. У свою чер­гу, тиротропиа функція гіпофіза контро­люється гіпоталамусом. Функція щитопо­дібної залози, як і інших залоз внутріш­ньої секреції, регулюється за принципом негативного зворотного зв'язку.