- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •І. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, вплив довкілля.
- •Ііі. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення.
- •Іv. Роль рецепторів, види.
- •Механізм кодування інформації у рецепторах. Адаптація рецепторів.
- •2.1. Рецептори однієї рефлексогенної зони мають різну збудливість
- •2.2. Залежність амплітуди рп та частоти пд аферентів від сили
- •V. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •5.1. Будова центральної нервової системи
- •5.1.1. Спинний мозок
- •Функціональна схема системи адаптивного управління (по Дж. Милсуму,1972)
- •5.1.2. Головний мозок
- •5.2. Будова периферійної нервової системи
- •5.2.1. Черепні (головномозкові) нерви
- •5.2.2. Спинномозкові нерви
- •5.3. Фізіологія центральної нервової системи
- •5.3.1. Функції нейроглії
- •5.3.2. Морфофункціональна характеристика нейронів
- •5.3.3. Синапси центральної нервової системи
- •5.3.3.1. Гальмівні синапси
- •5.3.3.2. Втома нейрона і синапса
- •5.3.3.3. Електричні синапси
- •5.4.1. Фізіологічна характеристика нервових центрів
- •5.4.2. Властивості нервових центрів
- •5.4.3. Взаємодія рефлексів (координація рефлекторних функцій цнс)
- •5.5. Хімічні речовини та нервова система
- •8.1. Функціональне значення автономної нервової системи
- •8.2. Вплив фармакологічних засобів на функції автономної нервової системи
- •8.3. Структурні особливості автономної нервової системи
- •8.4. Рефлекси автономної нервової системи
- •8.5. Значення гіпоталамуса в регулювання автономних функцій
- •8.6. Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій
- •8.7. Вплив автономної нервової системи на функції різних органів
- •11.1. Основні етапи еволюції нервової системи
- •11.2. Рефлекторна діяльність нервової системи
- •11.3. Загальна фізіологія центральної нервової системи
- •11.3.1.1. Збудження
- •11.3.1.2. Гальмування
- •11.3.1.3. Координація рефлекторної діяльності
- •11.4. Будова і функції центральної нервової системи
- •11.4.5. Середній мозок
- •11.4.7. Автономна нервова система
- •11.4.8.1. Таламус
- •11.4.8.2. Гіпоталамус
- •11.4.9.1. Лімбічна система
- •11.4.9.2. Основні ядра і структури
- •1 1.4.9.3. Кора півкуль великого мозку
- •9.2. Щитоподібна залоза
- •9.3. Прищитоподібні залози
- •9.4. Внутрішньосекреторна частина підшлункової залози
- •9.5. Надниркові залози
- •9.6. Статеві залози
- •9.7. Загруднинна
- •9.8. Шишкоподібна залоза (епіфіз)
- •9.9. Тканинні гормони
- •9.1. Поняття про гормони
- •9.2. Залози внутрішньої секреції
- •9.2.2. Надниркові залози
- •9.2.3. Щитоподібна залоза
- •9.2.4. Прищитоподібні залози
- •9.2.5. Підшлункова залоза
- •9.2.6. Тимус (загруднинна залоза)
- •9.2.8. Гонади (статеві залози)
5.2.2. Спинномозкові нерви
31 пара спинномозкових нервів формуються з корінців, що відходять від спинного мозку: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Спинномозкові нерви формуються з двох корінців - переднього (еферентного) і заднього (аферентного), що з'єднуються між собою у міжхребцевому отворі й утворюють стовбур спинномозкового нерва. Біля і зовні від місця з'єднання задній корінець утворює спинномозковий вузол, де локалізуються тіла великих несправжньо-уніполярних аферентних нейронів. Довгий відросток цих нейронів спрямований до периферії, де закінчується рецептором. Короткий відросток у складі заднього корінця входить у задні роги спинного мозку.
Спинномозкові нерви є змішаними, оскільки містять чутливі, рухові й автономні волокна. Кожен спинномозковий нерв при виході з міжхребцевого отвору поділяється на такі сполучні гілки: передню, задню, білу, сіру й обо-лонну. Остання повертається назад через міжхребцевий отвір у хребетний канал та іннервує оболони спинного мозку. Сполучні гілки спрямовані до симпатичного стовбура. Задні гілки зберігають метамерну будову й іннервують шкіру потиличної ділянки, шкіру та м'язи задньої ділянки шиї, спини, поперекової ділянки і сідниць. Передні гілки іннервують шкіру і м'язи шиї, грудної стінки, живота, кінцівок. Вони зберігають метамерну будову лише в грудному відділі (міжреброві нерви), а в інших відділах з'єднуються один з одним, переплітаються з утворенням сплетень', шийного, плечового, поперекового, крижового і куприкового. Від них відходять периферійні нерви.
Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів і розташоване на глибоких м'язах шиї. Від нього відходять чут
ливі (шкірні) нерви, що іннервують шкіру потиличної ділянки, вушної раковини, зовнішнього слухового ходу, шиї, рухові (м'язові) гілки до прилеглих м'язів шиї і змішаний (діафрагмальний) нерв, що іннервує діафрагму, плевру, перикард та очеревину.
Плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних спинномозкових нервів і І грудного. Іннервує шкіру та м'язи плечового поясу і верхньої кінцівки.
Грудні нерви -12 пар передніх гілок спинномозкових нервів - це сегментарні міжреброві нерви, які іннервують міжреброві м'язи, м'язи, що піднімають ребра, поперечний м'яз грудей, задні зубчасті м'язи, усі черевні м'язи, а також шкіру грудей і живота.
Поперекове сплетення утворене передніми гілками І—III поперекивих і, частково, XII грудного і IV поперекового спинномозкових нервів. Розташоване в товщі великого поперекового м'яза і на передній поверхні квадратного м'яза попереку. Нерви, що виходять із цього сплетення, іннервують шкіру нижнього відділу передньої черевної стінки живота і, частково, стегна, гомілки та стопи, зовнішніх статевих органів. М'язові гілки іннервують м'язи стінок живота, передньої і медіальної груп м'язів стегна.
Крижове сплетення утворене передніми гілками нижніх поперекових, усіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Найпотужніше нервове сплетення розташоване у малому тазу по краю крижової кістки, іннервує м'язи і, частково, шкіру сідничої ділянки, промежини, шкіру зовнішніх статевих органів, шкіру та м'язи задньої поверхні стегна, кістки, суглоби, м'язи і шкіру гомілки й стопи, крім невеликої ділянки шкіри, що іннервується нервами з поперекового сплетення.
Куприкове сплетення утворене передніми гілками V крижового і І куприкового нервів. Його гілки іннервують шкіру в ділянці куприка та заднього проходу.
